Найважливішим показником економічного розвитку країни є національний доход.

Національний доход – це чистий продукт суспільства, це частина ССП, що дорівнює створеній протягом даного року новій вартості.

Основними показниками системи національних рахунків є валовий внутрішній продукт (ВВП) та валовий національний продукт (ВНП).

Валовий внутрішній продукт (ВВП) – це сукупна ринкова оцінка всього обсягу кінцевого виробництва товарів і послуг в економіці в поточному році. У ВВП, на відміну від ССП, враховуються і послуги нематеріального виробництва. З вартості ВВП виключається повторний рахунок.

ВВП – це результат внутрішнього виробництва країни, незалежно від національної належності фірм, що його створюють.

Валовий національний продукт (ВНП) – це ринкова вартість життєвих благ, які створені національним капіталом, тобто ресурсами даної нації – як на території своєї країни, так і за рубежем.

Вважається, що ВВП, як параметр економічного розвитку, є більш точний, ніж ВНП, адже інколи важко визначити національну належність капіталу (особливо міжнаціональних фірм).

Якщо у ВНП не враховувати вартість спожитого за рік капіталу (річну амортизацію) – утвориться чистий національний продукт (ЧНП).

Національний доход – це практично той же ЧНП, але в системі національних рахунків він визначається як різниця між ЧНП і непрямими податками.

В сучасних умовах згідно з рекомендаціями ООН розрахунок показників функціонування суспільного виробництва здійснюється у відповідності із системою національних рахунків. Однак категорія „сукупний суспільний продукт” не втратила ролі показника і нині. Вона є засобом вимірювання створених товарів і послуг у сфері матеріального виробництва.

Узагальнюючим показником економічної могутності країни є національне багатство.

Національне багатство – це сукупність створених і нагромаджених матеріальних благ, духовних і культурних цінностей, а також природні ресурси країни, які залучені до господарського обороту. Під духовними та культурними цінностями розуміють витвори культури та мистецтва, нагромаджений виробничий досвід, освітній потенціал, досягнення науки, інтелектуальний рівень, звичаї, традиції, мораль та ін.

Важливим показником результативності суспільного виробництва є ефективність суспільного виробництва. Ефективність у загальному вигляді визначається як співставлення сукупного продукту з витратами виробничих факторів:

. (3.2)

Розрізняють два види ефективноcті суспільного виробництва: економічна ефективність(пов’язана із врахуванням затрат на виробництво продукту) і соціально-економічна ефективність (пов’язана із рівнем задоволення суспільних потреб).

Економічна ефективність вимірюється за допомогою конкретних показників:

; (3.3)

; (3.4)

; (3.5)

; (3.6)

. (3.7)

Таким чином, економічна ефективність суспільного виробництва – це раціональне і продуктивне використання усіх виробничих факторів, а не лише якогось одного із них.

Для визначення соціально-економічної ефективності суспільного виробництва застосовують такі показники:

▪ виробництво сукупного продукту (ВВП, ВНП, ЧНП, національного доходу) на душу населення;

▪ відповідність реального споживання продукту науково обґрунтованим нормам;

▪ рівень задоволення платоспроможного попиту населення (відсутність дефіциту товарів і послуг);

▪ середня тривалість життя і дитяча смертність;

▪ рівень освіченості населення;

▪ кількість вільного часу та інші.

Усі вони характеризують добробут нації, сукупність задоволення суспільних потреб.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Суспільний продукт і його форми	\|	Відтворення суспільного продукту

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.