Ліцензування електромагнітного спектру

Рис. 4.12. Основні завади при безпровідному зв’язку.

Відбивання. Якщо сигнал зустрічається з завадою, яка частково є прозорою для даної довжини хвиль, але її розміри є набагато більшими за довжину хвилі, тоді частина енергії сигналу відбивається від завади. Хвилі мікрохвильового діапазону є довжиною в кілька сантиметрів, тому вони частково відбиваються від стін будинків при передачі сигналів в місті.

Дифракція. Якщо сигнал зустрічає непроникну для нього заваду (наприклад, металеву пластину), то сигнал оминає заваду і його можна отримати, навіть не знаходячись в зоні прямої видимості.

Розсіювання. Коли сигнал зустрічає заваду, розміри якої є співмірними з довжиною хвилі (дерево, паркан), він розсіюється і поширюється під різними кутами.

В результаті подібних явищ, які повсюдно зустрічаються для безпровідного зв’язка в місті, приймач може отримати кілька копій одного сигналу. Такий ефект називається багатопроменевим поширенням сигналу і часто виявляється негативним, оскільки один з сигналів може прийти із зворотною фазою і подавити основний сигнал.

Оскільки час поширення сигналу вздовж різних шляхів в загальному випадку буде різним, то може спостерігатися ситуація, коли сигнали, що кодують сусідні біти даних, внаслідок затримки, доходять до приймача одночасно.

Всі ці спотворення сигналу складаються із зовнішніми електромагнітними завадами, яких в місті є багато. Наприклад, мікрохвильові печі, що працюють в діапазоні 2,4 Ггц.

Для безпровідного зв’язку існує багато завад, які долають в різні способи:

· Спеціальні методи кодування, що розподіляють енергію сигналу у широкому діапазоні частот.

· Передавачі сигналу (і приймачі, якщо це можливо) прагнуть розміщати на високих спорудах, щоб уникнути багаторазових віддзеркалень.

· Застосування протоколів зі встановленням з’єднань та повторними передачами кадрів. Ці протоколи дозволяють швидше корегувати помилки.

Електромагнітні хвилі поширюються у всіх напрямках на значні відстані і долають численні завади, такі як, наприклад, стіни будинків. Тому, використання електромагнітного спектру потребує централізованого регулювання. В кожній країні є спеціальний державний орган, який видає ліцензії операторам зв'язку на використання певної частини спектру, що є достатньою для передачі інформації за певною технологією. Ліцензія видається на певну територію, в межах якої оператор використовує монопольно закріплений за ним діапазон частот.

Частотними діапазонами для міжнародного використання без ліцензування є 900 Мгц, 2,4 Ггц та 5 Ггц.

Ці діапазони відведено для промислових товарів безпровідного зв'язку загального призначення, наприклад для пристроїв блокування дверей автомобілів, наукових і медичних пристроїв. Відповідно до призначення ці діапазони отримали назву ISM-діапазонів (Industrial, Scientifiс, Medical — промисловість, наука, медицина).

Найбільш зайнятим є діапазон 900 Мгц. Це і зрозуміло, бо низькочастотна техніка завжди була дешевшою. Сьогодні активно освоюється діапазон 2,4 Ггц, наприклад, в технологіях Bluetooth та діапазон 5 Ггц.

Обов'язковою умовою тут є обмеження максимальної потужності переданих сигналів , що передаються на рівні 1 Вт. Це обмежує радіус дії пристроїв, щоб їх сигнали не стали завадами для інших користувачів, які, можливо, працюють в тому ж діапазоні частот в інших районах міста.

Для зменшення взаємного впливу пристроїв, які працюють в ISM-діапазонах розробляються і втілюються спеціальні методи кодування.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Проблеми безпровідного зв’язку	\|	Супутникові канали зв'язку.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.