• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Географічна характеристика купально-пляжного туризму.

Географічна характеристика лікувально-оздоровчого туризму.

ТЕМА 7. ГЕОГРАФІЯ РЕКРЕАЦІЙНИХ ВИДІВ ТУРИЗМУ

7.1. Географічна характеристика купально-пляжного туризму.

7.3. Географічна характеристика розважального туризму

7.4. Географічна характеристика круїзного туризму.

Купально-пляжний туризм – це вид туризму, який передбачає відпочинок на узбережжі морей, океанів, річок, озер тощо з метою відновлення фізичних та духовних сили людини та поєднує два основних фактори – це наявність пляжів та відповідного клімату для купання, сонячних ванн тощо. Пляжно-купальний туризм є одним із наймасовіших напрямів і тісно пов’язаний з іншими видами туризму, але переважно він ними доповнюється. Купальні-пляжний відпочинок є одним з найбільш популярних у світі. Три чверті туристів бажають проводити відпустку поблизу води - на річках, озерах, морському узбережжі або в морській подорожі. Найбільш привабливими залишаються морські узбережжя, як складова частина формули пасивного відпочинку, відомої як «три S»: море-сонце-пляж (Sea-Sun- Sand). Для 70% туристів, які прибувають до Іспанії, Греції, Таїланд, Австралію і ряд інших країн, основним мотивом є відпочинок біля моря. Для острівних держав і територій (Кіпр, Гаваї, Куба, Бермуди, Мальдіви та багато ін) купальні-пляжний відпочинок іноземних туристів став вельми прибуткової галуззю господарства.

Відпочинок на воді та біля води включає різні рекреаційні заняття: купання, сонячні ванни, прогулянки по узбережжю, спортивні ігри на березі (наприклад, пляжний волейбол), серфінг і віндсерфінг, катання на човнах, катерах, водних лижах і велосипедах, підводне плавання, риболовля та ін У приморських рекреаційних районах створена потужна туристична індустрія.

У Середземномор'ї (Лігурійське узбережжі Франції та Італії), Карибському басейні (Флорида, Бермудські острови), Каліфорнії, на сході Австралії вздовж узбережжя безперервним ланцюжком на багато кілометрів тягнуться санаторії, пансіонати, готелі, яхт-клуби, розважальні заклади. Лікувальний ефект приморського клімату і таласотерапії, високий рівень обслуговування перетворили приморські території багатьох країн у курорти світового значення. Привабливість купальні-пляжного відпочинку призвело до створення на узбережжях морів, річок та озер дач, вілл, бунгало для тимчасового відпочинку, будівель системи таймшер, наметових містечок, кемпінгів, трейлерів. У той же час серед відправляються до моря чимало тих, хто подорожує «дикуном».

В даний час більшість середземноморських країн інтенсивно використовують свої острівні і прибережні території для розвитку купальні-пляжного відпочинку. Найбільш відвідувані з них - острови Капрі і Іскья поблизу Неаполя (Італія), Адріатичне узбережжя Хорватії (курорт Дубровнік), південне узбережжя Туреччини (курорт Анталія), Мальта, Кіпр (курорт Лімасол), узбережжя Тунісу (курорт Сус). Найбільше іноземних туристів з метою відпочинку на узбережжі приїжджає в Іспанію, їх приваблюють пляжі Піренейського півострова, курорти на Балеарських (острів Мальорка, Менорка, Форментера, Ібіца) і Канарських (острів Тенеріфе) островах, при цьому острівні курорти користуються більшою популярністю. Найвідоміші курорти Португалії знаходяться на острові Мадейра.

У ХХ в. зріс попит на купально-пляжний відпочинок в американців, що зумовило швидкий розвиток курортних зон в Новому Світі: Майамі, Санта-Круз, Сан-Дієго (США), Акапулько, Канкун (Мексика), Багамські та Бермудські острови, острівні держави Карибського басейну - Барбадос, Ямайка, Куба, Пуерто-Ріко.

Популярні серед іноземних туристів райони прибережного туризму сформувалися на Близькому Сході - курорти на узбережжях Червоного моря Хургада і Шерм-Еш-Шейх(Єгипет) і Перської затоки - Дубай, Абу-Дабі, Шарджа (Об'єднані Арабські Емірати).

В останні десятиліття швидше за все розвивалися приморські райони в екваторіальній і тропічної зонах, майже не схильних до кліматичної сезонності: Сейшельські і Мальдівські острови, Маврикій. Всесвітню популярність отримали узбережжя Південно-Східної Азії: курорт Паттайя, острови Пхукет і Самуй (Таїланд), Балі (Індонезія), Пінанг
(Малайзія), Хайнань (Китай). На Гавайських островах посеред Тихого океану американці створили курортну зону з сучасною індустрією розміщення та розваг, приймаючу щорічно більше 6 млн туристів. Гаваї - батьківщина серфінгу та улюблене місце серфінгістів з різних країн.

Прекрасними пляжами величезної протяжності, часто складеними білим, блискучим на сонці кораловим піском, славиться східне узбережжя Австралії. Найбільш відомі тут курорти Голд-Коуст (Золотий Берег), Брісбен, Кернс.

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
3. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
4. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
5. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
6. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
7. Автокореляційна характеристика системи
8. Амплітудно-частотна характеристика, смуга пропускання і загасання
9. Аплікація як вид образотворчої діяльності дошкільнят, його характеристика.
10. Архітектура СЕП та характеристика АРМ-1, АРМ-2, АРМ-3
11. Афіксальні морфеми. Загальна характеристика
12. Банківська система України і її характеристика

Переглядів: 5447