Платники та ставки податку на додану вартість.

Другий етап становлення податку на додану вартість розпочався із змін, які знайшли своє втілення в законопроекті прийнятому Верховною Радою України як закон 03.04.97 р. і введеному в дію з 1 жовтня 1997 року, до окремих статей якого згодом було внесено значну кількість поправок і змін. Згідно цього Закону механізм оподаткування податком на додану вартість у корені змінився.

Декретом про ПДВ ми керувались трохи не п'ять років. Хоча недоліків було чимало (про що викладено вище), проте декрет діяв. До нього звикли. Він (декрет) передбачав різний підхід до оподаткування товаровиробника і торгівлі. Усі розуміли: необхідні зміни.

Податкове поле зруйновано численними пільгами в 1995 році при базовій ставці 20 % середня ставка податкових вилучень (до загальних обсягів реалізації) становить 11 % .

А саме:

ü Чистий податок, що підлягає сплаті до бюджету, враховується як різниця між сумою податку, нарахованого при реалізації товарів (робіт, послуг) і сумою податку, що сплачений або підлягає сплаті постачальникам за придбані товари (виконані роботи, надані послуги) матеріальні ресурси, паливо, вартість яких відноситься на витрати виробництва та обігу відповідно до ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" та податку за придбані та введені в експлуатацію основні виробничі фонди і взяті на облік нематеріальні активи (вартість майнових та інших прав, ліцензій та інше). Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України № 14-92 "Про податок на добавлену вартість" від 26.12.92 р. вказаний механізм оподаткування ПДВ діяв щодо підприємств виробників продукції. З введенням в дію Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97 р. введений механізм поширюється і на підприємства торгівлі та посередницької діяльності.

ü ПДВ, сплачений у ціні придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (тобто відносяться до податкового кредиту).

ü Платник ПДВ має право на отримання податкового кредиту тільки за умови, якщо придбання будь-якого товару підтверджується податковими чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом, прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

ü Введено податковий облік, згідно з яким є обов'язковим для платників податку при здійсненні продажу товарів (робіт, послуг) надання податкової накладної.

ü Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітнім податковим документом, і одночасно розрахунковим документом, який повинен зберігатись протягом строку, передбаченого законодавством із сплати податків.

ü При отриманні податкових накладних, платники заносять їх до книги обліку придбання товарів, а при виписці - до книги обліку продажу товарів.

ü На підставі даних книг обліку продажу та придбання товарів заповнюється податкова декларація по податку на додану вартість.

ü Усі доходи від ПДВ спрямовуються до центрального (державного) бюджету, "податкові заліки" по податку на додану вартість, практично заборонені.

ü Встановлено єдину ставку податку, що становить 20 відсотків до бази оподаткування та додається до ціни товарів (робіт, послуг), за винятком операцій звільнених від оподаткування, та операцій до яких застосовуються нульова ставка.

Статтею 2 Закону України „Про податок на додану вартість” визначено, що платником податку є особа:

Ø обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) якої протягом будь-якого періоду з останніх 12 календарних місяців перевищував 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян(61200 грн.);

Ø яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України або отримує від нерезидента роботи (послуги) для їх використання або споживання на митній території України, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих як платники податку, в разі коли такі фізичні особи ввозять (пересилають) товари (предмети) в обсягах, що не підлягають оподаткуванню згідно з законодавством;

Ø яка здійснює на митній території України підприємницьку діяльність з торгівлі за готівкові кошти незалежно від обсягів продажу, за винятком фізичних осіб, які здійснюють торгівлю на умовах сплати ринкового збору в порядку, встановленому законодавством;

Ø яка на митній території України надає послуги, пов'язані з транзитом пасажирів або вантажів через митну територію України;

Ø яка відповідальна за внесення податку до бюджету по об'єктах оподаткування на залізничному транспорті, що визначена у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

Ø яка надає послуги зв'язку і здійснює консолідований облік доходів та витрат, пов'язаних з наданням таких послуг та отриманих (понесених) іншими особами, що знаходяться у підпорядкуванні такої особи.

ПДВ в Україні розраховується за двома ставками:

1)базова ставка – 20% бази оподаткування;

2) нульова ставка.

Податок за 0% ставкою обчислюється щодо операцій з:

ü продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України;

ü продажу робіт (послуг), призначених для використання та споживання за межами митної території України;

ü продажу товарів (робіт, послуг) підприємствами роздрібної торгівлі, які розташовані на території України у зонах митного контролю (безмитних магазинах), відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України;

ü надання транспортних послуг з перевезення пасажирів та вантажів за межами митного кордону України;

ü продажу переробним підприємствам молока та мяса (живою вагою) сільсьгосподарським товаровиробниками всіх форм власності і господарювання;

ü щодо операцій і продажу газу безпосередньо споживачами, крім бюджетних організацій і населення;

ü продажу товарів, за винятком підакцизних товарів, грального бізнесу, покупних товарів підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів.

Слід звернути увагу, що надання пільг щодо ПДВ у вигляді встановлення нульової ставки передбачає відшкодування з бюджету від’ємної різниці між сумою податкового зобов’язання в сумою податкового кредиту. Інші пільги такого відшкодування не передбачають, а сплачений ПДВ в цьому випадку відноситься або на валові витрати, або за рахунок інших джерел, в залежності від подальшого використання придбаних товарів.

( 0 % - БВ = ПЗ-ПК) (пільги (звільнення) # БВ)

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Сутність податку на додану вартість, його зародження та розвиток.	\|	Порядок обчислення і сплати податку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.