Закони філософії.

Рух та його форми: рух і розвиток, рух і спокій.

Рух– будь-яка зміна матеріальних предметів, спосіб існування матерії. Не існує матерії без руху і руху без матерії.

Рух і розвиток. Є п’ять форм руху матерії: механічна, фізична, хімічна, біологічна та соціальна. Всі форми матерії виникають відповідно до субординації: спочатку виникла механіка, потім фізика й так далі. Вища форма матерії може виникнути лише на підставі попередньої. Між формами руху є ієрархічність. Вища форма – соціальна. Нижча форма не може пояснити вищу форму, а вища – може.

Рух і спокій. Вся матерія в цілому рухається, але рух в різних системах буває різним. Якщо рух збалансований, то предмет знаходиться у спокої. Спокій – рух предмету в рівновазі. Рух – абсолютний, спокій –відносний.

Закон– об’єктивний, істотний, необхідний, сталий зв’язок або відношення між явищами. Закон виражає зв’язки між сутностями. Закони – результати пізнавальної діяльності.

Закони поділяються на:

· Закони природи – діють стихійно (вічні);

· Закони суспільства – діють усвідомлене, цілеспрямоване (зміни).

Також існують закони науки, суспільств, філософські закони:

· Закон єдності та боротьби протилежностей – пояснює джерело руху й розвитку, внутрішніх та минулих внутрішніх змін. Все в світі існує у відношенні тотожності й відмінні. Крайнім виразом відміни є протилежність. Відносини протилежностей по суті суперечливі. Протилежності – сторони, які водночас і передбачають і виключають один одного. Будь-яка система – система єдності протилежностей, це виступає джерелом змін у розвитку. Види протилежностей: внутрішні-зовнішні, суттєві-несуттєві, основні-неосновні, антагоністичні-неантогоністичні.

· Закон взаємного переходу кількісних та якісних змін – розкриває механізм змін й форм, у якій зміни відбуваються. Зміни відбуваються у вигляді стрибка. Стрибки бувають: шляхом вибуху, шляхом переходу від однієї якості до іншої. Цей закон розкривається через такі категорії: якість, кількість, міра. Якість – відносно стійка визначеність предмета, яка дозволяє при змінах залишатись сама собою. Якість проявляється через властивості (виявлення якості в певних рисах). Кількість – якість в її просторово-часовому аспекті. Це все, що вимірюється. Якості без кількості не існує, зі зміною якості змінюється кількість і навпаки. Межі, в яких взаємодіють кількість і якість називають міра.

· Закон заперечення заперечень – відповідає на запитання чи є якась спрямованість у нескінченій зміні чи все відбувається хаотично, чи все відкидається з попереднього етапу розвитку чи щось залишається від нього. Категорія заперечення – певний момент в процесі розвитку, який виражає діалектичний зв’язок двох послідовних стадій. Г.Гегель формулює заперечення у трьох тріод (теза, антитеза, синтез). Існує метафізичне заперечення (просте знищення чогось) та діалектичне (зберігає із попереднього ті елементи та фактори, які забезпечують подальший розвиток). Тенденція до розвитку – подвійне заперечення. Будь-які попередні етапи безслідно не зникають.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні форми матерії.	\|	Інститут політичного притулку та екстрадиції (видачі).

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.