• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Основні види мита.

Класифікація мита за різними ознаками:

- за способом встановлення:

1) адвалорне мито – у відсотках до ціни продукції (є найбільш розповсюдженим – до 80% всіх мит);

2) специфічне мито – грошова сума, яка стягується з одиниці ваги, об’єму чи штуки продукції.

3) змішане мито – адвалорне та специфічне одночасно (відповідний відсоток до ціни плюс плата з одиниці);

- країна походження товару;

1) максимальне – всі країни;

2) мінімальне – режим найбільшого сприяння;

3) преференційне – мито для окремих країн чи групи країн.

- характер встановлення мита:

1) автономне мито – мито встановлюється незалежно від міжнародних угод;

2) конвенційне мито – встановлюється на основу договорів.

- кількість ставок мита:

1) просте мито – існує одна ставка на товар незалежно від країни походження;

2) складне мито – дві або більше ставок на товар в залежності від країни походження.

- спеціальні види мита:

1) антидемпінгове мито – впроваджується за умов наявності демпінгу;

2) компенсаційне мито – за умов різниці в цінах між країнами.

Фактори, що впливають на рівень мита:

1) стан зовнішньоекономічної кон’юнктури – якщо мова йде про наявність економічної кризи чи стагнації в певній країні, вона підвищує мито для того, щоб захистити національного виробника;

2) різниця в рівнях внутрішніх і світових цін – в країнах СНД на початку 90-х років використовувалося експортне мито, оскільки ціни всередині країн були значно нижчі, ніж на світовому ринку;

3) рівень монополізації ринків – для того, щоб монополізувати ринок, декотрі компанії можуть добиватися підняття імпортних тарифів і, відповідно, виходу з ринку певних виробників;

4) співвідношення продуктивності праці та витрат виробництва в різних країнах – так, наприклад, Європейський союз впровадив мито на сільськогосподарські товари, оскільки продуктивність праці в цій галузі в ньому значно нижча, ніж в інших країнах;

5) політика протекціонізму щодо окремих галузей (в тому числі державна безпека, економічна безпека і т.д.);

6) міжнародні угоди.

В світовій практиці ставки мита вище 30% вважається заборонними. Найбільшою зареєстрованою ставкою мита було 300%. Зрозуміло, що найменшою ставкою буде 0%. Як правило, середні ставки мита на сировину становлять 2–8% і 16–20% на готові вироби.

До Уругвайського раунду середня ставка мита в розвинутих країнах становила 5-6%. В країнах, що розвиваються, середні ставки становили 6-12%, а в країнах з перехідною економікою 8-16%. Середня ставка мита в світовій торгівлі для країн-членів СОТ/ГАТТ у 1947 р. складала 40%, а в 1999 р. – 3,5%.

Для характеристики ефективності мита використовуються такі показники:

Національний рівень протекціонізмупоказує відхилення національної ціни випуску від його світової ціни, яке обумовлене митними заходами.

де N_P – номінальний рівень захисту (протекціонізму)

P_ON – ціна випуску національна

P_OW – ціна випуску світова.

Відносне значення номінального рівня протекціонізму:

Якщо значення цього показника негативне (або відносне значення менше 1), то дана продукція є неконкурентноздатною на національному ринку. І навпаки.

Реальний рівень протекціонізму.

де O, O₁ – випуск продукції відповідно національних і світових

I, I₁ – витрати на випуск продукції відповідно національних і світових

P_N – ціна випуску національна;

P_W – ціна випуску світова.

Якщо N_R>1, то національні виробники є конкурентноспроможними. І навпаки, якщо N_R<1, то національні виробники є неконкурентноспроможними.

Ефективна ставка тарифу показує реальний рівень митного обкладення готових імпортних товарів з урахуванням мита на імпорт проміжних товарів. Розраховується по формулі:

де Т_е – ефективний рівень митного захисту готової продукції.

Т_n – номінальна ставка тарифу на готову продукцію

T_im – номінальна ставка тарифу на імпортні компоненти (проміжну продукцію)

А_х – питома вага імпортних компонентів у вартості готової продукції.

З цієї формули видно, що:

1) Лібералізація імпорту готової продукції (зменшення T_n) зменшує ефективний рівень протекціонізму. Лібералізація імпорту проміжної продукції (зменшення T_im) збільшує ефективний рівень протекціонізму.

2) Якщо мито на сировину знижується у більшій мірі, ніж на готову продукцію, то рівень протекціонізму зростає.

Оптимальний тариф – це рівень тарифу, який забезпечує максимізацію рівня національного економічного добробуту.

При нульовій ставці тарифу добробут є 0 (Е₁). Якщо збільшувати ставку тарифу до Т₀ (оптимальна ставка тарифу), то добробут населення є максимальним (Е₂). Якщо і надалі збільшувати ставку тарифу, то добробут починає знижуватись, поки не досягне Т_З (заборонний тариф), добробут досягне мінімального рівня (Е_З). Надалі зміна тарифу не впливає на добробут, оскільки імпорт відсутній (перейдена межа заборонного тарифу і імпорт є невигідним).

Основні характеристики оптимального тарифу:

1) ставка є позитивною і знаходиться між нульовою ставкою і заборонним тарифом;

2) оптимальна ставка відносно мала;

3) ставка зворотня еластичності імпорту за ціною (якщо імпорт є дуже еластичним за ціною, то оптимальна ставка є меншою);

4) оптимальний тариф веде до економічного виграшу окремої країни, але одночасно до втрат в міжнародній економіці в цілому. Причиною цього є:

- перерозподіл доходів між країнами,

- розвиток лише ефективного виробництва у порівнянні з іноземним;

Читайте також:

1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
2. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
3. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
4. Артеріальний пульс, основні параметри
5. Банківська система та її основні функції
6. Біржові товари і основні види товарних бірж. Принципи товарних бірж.
7. Будова й основні елементи машини
8. Будова оптоволокна та основні фізичні явища в оптоволокні.
9. Бюджетування (основні поняття, механізм).
10. Валютний ринок, основи його функціонування. Основні види валютних операцій
11. Варіатори та їхні основні параметри
12. Взаєморозрахунки з контрагентами та податковий облік: основні принципи

Переглядів: 1491