• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ТЕМА 9. ГЕОГРАФІЯ КУЛЬТУРНО-ПІЗНАВАЛЬНОГО ТА ПОДІЄВОГО ТУРИЗМУ

Географія культурно-пізнавального туризму — це територіальна організація тієї частини туристичної сфери, яка дасть змогу тим, хто відпочиває, здійснювати спостереження за навколишнім середовищем, а це, в свою чергу, допоможе здобувати знання безпосередньо у спілкуванні з довкіллям.

Культурно-пізнавальний туризм – це подорожі з метою ознайомлення з культурою країн світу: пам’ятниками архітектури, історії, мистецтва, археології тощо. В широкому розумінні культурно-пізнавальний туризм включає в себе не тільки пам’ятки археології, культури, архітектури чи мистецтва.

Загальна характеристика об’єктів культурно-пізнавального туризму наведена в табл. 1.5

Таблиця 1.5 - Зміст культурно-пізнавального туризму

Лідери за кількістю об’єктів Всесвітньої культурної спадщини, та відповідно культурного туризму:

45 — Італія.

42 — Іспанія.

40 — Китай.

35 — Франція.

33 — Німеччина.

31 — Мексика.

28 — Індія.

28 — Великобританія.

24 — Росія.

21 — США.

Культурно-пізнавальний туризм концентрується переважно в містах з багатою історією. Найбільш відомі культурно-історичні центри зосереджені в Європі та Азії - Париж, Рим, Венеція, Флоренція, Лондон, Прага, Єрусалим, Пекін.

Європейські музеї - справжні скарбниці мистецтва. Серед найбільш відомих і відвідуваних: Лувр (Париж), Національна галерея (Лондон), Ермітаж (Петербург), Прадо (Мадрид), Національна галерея (Берлін), Галерея Уффіці (Флоренція), Художньо-історичний музей (Відень). Щороку в світі з'являються нові музеї, нерідко з вельми екзотичними експонатами. Своєю незвичністю вони приваблюють натовпи туристів: музей картоплі (село Оттерап, Данія), музей саун (містечко Муурума, Фінляндія), музей Нессі (графство Івернесс, Великобританія), музей загадок (Пече, Угорщина), музей сміття (Нью-Джерсі, США ), музей чортів (Каунас, Литва), музей мишоловок (Марктобердорф, Німеччина), музей дзвонів (Углич, Росія).

Об'єктами освітніх екскурсій стають «чудеса», створені людиною, що демонструють досягнення технічного прогресу. Наприклад, знаменита башта, творіння А. Г. Ейфеля, яка прикрашає Париж з 1889 р. Ейфелева вежа - найбільш відвідуваний об'єкт у світі.

Літературно-художній туризм. Відомі діячі літератури та мистецтва і їх твори можуть бути провідним чинником залучення іноземних туристів. Наприклад, у багатьох туристів Верона асоціюється з героями знаменитого твору У. Шекспіра «Ромео і Джульєтта»; багато туристів, які відвідують Лондон, прагнуть побачити будинок відомого Шерлока Холмса. Столиця Австрії - Відень дбайливо зберігає пам'ять про свого знаменитого земляка В.А. Моцарта, регулярно проводить музичні фестивалі на його честь, що приваблює безліч туристів. Об'єктами такого напряму в культурно-пізнавальному туризмі також можна вважати і літературні музеї, музеї-квартири, бібліотеки, театри тощо.

Десятку найвідвідуваніших міст світу за кількістю любителів літературного туризму очолив Лондон. Лондону поступаються лише Париж, Нью-Йорк, Рим і Санкт-Петербург, які також увійшли до десятки міст, багатих літературними пам'ятками.

Самими відвідуваними бібліофілами містами у світі є (також вказується ім'я відомого автора, який прославив місто):

Лондон — Чарлз Діккенс;

Стратфорд-он-Ейвон — Вільям Шекспір;

Единбург — Артур Конан Дойл;

Дублін — Джеймс Джойс;

Нью-Йорк — Артур Міллер;

Конкорд, штат Массачусетс — Луїза Мей Алькотт;

Париж — Віктор Гюго;

Сан-Франциско — Аллен Ґінсберґ;

Рим — Вергілій;

Санкт-Петербург — Федір Достоєвський.

Історико-археологічний туризм є дуже популярним і передбачає ознайомлення туристів з пам'ятками археології, місцями розкопок, руїнами стародавніх міст тощо. Під час таких поїздок туристи не лише можуть прослухати лекцію професійного археолога, але і доторкнутися до предметів сивої давнини. В Європі археологічний туризм поширений в Греції, Німеччині, Швейцарії, Іспанії, Франції, Англії, Ірландії, Швеції, Чехії, Шотландії, Австрії, Італії. Слід зазначити, що туристичні фірми цих держав, пропонуючи археологічні тури, по¬стійно розміщують в інтернеті інформацію з описом маршрутів та ілюстраціями пам’яток. Цікавим відгалуженням археотуризму став підводний археологічний туризм, який дає можливість подорожувати крізь віки цивілізації і культури затонулих міст.

Найпопулярніші археологічні тури — це Ізраїль, Єгипет, Ліван, Індія, Монголія, Ірак, Мексика, Перу. Великі любителі археологічного туризму — американці та німці, як правило, таким туристам 25—35 років, часто це менеджери та офісні працівники, які люблять проводити свій час активно.

Серед чинників, що гальмують його розвиток, часто зазначають поганий стан безпосередньо туристських об'єктів, а також транспортну недоступність багатьох з них.

Військово-історичний туризм. Тісно пов'язаний з попереднім підвидом. Багато об'єктів, наприклад, залишки військових укріплень, місця базування військових частин, актуальні як для історико-археологічного туризму, так і для військово-історичного.

Ідея військово-історичного туризму полягає в тому, щоб зібрати максимум інформації про різні періоди історії. В Україні до військово-історичного туризму також відносять замки, і пов'язані з ними військові дії, а також фортифікаційні споруди, місця відомих битв, ДЗОТи, ДОТи, окопи, залишки техніки, бункери, великі оборонні лінії часів І та ІІ світових воєн, музеї зброї, танки та військова техніка, місця поховання загиблих воїнів.

Військово-історичний туризм також охоплює такі напрями, як військові музеї; музеї, присвячені окремим військовим битвам і цілим війнам; меморіали, пам’ятники, місця боїв і історичних битв для всіх зацікавлених, а також для ветеранів і родичів загиблих воїнів, відвідання існуючих та історичних військових об’єктів і полігонів, бойових морських кораблів, підводних човнів, Найбільш динамічно розвивається військовий туризм у таких країнах, як США, Росія, Ізраїль, Франція, Україна, Чехія, Німеччина. В Україні мілітарі туризм активно розвивається в Карпатах, зокрема в Закарпатті.

Історико - архітектурний туризм. Є, мабуть, найбільшою складовою культурно-пізнавального туризму і об'єднує такі об'єкти, як архітектурні ансамблі й комплекси, історичні центри, квартали, площі, вулиці, залишки древнього планування й забудови міст і інших населених пунктів, спорудження цивільної та промислової архітектури, а також пов'язані з ними добутки монументального та садово-паркового мистецтва. Такі об'єкти, як правило перебувають у задовільному стані та необов'язково їх вік налічує сотні років.

До десяти архітектурних столиць світу портал askmen.com відніс міста, в яких домінує античний, класичний, модерний чи постмодерний стиль або їхнє поєднання.

1. Барселона, Испания.

2. Париж, Франція.

3. Чикаго, США.

4. Берлін, Німеччина.

5. Шанхай, Китай.

6. Рим, Італія.

7. Флоренція, Італія.

8. Афіни, Греція.

10. Бразиліа, Бразилія.

У рейтинг найпопулярніших архітектурних напрямків світу входять такі країни:

1. Китай. Китайська архітектура занадто різноманітна, вона зазнала такі масштабні зміни після правління численних династій. Свій відпочинок в Китаї всі туристи планують з обов'язковим відвідуванням Великої Китайської стіни і красивих пагод. Але це далеко не весь архітектурний стиль, яким може здивувати туристів Китай. Теракотові воїни в мавзолеї Цинь Ши Хуан, Висячий храм, Заборонене місто, Імператорський палац Шеньян, Храм Неба, Велика пагода диких гусей, Храм Конфуція в Нанкіні - це далеко не весь перелік дивовижних за красою архітектурних пам'яток Китаю.

2. Єгипет. На архітектуру цієї країни сильно вплинуло ісламське правління. Тому в центральних районах міст тут можна побачити таку велику кількість мечетей та інших релігійних пам'яток ісламу. Кожен турист бажає побачити в Єгипті піраміди в Гізі і Великого Сфінкса, фортеця Бухен, Храмовий комплекс в Карнаке, Храм Луксорі, село Дейр-аль-Медіна тощо.

3. Франція. Ейфелева вежа та Лувр архітектурними чудесами світу. До інших цікавих з точки зору архітектурних красот місць Франції відносять каплицю Мон-Сен-Мішель, розташовану на вершині крутої кручі, міст Мійо, вагою 36 000 тонн, оперу Гарньє, Шато де Шамбор, вежу Carpe Diem тощо.

Релігійно-пізнавальний туризм. За своєю суттю є одним з відокремлень попереднього виду культурно-пізнавального туризму, хоча, як зазначалося вище, цей підвид може також розглядатися і в рамках релігійного туризму в цілому. По суті, культові об'єкти, що цікавлять релігійних туристів-прочан, є і найбільшими архітектурними шедеврами. Проте, об'єднання з попереднім видом не є актуальним, оскільки принципи організації турів історико - архітектурного і релігійно-пізнавального туризму істотно відрізняються. Релігійний (паломницький) туризм також існує і активно розвивається на сучасному туристському ринку, проте варто враховувати, що цілі пілігримів зовсім не пізнавальні: вони прагнуть бути ближче до Бога, а така духовна близькість не обов'язково передбачає наявність архітектурної споруди з грандіозним внутрішнім убранням.

Культурно-етнографічний туризм. Хоча нині висловлюється думка про виділення етнографічного туризму в окремий напрям, насправді це форма культурно-пізнавального відпочинку, що передбачає відвідування туристами місць проживання етнічних груп, тобто людей, які розмовляють однією мовою, визнають своє єдине походження, звичаї, устрій життя, традиції, що зберігаються протягом тривалого часу. Також цей напрям у туризмі передбачає безпосереднє спілкування туристів з представниками етнографічних груп; присутність або активна участь в традиційних для даного етносу заходах. Етнографічний туризм, по суті, поєднує в собі декілька складових, притаманних таким видам як релігійно-пізнавальний, історико - архітектурний, історико-археологічний та ін.

Етнічний туризм може бути як внутрішнім (наприклад, відвідування глибинки міськими жителями з метою ознайомлення з архаїчними говорами, фольклором, побутом, культурою і мовами автохтонних народів), так і зовнішнім, який пов’язаний з відвідуванням історичної батьківщини або місць народження родичів. Останній різновид часто називається ностальгічним туризмом, який отримав досить широке поширення у ряді регіонів світу — Ізраїль, Вірменія, Греція, Україна, Італія. Говорячи про ностальгічні тури, можна виділити один з підвидів такого туризму, як відвідування родичів і друзів (relative & visitors tour). Але цей вид туризму, підходить не для всіх людей, більшість — це ті, хто має родинні зв’язки із землями, на які вони їдуть.

Чудові умови для етнографічного туризму є в країнах Африки, Америки, Південно-Східної Азії, Австралазії, Океанії, в північних і східних районах Росії. Найбільш успішно етнографічні подорожі розвиваються в США, де культура американських індіанців стала невід'ємною частиною індустрії туризму. Маршрути подорожей для етнографічного туризму розробляються на основі знань досвідчених мандрівників і етнографів, тому вони дуже насичені, цікаві й пізнавальні. Гідами на маршрутах глибокого туризму виступають мандрівники по екзотичних регіонах, етнографи, історики, культурологи, для яких подорожі - це спосіб життя.

Теми і мети подорожі визначають географію маршрутів етнографічного туризму. Спілкування з шаманами і чаклунами, сходження на Еверест і Кіліманджаро, подорож слідами дослідників Африки, пошук таємниць древніх інків у Перу або слідів зниклої цивілізації в Камбоджі, пошук Шамбали - це активний відпочинок для справжніх цінителів етнотуризму. Тури на Схід (Тибет, Непал, Китай) - це осягнення різних духовних традицій і релігій, практика йоги, відвідування даоських і буддійських монастирів.

Етнотури по Європі (Ірландія, Ісландія, Іспанія) теж мають свій шарм і «родзинку», як і тури по Росії (наприклад, подорож на Алтай до мегалитическим спорудам на пошуки міфічної країни Гіпербореї).

Природно-пізнавальний туризм. Даний вид туризму багато вчених виділяють в окремий напрям, проте низку його об'єктів активно використовують в пізнавальному туризмі. Така думка має право на існування, оскільки екологічний (зелений, стійкий) туризм передбачає відхід людини від міського середовища, єднання з природою, насолоду самим фактом перебування в природному середовищі. По суті, основними об'єктами зеленого туризму можна вважати ліси, поля, луги, річки, озера, гори тощо. Природно-пізнавальний туризм має більш вузьку специфіку, і як основні туристські об'єкти розглядає особо-охоронювані природні території.

Відвідування природних об'єктів пред'являє особливі вимоги до туристської інфраструктури. Наприклад, гейзери повинні бути обгороджені леерами, прокладені стежки з настилами (Долина гейзерів на Камчатці). Для огляду лежбищ морських звірів роблять закриту галерею для підходу туристів і оглядову вежу. Водоспади обладнають оглядовими майданчиками з леерами, канатними дорогами (Ніагарський водоспад). До пізнавальному туризму відноситься обліт мальовничих територій, наприклад, гірських або вулканічних районів, потужних каньйонів (каньйон річки Колорадо в США - Великий Каньйон).

Читайте також:

1. Брендинг у сфері туризму
2. Взаємини суб’єктів туризму.Туроперейтинг
3. Взаємозв'язок географії туризму з іншими науками
4. Виборча геометрія та виборча географія.
5. Вивчення географії на профільному рівні здійснюється за підручником «Географія», 10 клас, авт. Т.Гільберг, Л.Паламарчук, В.Безуглий.
6. Види і форми туризму
7. Види та форми туризму
8. Визначення соціології туризму
9. Визначення та районування релігійного туризму
10. Виховне значення туризму
11. Вплив просвітництва на розвиток туризму
12. Вплив просвітництва на розвиток туризму

Переглядів: 9339