Вибіркове соціологічне дослідження

Генеральна сукупність - це вся сукупність одиниць спостереження, що має відношення до даної проблеми, хоча й може бути обмеженою територією, часом, професією, функціональними рамками.

Вибіркова сукупність — це частина генеральної, безпосередній об'єкт вивчення за розробленою програмою відбору, відтворення характеристики генеральної сукупності на основі її репрезентації (представництва).

Наприклад, соціолог ставить за мету вивчити політичні орієнтації студентської молоді України. Генеральна сукупність визначається цілями дослідження, а це означає, що її складають усі представники студентської молоді України. Вибіркова ж сукупність визначається за допомогою математичних методів і повинна репрезентувати (представляти) за своїми основними характеристиками генеральну сукупність.

Вибіркове опитування значно зменшує кошторис соціологічного дослідження і скорочує терміни його проведення. Вірогідність результату, отриманого при роботі з вибіркою, залежить від її репрезентативності.

Репрезентативність - це достатня кількість вибраних об'єктів аналіз яких дозволяє правильно судити про всю генеральну сукупність.

Відхилення вибіркової сукупності від генеральної за якимись основними характеристиками називається помилкою репрезентативності: чим більша величина цих відхилень, тим більша помилка репрезентативності.

До основних типів вибірки належать:

1) випадкова, коли є повна інформація щодо генеральної сукупності (тут використовують таблицю «випадкового числа», добирання за датами народження, прізвищами, що починаються з літер, які є позначками чого-небудь);

2) систематична, коли з генеральної сукупності відбирають представників з кожної десятої чи двадцятої людини (або за іншим кроком);

3) гніздова вибірка - це добір певних статистичних груп (гнізд) - бригад, студентських груп, сімей тощо, які підлягають обстеженню;

4) стратифікованавибірка - це вибірка в кілька етапів, на кожному з яких змінюється одиниця добору. Наприклад, на першому етапі відбираються сім'ї за місцем проживання, на наступному - за районом міста, далі - конкретизуються сім'ї, які обстежуватимуться, і нарешті, члени сімей, які обстежуватимуться;

5) квотна- коли відбір ведеться за наперед заданими характеристиками. Прикладом цього виду вибірки може бути експертне опитування. Крім того, при опитуванні певної групи людей, (враховуючи вік), респондентів, у вибірку представники різного віку повинні попадати за квотою, яка відповідає справжній кількості вікових груп. Якщо у генеральній сукупності представники пенсійного віку становлять 50 %, то цей відсоток повинен зберегтися й у вибірці.

6) стихійна вибірка – це відбір “першого стрічного”. Цим методом користуються на вулицях в опитах громадської думки, деколи за допомогою засобів масової інформації – преси, радіо, телебачення. Цей вид відбору вважається найбільш ненадійним (“авантюрним”). Не існує ніяких способів перевірки репрезентативності такої вибірки. Тому дуже важко оцінити, чи правильні висновки робляться на основі відповідей респондентів, чи помилкові.

Ступінь подібності вибіркової моделі до структури генеральної сукупності оцінюється помилкою вибірки, а межі допустимої помилки залежать від мети дослідження. Підвищена надійність результатів дослідження припускає помилку вибірки до 3%, звичайна - 3-10, наближена - 10-20, орієнтовна - 20-40, а приблизна - понад 40%.

Питання для самоконтролю:

1. Які вимоги висуваються до конструювання анкети?

2. Сформулюйте правила складання анкети?

3. Чим анкетування відрізняється від інтерв’ю?

4. Які існують методи вибірки? У чому їх специфіка?

5. Як забезпечується репрезентативність дослідження?

6. Розкрити зміст понять "респондент", "репрезентативність", "генеральна сукупність", "вибіркова сукупність".

7. Які методи опитування ви знаєте? Коли вони використовуються?

8. Яка специфіка методу контент-аналізу документів у порівнянні з традиційним методом?

9. Що таке пілотажне дослідження і коли воно проводиться?

Лекція 5. ТЕОРІЯ СОЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ СУСПІЛЬСТВА

Мета лекції.Розкрити поняття «суспільство» та охарактеризувати основні ознаки, риси та види суспільства. Визначити характерні особливості сучасного суспільства. Розкрити сутність поняття «соціальна структура суспільства». Охарактеризувати соціальну структуру суспільства, виділити її основні елементи. Розкривати значення категорії «соціальна мобільність» та її роль в динаміці соціальної структури сучасного суспільства.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Метод аналізу документів.	\|	Поняття соціальної структури, її роль та місце в житті суспільства

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.