КОРПОРАТИВНІ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ

Стратегія корпоративного рівня- це сукупність дій, спрямованих на придбання конкурентних переваг шляхом вибору напрямів розвитку і управління кількома структурними підрозділами в різних галузях або на різних товарних ринках.

Залежно від багатьох чинників, міжнародна корпорація може обрати одну з чотирьох стратегічних альтернатив розвитку - зростання, стабільність (обмежене зростання), скорочення та поєднання цих варіантів. На рис. 3.5 наведена класифікація стратегій корпоративного розвитку.

Стратегія зростання здійснюється шляхом щорічного значного підвищення рівня короткострокових та довгострокових досягнень над рівнем показників попереднього року. Стратегія зростання застосовується в галузях, які динамічно розвиваються та технології в яких швидко змінюються. Існують два способи здійснення стратегії зростання: внутрішній (створення нової продукції, вихід на нові ринки власними силами) та зовнішній (придбання інших підприємств). Міжнародні корпорації використовують стратегії внутрішнього зростання, якщо оцінка власного потенціалу свідчить про можливість підвищення ефективності його використання, а також якщо в галузі немає достатньо привабливих варіантів придбань або конкурентна структура галузі не залишає місця для нових виробників. Зовнішнє зростання відбувається у вигляді поглинання інших підприємств або злиття з ними. Причинами вибору стратегії зовнішнього зростання є, як правило, необхідність змін всередині міжнародної корпорації, а також сприятливі обставини щодо інтеграції. Цей різновид стратегій зростання є досить популярним серед міжнародних корпорацій. Так, за статистичними даними, в 2003 році було здійснено більше 15 тис. угод із злиття загальною вартістю 1,0 трлн. дол., в 2002 році кількість угод складала майже 21 тис. на суму 1,2 трлн. дол.

Вибір між стратегіями внутрішнього та зовнішнього зростання здійснюється на основі аналізу двох показників: початкових витрат та часу.

Початкові витрати при здійсненні стратегії внутрішнього зростання складаються з витрат на створення нових видів продукції, виведення їх на ринок, створення нових виробничих та інших потужностей, організацію виробництва. Стратегія зовнішнього зростання реалізується за рахунок придбання інших підприємств, отже, витрати на її здійснення дорівнюють вартості такого придбання. Ця вартість, як правило, складається з вище перелічених затрат та премії за ризик продавця, що пов'язаний з продажем власності. Врахування компенсації за ризик робить зовнішнє зростання дорожчим за внутрішнє, особливо якщо розмір цієї компенсації є завищеним. Таким чином, у разі, якщо вирішальним критерієм є початкові затрати, перевага надається стратегії внутрішнього зростання.

Час, необхідний для здійснення стратегії внутрішнього зростання, складається з часу на розробку нового товару та часу на придбання нових навичок та можливостей. У разі здійснення стратегії зовнішнього зростання цей час фактично дорівнює часу, необхідному для укладання угоди, а також часу для адаптації нового підприємства. Таким чином, якщо головний критерій вибору - тривалість здійснення стратегії, перевага надається стратегії зовнішнього зростання.

Зростання міжнародної корпорації відбувається за одним із двох напрямів: ринковим або товарним. В залежності від того, за яким з них відбувається зростання, розрізняють чотири види стратегій: стратегія концентрації (проникнення на ринок), розвитку ринку, розробки товару, диверсифікації.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Календарний план процесу стратегічного планування корпорації	\|	Матриця напрямів розвитку міжнародної корпорації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.