• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Структура сучасних національних систем регулювання ЗЕД.

Механізм державної зовнішньоторговельної політики.

Фірми у системі регулювання економічних відносин світового господарства.

Фірми є одночасно і об’єктом і суб’єктом ринку. Діючи в межах ринкових і інституціональних регуляторів (як об’єкт регулювання), вона сама формує пропорції обміну на ринку (тобто є суб’єктом регулювання).

Вступаючи у відносини з регулювання МЕВ фірми перш за все ставлять перед собою такі цілі (менеджери компаній визначили до 60 цілей, які вони ставлять перед собою, працюючи на зовнішньому ринку):

1) максимізація прибутку;

2) вихід на нові ринки збуту;

3) доступ до сировини, енергії, комплектуючих і т.д.;

4) доступ до кваліфікованої та дешевої робочої сили;

5) доступ до ноу-хау та технологій (за умови наявності обмежень на експорт технологій);

6) утримання конкурентних позицій на зовнішніх ринках.

Форми впливу фірми на пропорції міжнародного обміну:

1) механізми зовнішньої торгівлі (експорт-імпорт товарів та послуг);

2) зарубіжні інвестиції (прямі та портфельні);

3) передача технології, ноу-хау;

4) сприяння чи обмеження міжнародного руху робочої сили.

Масштаби зовнішньоекономічної діяльності фірми:

1) етноцентричні фірми – орієнтовані на ринок однієї країни;

2) поліцентричні фірми – сфера регулювання фірми розповсюджується на ринки декількох країн;

3) геоцентричні фірми – сфера регулювання фірми розповсюджується на глобальний ринок. Практично, геоцентричною фірмою може вважатися фірма, яка діє принаймні на 2‑х континентах.

Методи регулювання МЕВ фірмою:

1) визначення міжнародних цін та кількості товару для експорту або імпорту (основний метод). Чим більш монополістичним є світовий ринок, тим більше фірма (ТНК) впливає на встановлення цін, і навпаки.

2) трансфертне ціноутворення;

3) створення філій в зарубіжних країнах;

4) міжфірмові стратегічні альянси – декілька фірм, що діють на одному ринку, укладають угоду, яка координує політику цих фірм;

5) міжфірмові кредити;

6) передача технологій і ноу-хау.;

7) обмежувальна ділова практика – домовленості фірм різних країн щодо обмеження доступу на даний ринок інших постачальників продукції.

Протекціонізм– це політика, яка захищає не споживача, а виробника. При цьому витрати споживача збільшуються.

Лібералізація торгівлі– зняття обмежень на шляху руху товарів та факторів виробництва.

Перехідний протекціонізм– він діє лише в межах певного часу та окремої галузі (а не всіх товарів).

Перехід від протекціонізму до вільної торгівлі повинен відбуватися 5-8 років, в межах одного середнього циклу оновлення основних фондів.

Хоча зараз у світі популярним став проголошення руху до повної лібералізації торгівлі, всі країни світу користуються певними методами для регулювання зовнішньої торгівлі.

Структура регулювання ЗТ на сучасному етапі. Виділяють 4 основні групи в структурі регулювання ЗТ.

І. Торгівельно-політичне прикордонне регулювання:

1) мито;

2) прикордонні податки та збори;

3) особливі імпортно-експортні податки та збори;

4) контінгнетування;

5) ліцензування;

6) добровільне обмеження експорту;

7) митні та інші прикордонні формальності.

ІІ. Внутрішні засоби, які регулюють експорт та імпорт:

1) внутрішні податки та збори;

2) субсидування національний виробників та/або споживачів;

3) кредитні пільги;

4) державне замовлення;

5) технічні бар’єри;

6) санітарно-ветеринарні норми;

7) заходи з охорони навколишнього середовища.

ІІІ. Валютне регулювання:

1) механізм встановлення валютного курсу;

2) валютні обмеження[4];

3) система імпортних депозитів;

IV. Неформальні бар’єри:

1) система або структура власності;

2) відношення до іноземних товарів та інвестицій;

3) контроль виробництва з боку фінансових структур;

4) корумпованість органів влади.

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
3. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
4. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
5. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
6. III етап. Системний підхід
7. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
8. IV. Розподіл нервової системи
9. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
10. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
11. IV. Філогенез кровоносної системи
12. OSI - Базова Еталонна модель взаємодії відкритих систем

Переглядів: 616