Вивчення географії на профільному рівні здійснюється за підручником «Географія», 10 клас, авт. Т.Гільберг, Л.Паламарчук, В.Безуглий.

Це перший український підручник для профільного вивчення географії.

Структура підручника чітка і зручна для користування. Кожен розділ розпочинаються з короткої інформації щодо знань і вмінь, які учні набудуть під час роботи над його змістом. Розділ включає параграфи, які у свою чергу поділені на пункти, що дає можливість засвоювати матеріал невеликими порціями. Розкриття змісту теми супроводжується різноманітним ілюстративним матеріалом (рисунками, таблицями, логічно-структурними схемами, діаграмами, статистичними даними, картосхемами тощо), а також наявністю рубрик «Доведіть чи спростуйте», «Обговорюємо», які спонукають до дискусій, бесід, диспутів, проблемного навчання. Всі визначення, терміни і поняття у тексті можна легко відшукати, оскільки вони виокремлені іншим шрифтом. Завершується вивчення теми запитаннями і завданнями для самоконтролю. Бажаючим отримати більше інформації з даного розділу (теми) пропонується список літературних та Інтернет джерел.

У кінці підручника розміщені додатки, які подані у вигляді таблиць. У них можна знайти необхідну інформацію для виконання практичних робіт, участі у семінарах, підготовки виступів, повідомлень тощо.

Відмінною особливістю підручників нового покоління є те, що вони створюються з навчально-методичним комплексом. Відповідно до програми та підручника розроблено „Практикум з курсу „Загальна географія”, 10 клас, профільні класи та «Завдання для оцінювання навчальних досягнень учнів».

Значна роль при організації профільного навчання відводиться учителю. Виховати учня з сучасним мисленням, який зможе успішно самореалізуватися у житті, може тільки вчитель-професіонал. Професіоналізм учителя передбачає не тільки предметні, дидактичні, методичні, психолого-педагогічні знання ті вміння, а й особистий потенціал педагога, складовими якого є професійні цінності, переконання, настанови. Вчитель – активний суб’єкт процесу самовдосконалення. Сучасному учителю не тільки необхідно знати сучасні педагогічні технології та можливості їх застосування на уроках географії, вимоги сучасної методики викладання географії, але і впроваджувати їх у практичну діяльність. Учитель профільної школи зобов‘язаний бути не просто спеціалістом високого рівня, відповідно профілю і спеціалізації своєї діяльності, але і повинен забезпечити:

- варіативність і особистісну орієнтацію освітнього процесу (проектування індивідуальної освітньої траєкторії);

- практичну спрямованість освітнього процесу із запровадженням інтерактивних, діяльнісних компонентів (освоєння проектно-дослідницьких і комунікативних методів);

- професійне самовизначення старшокласників, формування здібностей і компетентностей, необхідних для продовження освіти у закладах різних рівнів акредитації.

Якість профільного навчання залежить від готовності вчителя до якісних змін професійної діяльності, що передбачає засвоєння змісту предмета на рівні стандарту й профільному; використання різних форм і методів діяльності в урочний та позаурочний час (дослідницькі та проектні роботи учнів, групові та індивідуальні форми організації пізнавальної діяльності); опанування методикою проведення занять курсів за вибором; реалізація компетентнісного підходу до навчання старшокласників.

При викладанні географії у профільних класах, учитель не тільки формує наукові знання та вміння, а й досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення учнів до світу. Активна, усвідомлена пізнавальна практична діяльність учнів у навколишньому середовищі є обов‘язковою умовою виконання практичної частини курсу – формує здатність і готовність учнів до використання географічних знань і умінь у повсякденному житті, сприяє збереженню навколишнього середовища та соціально-відповідальної поведінки школярів; адаптації до умов проживання на визначеній території; самостійному оцінюванні рівня безпеки навколишнього середовища як сфери життєдіяльності; виявленню причинно-наслідкових зв‘язків; порівнянню об‘єктів, процесів і явищ; їх моделюванню та проектуванню; орієнтуванню на місцевості, плані, карті; в ресурсах Інтернет, статистичних матеріалах; дотриманню норм поведінки у навколишньому середовищі; оцінюванню своєї діяльності з точки зору моральних, правових норм, естетичних цінностей; визначенню власного ставлення до явищ сучасного життя, відстоюванню своєї громадянської позиції, формулюванню своїх світоглядних поглядів; виконанню в практичній діяльності та повсякденному житті екологічних вимог, оцінюванню та коригуванню своєї діяльності в навколишньому середовищі; здійсненню усвідомленого вибору шляхів продовження майбутньої професійної діяльності; конструктивному сприйняттю певних явищ сучасного життя, виявленню своїх можливостей і свого внеску в певний результат; оволодінню навичками організації та проведенню індивідуальної і колективної діяльності.

Актуальним залишається використання практичних методів у навчанні географії, збільшення частки самостійної роботи школярів на уроці та розвиток навиків самонавчання. Реалізувати це можливо, використовуючи:

ü проведення практичних робіт на місцевості;

ü проектну діяльність;

ü спостереження за об‘єктами та явищами в природі і на виробництві;

ü прийоми роботи з картами, схемами, рисунками, статистичними показниками, діаграмами, графіками;

ü самостійну роботу з різними джерелами інформації;

ü організацію дослідницької діяльності школярів на уроці та в позаурочний час;

ü практико-орієнтовані методи навчання;

ü творчі завдання на уроках і вдома;

ü інтерактивні методи навчання;

ü проблемні завдання і ситуації;

ü лекційно-семінарські форми проведення занять;

ü випереджувальні завдання з підготовки виступів, повідомлень, презентацій.

Важливим є вибір методики викладання, обґрунтування методів і форм організації навчально-виховного процесу, в результаті яких формується система знань, вмінь, навичок, а також діалектико-матеріалістичний світогляд. Найбільш ефективними є ті форми навчальної діяльності, ті освітні технології, які зберігають і розвивають пізнавальний інтерес і самостійність, забезпечують ефективність освітнього процесу, індивідуальну траєкторію учня.

Одним із завдань учителя є формування способів практичної діяльності учнів, проте це не означає ослаблення позицій традиційної методики навчання, спрямованої, перш за все, на формування системи географічних знань. Очевидно, що діяльнісний підхід не може бути реалізований без міцного фундаменту географічних знань.

З огляду на завантаженість учнів профільними предметами, метою вчителя є – максимально навчити учнів на уроці. Для цього необхідно використовувати різні форми проведення занять, на яких застосовуються різноманітні способи передачі знань, нестандартні методи впливу на особистість. Перевагу необхідно надавати активним формам роботи, які здатні зацікавити учнів, стимулювати і мотивувати процес пізнання.

Значну увагу при організації профільного навчання учнів варто приділити впровадженню та організації курсів за вибором, які є невід’ємним компонентом варіативної частини робочих навчальних планів. Курси за вибором сприяють успішному професійному самовизначенню учнів. Саме тому школа за допомогою анкетування повинна забезпечити можливість вибору курсів за вибором.

Курси за вибором як диференційна та варіативна частини освіти профільного навчання потребують нових підходів до їх організації. Практика засвідчує, що найбільш ефективними при проведенні курсів за вибором є сучасні педагогічні технології, зорієнтовані на активну діяльність учнів і суб’єкт-суб’єктні взаємодії (ігрові, тренінгові та ін.), а також:

- технологія навчальних проектів. Навчальний проект – метод навчання, який ґрунтується на визначенні соціально важливої мети та практичному її досягненні: самостійна продуктивна чи дослідницька діяльність учня, що має не тільки навчальну, але й науково-практичну значимість. Основний тип навчального проекту – практично-зорієнтований. Критерії оцінювання навчального проекту: актуальність і соціальна значимість проблеми, на вирішення якої спрямований проект; глибина вивчення проблеми; наявність і якість практичного результату, спрямованого на вирішення проблеми;

- технологія навчального дослідження. Основна особливість дослідницької діяльності – створений інтелектуальний продукт, який встановлює конкретну (наукову) істину під час реалізації певних досліджень і поданий в стандартній, завчасно узгодженій формі. Основні критерії оцінювання навчального дослідження: наукова значимість теми; обґрунтованість вибору методів дослідження та грамотність їх використання; глибина та грамотність аналізу отриманих результатів.

Наявність в навчальному плані курсів за вибором, практикумів і годин проектно-дослідницької діяльності дозволяє старшокласникам побудувати індивідуальну освітню програму.

Успішна побудова індивідуальної освітньої траєкторії передбачає системну рефлексію та уточнення зробленого учнями вибору .

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Як підсумок вивчення географії на профільному рівні учень повинен

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.