Спроможна здатнiсть та помилка вiзування

Спроможною здатністю зорової труби називають мiнiмальний кут, при якому можна розрiзнити двi точки. Наприклад, при наведеннi труби на рейку на вiддалi 100 метрiв не розрiзнимо двi точки, якi розмiщенi на вiддалi 1 мiлiметр мiж собою. В той же час при вiддалi до рейки 5 метрiв ми зможемо розрiзнити цi точки. Це свiдчить про те, що спроможна здатнiсть залежить вiд кута пiд яким видно двi точки. Спроможну здатнiсть труби визначають за формулою:

, (4.7)

де Г – збiльшення зорової труби.

Тобто чим бiльше збiльшення зорової труби, тим меншим буде кут D, а отже, буде бiльша спроможна здатнiсть.

Маючи величину кута D можна визначити мiнiмальну вiддаль мiж точками для певної вiдстанi, щоб можна було розрiзнити цi точки. Наприклад, вiддаль вiд приладу до рейки 10 метрiв, збiльшення труби Г = 30. Треба знайти мiнiмальну вiддаль мiж точками, щоб їх можна було розрiзнити (рис. 4.2).

Рисунок 4.2 – Спроможна здатнiсть

З рисунка 4.2 видно, що

, (4.8)

де ρ – число кутових одиниць у радіані, ρ=206265″.

У геодезiї також використовують поняття помилки вiзування. Спроможна здатнiсть та помилка вiзування дещо рiзнi поняття. Якщо перша характеризує оптичнi можливостi труби, то друга точнiсть встановлення положення вiзирної осi. Помилка вiзування залежить вiд спроможної здатностi зорової труби, вiд освiтленостi предмету, його форми, параметрiв сiтки ниток. Помилку вiзування визначають експериментальним шляхом. Експериментальнi данi показують, що для геодезичних вимiрiв доцiльно використовувати сiтку ниток у виглядi бiсектора. Встановлено, що при використаннi бiсектора при наведеннi на цилiндр геодезичного знака помилка вiзування дорiвнює

. (4.9)

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Втрати свiтла в зорових трубах	\|	Недолiки зображень

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.