Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Митні тарифи в системі регулювання зовнішньої торгівлі.

Декотрі автори визначають мито як засіб підвищення цін на імпортні товари на внутрішньому ринку. Однак це визначення не є коректним, оскільки не вказує інші функції мита. Крім того, мито накладається не лише при імпорті, а й при експорті.

Таким чином, найбільш вдалим визначенням буде таке:

2 Мито– це податок, який стягується при переміщенні товару через митний кордон.

Функції мита:

1) створення вартісного бар’єру, що збільшує ціну імпортного товару;

 

2) захист національних виробників, підвищення їх прибутку, створення можливості експорту за демпінговими цінами;

 

3) зростання виробництва товару, який знаходиться під захистом мита (але обмеження з боку споживання);

 

4) вплив на бюджетні надходження – чим вищим є тариф, тим меншим є обсяг імпорту і, відповідно, бюджетні надходження[5];

 

5) функція перерозподілу прибутків (доходів):

а) між державою та іноземним виробником. Так, якщо іноземний виробник після введення мита не хоче підвищувати ціну товару, то він зменшувати її експортну ціну.

б) між споживачем і національним виробником – споживач додатково передає національному виробнику різницю між ціною до введення мита і ціною, що встановлюється після введення мита;

в) між державою та споживачем – споживач змушений додатково оплачувати т.зв. корпоративні податки (наприклад ПДВ), оскільки ціна на товар зростає;

Таким чином, ми бачимо що мито спрямоване перш за все на захист виробника, а не споживача, оскільки споживач змушений сплачувати більшу ціну.

 

6) вплив на характер конкуренції на внутрішньому ринку – чим більша ціна, тим більш монополізованим є ринок, оскільки зменшується кількість учасників;

Таким чином, мито спрямоване на захист інтересів окремого національного виробника (монополіста).

 

7) вплив мита на розміщення ресурсів;

Економічна теорія каже, що будь-яке впровадження мита веде до погіршення використання ресурсів, їх неефективного розміщення, оскільки національні виробники отримують додаткову ренту без змін у використанні ресурсів.

Крім того, підвищення мита веде до збільшення потоку капіталу в країну (імпорт капіталу), оскільки створення підприємств всередині країни дозволяє обходити мито. Єдиною необхідною умовою є наявність в країні достатньо великого внутрішнього ринку. В малих країнах ведення мита такого ефекту не має.

 

8) стимулювання науково-технічного прогресу;

Зменшення чи усунення мита стимулює розвиток науково-технічного прогресу, оскільки змушує національних виробників впроваджувати нові, більш ефективні технології, для того щоб покращити співвідношення витрати/доходи.

Введення мита, навпаки, стримує впровадження нових технологій, оскільки дає виробнику додаткову ренту без жодних зусиль з його боку.

 

9) вплив на платіжний баланс;

Якщо вводиться мито на імпортні товари, то імпорт товарів зменшується, і платіжний баланс покращується.

 

10) вплив на умови торгівлі даної країни.

Збільшення мита за інших однакових умов (іноземний виробник не залишає національний ринок) веде до покращення умов торгівлі даної країни.


Читайте також:

  1. Авоматизація водорозподілу регулювання за нижнім б'єфом з обмеженням рівнів верхнього б'єфі
  2. Автоматизація водорозподілу з комбінованим регулюванням
  3. Автоматизація водорозподілу регулювання зі сталими перепадами
  4. Автоматизація водорозподілу регулюванням з перетікаючими об’ємами
  5. Автоматизація водорозподілу регулюванням за верхнім б'єфом
  6. Автоматизація водорозподілу регулюванням за нижнім б'єфом
  7. Автоматичне регулювання витрати помпових станцій
  8. Автоматичне регулювання.
  9. Адміністративні (прямі) методи регулювання.
  10. Адміністративно-правове регулювання державної реєстрації актів цивільного стану, державної виконавчої служби, нотаріату та адвокатури.
  11. Адміністративно-правове регулювання проходження державної служби
  12. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ КУЛЬТУРИ




Переглядів: 1237

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Структура сучасних національних систем регулювання ЗЕД. | Основні види мита.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.