• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Закони філософії.

Рух та його форми: рух і розвиток, рух і спокій.

Рух– будь-яка зміна матеріальних предметів, спосіб існування матерії. Не існує матерії без руху і руху без матерії.

Рух і розвиток. Є п’ять форм руху матерії: механічна, фізична, хімічна, біологічна та соціальна. Всі форми матерії виникають відповідно до субординації: спочатку виникла механіка, потім фізика й так далі. Вища форма матерії може виникнути лише на підставі попередньої. Між формами руху є ієрархічність. Вища форма – соціальна. Нижча форма не може пояснити вищу форму, а вища – може.

Рух і спокій. Вся матерія в цілому рухається, але рух в різних системах буває різним. Якщо рух збалансований, то предмет знаходиться у спокої. Спокій – рух предмету в рівновазі. Рух – абсолютний, спокій –відносний.

Закон– об’єктивний, істотний, необхідний, сталий зв’язок або відношення між явищами. Закон виражає зв’язки між сутностями. Закони – результати пізнавальної діяльності.

Закони поділяються на:

· Закони природи – діють стихійно (вічні);

· Закони суспільства – діють усвідомлене, цілеспрямоване (зміни).

Також існують закони науки, суспільств, філософські закони:

· Закон єдності та боротьби протилежностей – пояснює джерело руху й розвитку, внутрішніх та минулих внутрішніх змін. Все в світі існує у відношенні тотожності й відмінні. Крайнім виразом відміни є протилежність. Відносини протилежностей по суті суперечливі. Протилежності – сторони, які водночас і передбачають і виключають один одного. Будь-яка система – система єдності протилежностей, це виступає джерелом змін у розвитку. Види протилежностей: внутрішні-зовнішні, суттєві-несуттєві, основні-неосновні, антагоністичні-неантогоністичні.

· Закон взаємного переходу кількісних та якісних змін – розкриває механізм змін й форм, у якій зміни відбуваються. Зміни відбуваються у вигляді стрибка. Стрибки бувають: шляхом вибуху, шляхом переходу від однієї якості до іншої. Цей закон розкривається через такі категорії: якість, кількість, міра. Якість – відносно стійка визначеність предмета, яка дозволяє при змінах залишатись сама собою. Якість проявляється через властивості (виявлення якості в певних рисах). Кількість – якість в її просторово-часовому аспекті. Це все, що вимірюється. Якості без кількості не існує, зі зміною якості змінюється кількість і навпаки. Межі, в яких взаємодіють кількість і якість називають міра.

· Закон заперечення заперечень – відповідає на запитання чи є якась спрямованість у нескінченій зміні чи все відбувається хаотично, чи все відкидається з попереднього етапу розвитку чи щось залишається від нього. Категорія заперечення – певний момент в процесі розвитку, який виражає діалектичний зв’язок двох послідовних стадій. Г.Гегель формулює заперечення у трьох тріод (теза, антитеза, синтез). Існує метафізичне заперечення (просте знищення чогось) та діалектичне (зберігає із попереднього ті елементи та фактори, які забезпечують подальший розвиток). Тенденція до розвитку – подвійне заперечення. Будь-які попередні етапи безслідно не зникають.

Читайте також:

1. IV. Закони ідеальних газів.
2. Аграрні закони України
3. База управлінських рішень і закони організації.
4. Булеві теореми та закони
5. Види, типи і форми професійного спілкування. Основні закони спілкування. Стратегії спілкування.
6. Визначення добутку на множині цілих невід’ємних чисел, його існування та єдиність. Операція множення та її основні властивості (закони).
7. Визначення суми на множині цілих невід’ємних чисел, її існування та єдиність. Операція додавання та її основні властивості (закони).
8. Газові закони
9. Газові закони. Суміш газів.
10. Гіпотези, які не відхиляються в експерименті, перетворюються на компоненти теоретичного знання про реальність: факти, закономір­ності, закони.
11. Грошовий обіг і його закони
12. Грошовий обіг і його закони.

Переглядів: 2717