• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Конкуренція та її інтенсивність

ТЕМА 4. КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ТА КОНКУРЕНТНИЙ СТАТУС ПІДПРИЄМСТВА

Конкуренція (лат.) – означає "зіштовхуватись" – це боротьба між товаровиробниками за вигідні умови виробництва та реалізації продукції, за привласнення майбутнього прибутку.

Наслідки конкуренції:

1. Підвищення якості продукції;

2. Поліпшення технології випуску продукції;

3. Надання гарантій і післяпродажне обслуговування.

Особливості конкуренції в сучасних умовах:

- здійснюється за допомогою держави;

- нечесна конкуренція частково долається державними постановами та законами.

Види конкуренції:

1. Внутрішньогалузева – боротьба між виробниками однієї галузі; на певному етапі розвитку вона позитивно сприяла скороченню витрат на виробництво. В сучасних умовах переросла в конкуренцію на окремих вузькоспеціалізованих ринках конкретних видів продукції.

2. Міжгалузева – це боротьба між виробниками різних галузей економіки. Вона відіграє роль у переливі міжгалузевого капіталу між прибутковими галузями. Бар’єр вступу у високоприбуткові галузі високий. В сучасних умовах капітал зосереджується у багатогалузевих виробництвах.

3. Досконала (чиста) конкуренція – конкуренція між значною кількістю дрібних підприємств; жодне з них не може вплинути на ціну продукції.

4. Недосконала конкуренція – конкуренція між монополіями, характеризується здатністю продавців впливати на ціну продукції:

- монополістична конкуренція – конкуренція між значною кількістю підприємств, що реалізують диференційовану продукцію. Діапазон контролю за цінами вузький; вхідний бар'єр в галузь незначний;

- олігополія – незначна кількість підприємств; діапазон контролю за цінами залежить від рівня узгодженості дій підприємств; наявність суттєвих перешкод для організації бізнесу;

- чиста монополія – одне підприємство, що випускає унікальну продукцію, яка не має ефективних замінників; значний контроль за цінами; вхід у галузь для інших підприємств заблокований.

5. Нецінова конкуренція – завоювання переваг за рахунок якості продукції, забезпечення післяпродажного обслуговування.

6. Цінова конкуренція – завоювання переваг за рахунок нижчої ціни.

Модель п’яти сил конкуренції

Хоча конкурентні умови на різних ринках ніколи не бувають однаковими, процеси суперництва на них аналогічні настільки, що можна використовувати загальну аналітичну схему для визначення природи й інтенсивності конкурентних сил. Як переконливо продемонстрував професор Майкл Портер з Гарвардської школи бізнесу, стан конкуренції в галузі є результатом дії п’яти конкурентних сил:

1. Суперництво між конкуруючими продавцями в галузі.

2. Ринкові спроби компаній з інших галузей завоювати споживачів за допомогою своїх товарів-замінників.

3. Потенційна поява нових конкурентів.

4. Ринкова влада і засоби впливу, використовувані постачальниками сировини.

5. Ринкова влада і засоби впливу, використовувані споживачами продукції.

Портерівська модель п’яти сил, показана на малюнку, являє собою могутній інструмент систематичної діагностики конкурентних умов ринку й оцінки того, наскільки інтенсивних і важливої є кожна з конкурентних сил. Це не тільки самий популярний метод аналізу конкуренції, але і метод, що відносно легко застосовувати.

Суперництво між конкуруючими продавцями. Самими могутніми з п’яти конкурентних сил звичайно бувають боротьба за ринкову позицію і прихильність покупців однієї з компаній, що суперничають між собою. Конкуренція виникає в результаті того, що один або трохи конкурентів шукають можливості більш повного задоволення запитів споживачів або знаходяться під тиском необхідності поліпшення показників своєї діяльності. Інтенсивність суперництва між конкуруючими продавцями відбиває в тім, наскільки енергійно вони використовують такі конкурентні тактичні прийоми, як зниження цін, підвищення привабливості властивостей продукції, збільшення обсягу обслуговування споживачів, подовження періодів гарантійних зобов’язань, уживання спеціальних заходів для стимулювання збуту і випуску нової продукції. Характер суперництва може змінюватися від дружнього до запеклого в залежності від того, наскільки часто й агресивно компанії роблять дії, що ставлять під погрозу прибутку конкурентів. Звичайно суперники вдало додають нові властивості своєї продукції, що збільшують її привабливість для споживачів, і прагнуть використовувати слабості один одного в інших ринкових аспектах. Незалежно від того, який є конкуренція – напружена або слабкої – кожна компанія повинна розробити стратегію досягнення успіху в конкурентній боротьбі, в ідеалі таку стратегію, що створювала б конкурентну перевагу перед суперниками і зміцнювала її ринкові позиції. Серйозною проблемою в більшості галузей є те, що успіх стратегії однієї з компаній залежить від того, які стратегії будуть використовувати її суперники, і від тих ресурсів, що конкуренти захочуть і зможуть використовувати для підтримки своїх стратегічних зусиль. Іншими словами, «найкраща стратегія» однієї компанії в її прагненні одержати конкурентна перевага залежить від конкурентних можливостей і стратегій конкурентів. Така взаємозалежність означає, що якщо компанія починає стратегічну дію, те її конкуренти, швидше за все, відповідять оборонними або наступальними протидіями. Подібний образ дій і протидій робить конкурентне суперництво грою «у війну», що проходить на ринку відповідно до правил сумлінної конкуренції. Дійсно, з погляду формування стратегії конкурентні ринки – це полючи економічних битв.

Не тільки суперництво між продавцями визначає інтенсивність конкуренції на ринку, але і тип конкурентного тиску, що виникає в результаті суперництва між компаніями і змінюється з часом. Акцент, що компанії роблять на ціни, якість, експлуатаційні характеристики, обслуговування споживачів, гарантії, дилерські мережі, удосконалювання продукції і т.п., часто переміщається на щось інше при використанні різних тактик залучення уваги споживачів і при виконанні конкурентами різних наступальних і оборонних маневрів Таким чином, можна сказати, що суперництво – це динамічний процес. Поточна конкурентна ситуація постійно змінюється – іноді дуже швидко, іноді методично – у результаті дій і протидій компаній, а також при переносі компаніями акценту з однієї тактики на іншу.

Виділяються дві сторони конкурентного суперництва:

1) запуск могутньої конкурентної стратегії одною компанією підсилює конкурентний тиск на інші компанії;

2) стиль, за допомогою якого суперники використовують різні засоби конкурентної боротьби для одержання переваги, формує «правила конкуренції» у галузі і визначає вимоги, задоволення яких забезпечує конкурентний успіх.

Після того як керівництво усвідомлює переважаючі в галузі правила конкурентної боротьби, воно зможе визначити, чи є суперництво твердим, помірним або відносно м’яким і чи буде воно, цілком ймовірно, підсилюватися або слабшати.

Незалежно від розглянутої галузі кілька загальних факторів впливають на інтенсивність суперництва між конкуруючими компаніями:

1. Суперництво підсилюється в міру росту числа конкурентів і вирівнювання їхніх розмірів і можливостей. Іншими словами, чим більше число конкурентів, тим вище імовірність того, що будуть початі нові творчі ініціативи. Крім того, якщо конкуренти більш-менш рівні по величині і можливостям, вони звичайно і конкурують у відносно рівних умовах, що не дозволяє однієї або декільком компаніям «виграти» конкурентну битву і домінувати на ринку.

2. Суперництво звичайне буває жорсткіше тоді, коли повільно росте попит на продукцію. Звичайно на швидко розширюються ринках для всіх компаній знаходиться місце. Просто усі фінансові й управлінські ресурси направляються в основному на те, щоб охопити приріст споживчого попиту, а на залучення споживачів конкурентів – у значно меншому ступені. Але коли ріст незначний або попит на ринку починає раптово падати, що планують розширення або надлишкові виробничі потужності, що мають, компанії часто знижують ціни або використовують інші тактичні ходи, що стимулюють продажі, ініціюючи, таким чином, битву за ринкову частку, що може привести до витиснення слабких і менш ефективних конкурентів. Потім галузь консолідується навколо меншого числа індивідуально більш сильних продавців.

3. Суперництво носить більш інтенсивний характер, коли умови галузі схиляють конкурентів до використання зниження цін або іншої конкурентної зброї з метою зменшення собівартості продукції. Коли постійні витрати складають значну частину загальних витрат, собівартість одиниці продукції має тенденцію до падіння при повного або близькій до повного завантаження виробничих потужностей, оскільки постійні витрати в такій ситуації можуть бути віднесені на більше число зроблених виробів. Невикористовувані виробничі потужності являють собою значний фактор, що збільшує витрати,, оскільки менше число виробів приймає на себе тягар постійних витрат. У тому випадку, коли ринковий попит знижується і починає скорочуватися використання виробничих потужностей, тиск зростаючої собівартості одиниці продукції штовхає конкурентів на секретні поступки в ціні, уведення спеціальних знижок і інші стимулюючий збут міри, що підсилюють конкуренцію. Аналогічно, при виробництві швидкопсувною, сезонної або дорогою для збереження продукції конкурентний тиск змушує компанії викидати на ринок надлишкові запаси.

4. Суперництво сильніше тоді, коли низки витрати споживача на переключення з продукції одного виробника на продукцію іншого. З одного боку, чим нижче витрати на таке переключення, тим легше конкурентові залучити споживачів продукції компанії. З іншого боку, висока вартість переключення створює продавцеві визначений захист від спроб конкурентів переманити його споживачів.

5. Суперництво сильніше тоді, коли один або кілька конкурентів не задоволені своєю ринковою позицією і вживають заходів по її поліпшенню за рахунок інших учасників ринку. Компанії, що втрачають опору на ринку або знаходяться у важкому фінансовому стані, часто реагують на це агресивно і поглинають більш дрібних конкурентів, пропонують на ринку нову продукцію, підсилюють рекламу, знижують ціни і т.д. Такі дії можуть ініціювати новий раунд конкурентної боротьби за ринкову частку.

6. Суперництво підсилюється пропорційно величині ймовірного результату успішної стратегічної дії Чим більш привабливої є можливість, тим імовірніше, що деякі компанії застосують агресивні стратегії, щоб скористатися нею Значення стратегічного успіху деякою мірою залежить від швидкості одержання результату Коли конкуренти реагують повільно (або взагалі не реагують), ініціатор реалізації конкурентної стратегії може пожинати плоди вже в найперший період і, можливо, одержати перевагу першого ходу, що потім важко буде перебороти Чим більше переваг буде отримано від першого ходу, тим вище імовірність того, що якась компанія піде на ризик і почне цю дію

7. Суперництво має тенденцію ставати більш твердим, коли витрати на вихід з галузі перевершують витрати на те, щоб залишитися і конкурувати Чим вище бар’єри для виходу (і отже, чим складніше відхід з ринку), тим більше твердими стають стимули до того, щоб компанії залишилися на ринку і намагалися конкурувати з максимальною ефективністю навіть у тих випадках, коли одержують низькі прибутки або мають місце збитки

8. Суперництво стає тим більш небезпечним і непередбаченим, чим більш різними є конкуренти по своїх стратегіях, корпоративним пріоритетам, ресурсу і особливостям країн їхнього походження В різні групи продавців часто входять авантюристи, готові «розгойдувати човен» за допомогою незвичайних дій і ринкових підходів, створюючи в такий спосіб гостре і непередбачене конкурентне середовище Спроби іноземних конкурентів зайняти більш міцне положення на місцевих ринках завжди ведуть до посилення суперництва особливо тоді, коли іноземні конкуренти мають більш низькі витрати

9. Суперництво підсилюється у випадках, коли великі компанії з інших галузей здобувають слабкі фірми з даної галузі і починають агресивні фінансовані дії по перетворенню придбаних ними підприємств у головних претендентів на лідерство в галузі Класичний приклад таких дій мав місце наприкінці 60-х років Тоді компанія Philip Morris, що є лідером тютюнової промисловості і має блискучі маркетингові ноу-хау, зруйнувала уявлення про маркетинг в американській пивоварній промисловості, придбавши відсталу і консервативну фірму Miller Brewing Протягом короткого часу компанія Philip Morris відновила торговельну марку Miller High Life і зробила її другий по продажах у своїй галузі Компанія Philip Morris стала також ініціатором розробки сортів низькокалорійного пива під торговельною маркою Miller Lite Цей стратегічний хід зробив легке пиво найшвидше зростаючим сегментом пивоварної промисловості

Аналізуючи конкурентний тиск, створюваний суперництвом існуючих конкурентів, що формує стратегію керівник повинний установити, яке тепер використовується конкурентна зброя і які прийняті правила гри, а також оцінити, наскільки тиск конкуренції міжнародних компаній впливає на прибутковість Конкурентне суперництво є інтенсивним, коли дії конкурентів знижують прибутковість галузі. Воно є помірним, коли більшість компаній можуть одержувати прийнятні прибутки, і воно є слабким, коли більшість компаній можуть забезпечити собі прибутку на інвестиції вище середніх Хронічне загострення суперництва між конкуруючими продавцями може створити в галузі дуже запеклу конкуренцію.

Сили конкуренції, обумовлені загрозою з боку товарів-замінників. Підприємства однієї галузі конкурують із підприємствами інших галузей, тому що їх продукція – хороший замінник. При цьому, якщо ціни та доступність товарів-замнників обумовлюють значну кількість їх продажу, то для основних товарів може здійснитися обмеження у зростанні ціни, яке приводить до зниження прибутку товаровиробника основного товару. З метою збільшення обсягів реалізації основного товару товаровиробник може знизити ціну на свою продукцію, і чим більше продаж товарів залежить від ціни замінника, тим сильніший їх вплив на обсяг продажу основного товару. Конкуренція з боку товарів-замінників також залежить від того, наскільки легко споживач може переключитись на товари-замінники. Чим нижче ціна замінника, тим вища якість і зовнішній вигляд основного товару і тим нижча вірогідність переключення споживача на товар-замінник.

Сили конкуренції, обумовлені загрозою появи нових конкурентів. Нові підприємства, щоб увійти у галузь, повинні мати відповідний потенціал та подолати бар’єри входження у галузь, подолати негативне відношення до себе існуючих підприємств.

Економічний вплив постачальника на виробника продукції залежить від того, наскільки витрати на придбання продукції постачальника впливають на кінцеву ціну продукції. Вплив постачальника на ціну продукції виробника може здійснюватися за рахунок як ціни продукції, так і її якості. Отже, сильні постачальники здійснюють значний тиск на товаровиробників, зменшуючи їх прибуток.

Економічний потенціал покупців. Сила впливу на виробника сильніша, коли:

- споживачів незначна кількість, і вони купують товар великими партіями, отримуючи при цьому значні знижки в ціні;

- товари, що пропонуються, добре стандартизовані і споживачі можуть легко знайти альтернативний варіант покупок;

- споживачі являють загрозу відходу від постачальника, якщо вони бачать перспективу отримання більшого прибутку від більш надійних цін і більш надійних поставок.

Читайте також:

1. Досконала конкуренція та ефективність
2. Досконала та недосконала конкуренція.
3. За організаційними формами виділяють такі типи сощально-трудових відносин: партнерство, патерналізм, конкуренція, солідарність, субсидіарність, дискримінація та конфлікт.
4. Закон Планка. Інтенсивність випромінювання чорного тіла й будь-якого реального тіла залежить від термодинамічної температури й довжини хвилі.
5. Інституціональні основи ринкової економіки становлять: приватна власність, свобода підприємницької діяльності, вільна конкуренція.
6. Інтенсивність перемішування
7. Інтенсивність температурного випромінювання і його спектральний склад залежать від температури, хімічного складу і фізичного стану тіла, особливо його поверхні.
8. ІНТЕНСИВНІСТЬ ТРЕНУВАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ
9. Конкуренція в підприємницькому середовищі.
10. Конкуренція і витрати
11. Конкуренція і монополія. Типи конкурентних ринків.
12. Конкуренція й підприємство

Переглядів: 1727