У практичних фінансових обчисленнях часто вирішуються такі завдання:
а) дані ; визначити період надання позички :
; (2.24)
б) дані ; визначити ставки:
. (2.25)
Для того, щоб початкова сума зросла в N-разів, потрібно виконати умову:
Звідки,
2.7. Обчислення середніх значень (для самостійного опрацювання)
Видаючи багато кредитів з різними параметрами, кредитор бажає знати середні значення ставок, періодів надання кредиту. Ці параметри є статистичними значеннями, що обчислюються за сукупністю конкретних фінансових угод.
Нехай,, сукупність боргів з декурсивними відсотками, а середній час надання сукупної позички, середня процентна ставка.
Для обчислення середніх значень потрібно врахувати інтереси кредиторів і позичальників. З цією метою складаються фінансові співвідношення, що мають зміст рівнянь і називаються фінансовими еквівалентами. У цьому випадку складається фінансовий еквівалент:
(2.26)
або
. (2.27)
Оскільки, те одержуємо рівність для відсотків
, (2.28)
з якого виходить, що
. (2.29)
Якщо ввести зважену середню арифметичну процентну ставку
, (2.30)
то середній час надання позички складе
. (2.31)
Формула (2.31) визначає середній час надання позички у вигляді зваженої середньої арифметичної визначених періодів.
Якщо ввести зважену середню арифметичну процентну ставку
, (2.32)
то середній час надання позички складе
. (2.33)
Нехай тепер,, борги з антисипативними (відразу утримуваними) відсотками, тобто сума до видачі становить
. (2.34)
Нехай клієнт прагне одержати позичку на строк під середню дисконтну ставку . У цьому випадку фінансовий еквівалент
(2.35)
або за умови одержимо, що
. (2.36)
Якщо припустити, що середнє значення облікової ставки