• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Об’єкт, платники та ставки

Об’єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Платниками є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачі, зокрема орендарі.

Плата за землю стягується у двох формах: земельний податок; орендна плата.

Залежно від мети використання земельної ділянки розрізняють ставки, що встановлюються щодо земель сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення. У свою чергу, ставки плати за землю несільськогосподарського призначення диференціюються для земель населених пунктів та земель промисловості, транспорту за межами таких пунктів.

Щодо земель сільськогосподарського призначення ставки вста­новлюються у відсотках від грошової оцінки одного гектара сільськогосподарських угідь і диференціюються для ріллі, сіножатей та пасовищ і для багаторічних насаджень.

За земельні ділянки в межах населених пунктів ставки податку з земель, грошову оцінку яких установлено, визначається в розмірі 1 % від грошової оцінки. Якщо таку оцінку не встановлено, для населених пунктів використовуються середні ставки (у копійках за квадратний метр), розміри яких диференціюються залежно від чисельності населення. У свою чергу, середні ставки установлені Верховною Радою України, також можуть диференціюватись відповідними сільськими, селищними, міськими радами, виходячи з функціонального призначення і місцезнаходження земельної ділянки, але не вище ніж у два рази від середніх ставок. У населених пунктах, віднесених до курортних, установлюються підвищувальні коефіцієнти до середніх ставок. Крім того, такі коефіцієнти використовуються також в містах обласного підпорядкування та містах Києві і Севастополі.

Податок за земельні ділянки, зайняті житловим фондом, автостоянками, гаражами, дачами громадян, справляється в розмірі 3 % від суми земельного податку.

Податок за частину площ земельних ділянок, наданих підприємствам, установам і організаціям (за винятком сільськогосподарських угідь), що перевищують норми відведення, справляється в п’ятикратному розмірі.

Щодо, земель розташованих поза межами населених пунктів, ставки земельного податку встановлюються:

а) для підприємств промисловості, транспорту, зв’язку та іншого призначення — з розрахунку 5 % від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області;

б) за земельні ділянки, надані в тимчасове користування на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення — у розмірі 50 % від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області;

в) за земельні ділянки, що входять до складу земель лісового фонду і зайняті виробничими, культурно-побутовими, жилими будинками та господарськими будівлями і спорудами, — у розмірі 0,3 % від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Читайте також:

1. III. РИЗИК ТА ПРИБУТКОВІ СТАВКИ
2. Алгоритм із застосування річної процентної ставки r.
3. Алгоритм із застосуванням річної облікової ставки d.
4. База оподаткування та ставки податку
5. База оподаткування, ставки податку та порядок обчислення.
6. Бібліотеки, архіви, музеї, виставки.
7. Бюджетні установи як платники податків і платежів до бюджету.
8. Види підакцизних товарів та ставки податку
9. Визначення еквівалентної ставки дохідності фінансової операції при утриманні комісійних
10. ВИЗНАЧЕННЯ СТАВКИ ДИСКОНТУВАННЯ
11. Визначення строку позички та величини ставки
12. Виставки

Переглядів: 662