• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Основні види мита.

Класифікація мита за різними ознаками:

- за способом встановлення:

1) адвалорне мито – у відсотках до ціни продукції (є найбільш розповсюдженим – до 80% всіх мит);

2) специфічне мито – грошова сума, яка стягується з одиниці ваги, об’єму чи штуки продукції.

3) змішане мито – адвалорне та специфічне одночасно (відповідний відсоток до ціни плюс плата з одиниці);

- країна походження товару;

1) максимальне – всі країни;

2) мінімальне – режим найбільшого сприяння;

3) преференційне – мито для окремих країн чи групи країн.

- характер встановлення мита:

1) автономне мито – мито встановлюється незалежно від міжнародних угод;

2) конвенційне мито – встановлюється на основу договорів.

- кількість ставок мита:

1) просте мито – існує одна ставка на товар незалежно від країни походження;

2) складне мито – дві або більше ставок на товар в залежності від країни походження.

- спеціальні види мита:

1) антидемпінгове мито – впроваджується за умов наявності демпінгу;

2) компенсаційне мито – за умов різниці в цінах між країнами.

Фактори, що впливають на рівень мита:

1) стан зовнішньоекономічної кон’юнктури – якщо мова йде про наявність економічної кризи чи стагнації в певній країні, вона підвищує мито для того, щоб захистити національного виробника;

2) різниця в рівнях внутрішніх і світових цін – в країнах СНД на початку 90-х років використовувалося експортне мито, оскільки ціни всередині країн були значно нижчі, ніж на світовому ринку;

3) рівень монополізації ринків – для того, щоб монополізувати ринок, декотрі компанії можуть добиватися підняття імпортних тарифів і, відповідно, виходу з ринку певних виробників;

4) співвідношення продуктивності праці та витрат виробництва в різних країнах – так, наприклад, Європейський союз впровадив мито на сільськогосподарські товари, оскільки продуктивність праці в цій галузі в ньому значно нижча, ніж в інших країнах;

5) політика протекціонізму щодо окремих галузей (в тому числі державна безпека, економічна безпека і т.д.);

6) міжнародні угоди.

В світовій практиці ставки мита вище 30% вважається заборонними. Найбільшою зареєстрованою ставкою мита було 300%. Зрозуміло, що найменшою ставкою буде 0%. Як правило, середні ставки мита на сировину становлять 2–8% і 16–20% на готові вироби.

До Уругвайського раунду середня ставка мита в розвинутих країнах становила 5-6%. В країнах, що розвиваються, середні ставки становили 6-12%, а в країнах з перехідною економікою 8-16%. Середня ставка мита в світовій торгівлі для країн-членів СОТ/ГАТТ у 1947 р. складала 40%, а в 1999 р. – 3,5%.

Для характеристики ефективності мита використовуються такі показники:

Національний рівень протекціонізмупоказує відхилення національної ціни випуску від його світової ціни, яке обумовлене митними заходами.

де N_P – номінальний рівень захисту (протекціонізму)

P_ON – ціна випуску національна

P_OW – ціна випуску світова.

Відносне значення номінального рівня протекціонізму:

Якщо значення цього показника негативне (або відносне значення менше 1), то дана продукція є неконкурентноздатною на національному ринку. І навпаки.

Реальний рівень протекціонізму.

де O, O₁ – випуск продукції відповідно національних і світових

I, I₁ – витрати на випуск продукції відповідно національних і світових

P_N – ціна випуску національна;

P_W – ціна випуску світова.

Якщо N_R>1, то національні виробники є конкурентноспроможними. І навпаки, якщо N_R<1, то національні виробники є неконкурентноспроможними.

Ефективна ставка тарифу показує реальний рівень митного обкладення готових імпортних товарів з урахуванням мита на імпорт проміжних товарів. Розраховується по формулі:

де Т_е – ефективний рівень митного захисту готової продукції.

Т_n – номінальна ставка тарифу на готову продукцію

T_im – номінальна ставка тарифу на імпортні компоненти (проміжну продукцію)

А_х – питома вага імпортних компонентів у вартості готової продукції.

З цієї формули видно, що:

1) Лібералізація імпорту готової продукції (зменшення T_n) зменшує ефективний рівень протекціонізму. Лібералізація імпорту проміжної продукції (зменшення T_im) збільшує ефективний рівень протекціонізму.

2) Якщо мито на сировину знижується у більшій мірі, ніж на готову продукцію, то рівень протекціонізму зростає.

Оптимальний тариф – це рівень тарифу, який забезпечує максимізацію рівня національного економічного добробуту.

При нульовій ставці тарифу добробут є 0 (Е₁). Якщо збільшувати ставку тарифу до Т₀ (оптимальна ставка тарифу), то добробут населення є максимальним (Е₂). Якщо і надалі збільшувати ставку тарифу, то добробут починає знижуватись, поки не досягне Т_З (заборонний тариф), добробут досягне мінімального рівня (Е_З). Надалі зміна тарифу не впливає на добробут, оскільки імпорт відсутній (перейдена межа заборонного тарифу і імпорт є невигідним).

Основні характеристики оптимального тарифу:

1) ставка є позитивною і знаходиться між нульовою ставкою і заборонним тарифом;

2) оптимальна ставка відносно мала;

3) ставка зворотня еластичності імпорту за ціною (якщо імпорт є дуже еластичним за ціною, то оптимальна ставка є меншою);

4) оптимальний тариф веде до економічного виграшу окремої країни, але одночасно до втрат в міжнародній економіці в цілому. Причиною цього є:

- перерозподіл доходів між країнами,

- розвиток лише ефективного виробництва у порівнянні з іноземним;

Читайте також:

1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
2. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
3. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
4. Артеріальний пульс, основні параметри
5. Банківська система та її основні функції
6. Біржові товари і основні види товарних бірж. Принципи товарних бірж.
7. Будова й основні елементи машини
8. Будова оптоволокна та основні фізичні явища в оптоволокні.
9. Бюджетування (основні поняття, механізм).
10. Валютний ринок, основи його функціонування. Основні види валютних операцій
11. Варіатори та їхні основні параметри
12. Взаєморозрахунки з контрагентами та податковий облік: основні принципи

Переглядів: 1567