Інвестиційні сертифікати, як інструмент спільного інвестування.

Тема 6. Похідні цінні папери і сурогати

Мета лекції– вивчення сутності, видів та особливостей обігу похідних цінних паперів

План лекції:

6.1. Інвестиційні сертифікати

6.2. Права як види цінних паперів

6.3. Сурогати цінних паперів

6.1. Інвестиційні сертифікати

Спільне інвестування здійснюється в інтересах дрібних інвесторів об’єднанням їх грошей. Організація, що призначена для спільного інвестування, – інвестиційний фонд. Він спрямовує об’єднані кошти інвесторів на купівлю цінних паперів інших емітентів*. Доходи фонду становлять дивіденди (відсотки) та прибуток від операцій з цінними паперами, за рахунок яких він, у свою чергу, сплачує дивіденди вкладникам.

Внесення вкладу в інвестиційний фонд засвідчується інвестиційним сертифікатом.

Метою інвестування в інвестиційний фонд для власника інвестиційного сертифіката є можливість зменшити свої ризики, оскільки за сертифікатом стоять не один чи кілька, а значна кількість цінних паперів. Крім того, професійні менеджери керують активами більш компетентно, ніж дрібні інвестори, які не мають професійних знань з фондових операцій. Тому, до речі, власники інвестиційних сертифікатів не мають прав на управління фондом.

Табл. 6.1. характеризує привабливість спільного інвестування у порівнянні з іншими способами капіталовкладень.

Таблиця 6.1

Порівняльна характеристика різних форм капіталовкладень

Форми капіталовкладень	Дохідність	Надійність	Ліквідність
Ощадний вклад до запитання	–	+++	+
Довгостроковий ощадний вклад	+	+++	–
Цінні папери з фіксованими відсотками	(++)	+++	(–) (+)
Акції	(+) (–)	++(–)	(–) (+)
Дорогоцінні метали	–	+	(–) (+)
Страхування життя	+	+	– –
Нерухомість	+	+++	– –
Частка в інвестиційному фонді	+(++)	+++	(–)(+)

Оцінка:

– – негативна

+ – позитивна

– – – дуже негативна

+++ – дуже позитивна

(–) (+) – умовно негативна чи умовно позитивна

За строками існування фонди поділяються:

1) на створені з невизначеним терміном: сфера їх діяльності – цінні папери, що випущені на такий самий термін (акції);

2) створені на фіксований строк – ті інвестиційні фонди, котрі оперують з цінними паперами, які мають визначений строк викупу.

Діяльність інвестиційних фондів підпорядкована інтересам інвесторів, а для їх захисту існує загально прийнята організаційна схема інвестиційного фонду (рис.6.1.1).

Рис. 6.1.1. Організаційна структура інвестиційного фонду

Невід’ємними компонентами організації є:

§ власне інвестиційний фонд (як «мішок з грошима»);

§ керуючий інвестиційним фондом, який розміщує кошти фонду в інтересах інвесторів з урахуванням змішаного ризику (окремо від власних коштів фонду);

§ депозитарій – що здійснює зберігання, обслуговування операцій та облік активів інвестиційного фонду.

Функціонування інвестиційних фондів регулюється як спеціальним законодавством про інвестиційні фонди, так і нормами, що стосуються кредитних установ.

Основними принципами діяльності інвестиційних фондів є:

наявність проспекту фонду, тобто обіцянки інвесторам щодо інвестування їхніх грошей;

повна інформованість інвесторів про стан активів фонду;

відокремлення активів фонду від керуючої компанії;

контроль з боку депозитарію;

повернення вкладу інвестора на його вимогу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ощадні сертифікати банків	\|	Права як види цінних паперів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.