Динаміка чисельності населення Земної кулі

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 3. НАСЕЛЕННЯ СВІТУ: ОСНОВНІ РИСИ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ

При вивченні даної теми студенти повинні ознайомитися: із динамікою чисельності населення Землі та особливостями його природного та механічного руху; із статевою, віковою, етнічною та релігійною структурою та територіальними відзнаками населення; із характером розселення та особливостями урбанізації; із структурою зайнятості та із рівнем використання трудових ресурсів. Для вивчення цих понять необхідно розглянути наступні питання теми.

Сукупність людей, що проживають на визначеній території, складає її населення. Вона вивчається багатьма науками. Так, демографія вивчає закономірності відтворення населення та окремих його груп шляхом аналізу природного руху та змін статевої, вікової, шлюбної та сімейної структур. Етнографія - культурно-побутові особливості життя людей. Географія населення вивчає особливості розміщення населення та поселень на земній кулі в залежності від природних особливостей й соціальних умов його існування. Головними напрямами досліджень географії населення є вивчення його регіональних кількісних характеристик, відмінностей у статевій і віковій, соціальній, етнічній, релігійній структурі, особливостей розселення й сучасного стану урбанізації, якість і характер використання трудових ресурсів в країнах і регіонах. Населення (народонаселення) – сукупність людей, які живуть на всій Землі або в межах конкретної території, континенту, країни.

На сьогоднішній день на земній кулі проживає понад 6 млрд. чоловік. В Сараєво 12 жовтня 1999 р. всьому світу в присутності Генерального Секретаря ООН була пред’явлена дитина, що вже в пелюшках стала ювіляром. Ця дитина, що з’явилася на світ о першій годині ночі, стала 6-мільярдним жителем планети Земля. Немовля було обране з 260 тис. немовлят, що народилися в цей день. Кількість населення планети зростає дуже швидко. Щоб його чисельність досягла 1 млрд. чоловік, потребувався 1 млн. років. Зараз же збільшення чисельності населення на тої же мільярд відбувається всього за 10 років. Кількість населення на земній кулі залежить від рівня природного приросту населення, а він, в свою чергу, від природних, економічних і соціальних факторів.

В демографічній історії людства можна виділити два великих періоди. Перший період продовжувався до другої половини ХVІІ ст. (аграрна цивілізація). Після промислової революції в середині ХІХ ст. із зростанням промисловості та міст різко збільшилися темпи приросту населення. Демографічний розвиток прискорився в першій половині ХХ ст. В 1950 р. населення Землі складало 2,5 млрд. чол., в 1959 – 3 млрд. чол., в 1960-1999 рр. збільшилося ще на 88,7%. Приріст чисельності населення в різних регіонах світу неоднаковий. Причому в країнах, що розвиваються, населення зростає швидше, ніж в індустріальних. Так, в Африці він складає щорічно 3%, в Латинській Америці – 2,2%, в Європі – всього 0,2%. Центральна та Південна Африка мають самі високі показники росту населення в світі, а в країнах Західної Європи ці показники самі низькі. Демографічна комісія ООН розробила довгостроковий прогноз, відповідно до якого до 2025 р. чисельність населення досягне 8,3 млрд. чол., в 2050 р. – 9,7 млрд. чол., в 210/ р. – 10,4 млрд. чол. За даними ООН за 2001 рік, більше всього людей проживає в Китаї – 1273 млн. чол., Індії – 1033 млн. чол., США – 284500 тис. чол., Індонезії – 206100 тис. чол., Бразилії – 171800 тис. чол., Росія – 145000 тис. чол. (2002).

Як і раніше найбільш густозаселеним континентом є Азія, де проживає три п’ятих населення світу, частка населення Європи і Північної Америки поступово знижується. У зв’язку з нерівномірністю приросту населення відбуваються помітні зміни на геополітичній карті світу. Азія також є й найбільш заселеним континентом – в теперішній час в Азії проживає майже 2/3 населення Землі. Багато азіатських країн, в першу чергу Індія, Бангладеш, Китай і Японія, мають найбільшу щільність населення в світі. Західна Європа також щільно заселена. В теперішній час на земній кулі в 10 країнах проживає понад 100 млн. чол. в кожній – Китай, Індія, США, Індонезія, Бразилія, РФ, Пакистан, Японія, Бангладеш, Нігерія. Разом в них проживало 3645, 6 млрд. (на 2001 рік), або понад 60% населення світу.

В 13 країнах кількість жителів перевищує 50 млн. чол. – Велика Британія, Італія, Німеччина, Мексика, Іран, Туреччина, В’єтнам, Таїланд, Філіппіни, Єгипет, Ефіопія, Франція, Україна. Разом 883,8 млн. чол. (2001), або 14,4% населення світу. В той же час 73 країни та території мають населення менш 1 млн. чол. Сама багаточисельна група країн – 140, має кількість населення від 1 до 50 чоловік. В більш розвинених регіонах проживає 20% жителів планети, а в менш розвинених – 80%.

Етнічний (національний) склад населення. Населення світу поділяється на чотири визначені раси: європеоїдна – більша частина Європи, Австралія, Америка, Африка (на північ від Сахари), Передня Азія (41,7% населення світу); монголоїдна – Східна, Центральна, Північно-Східна Азія, Північно-Східна Індія (35%); негроїдна – на південь від Сахари – Африка (7,4%); австралоїдна - Океанія, деякі території Південної та Південно-Східної Азії (0,3%). Значну частину складають змішані й проміжні расові групи – 15,6%.

Етнос – соціальний вид угруповання людей, яке виникло історично й надано плем’ям, народністю, нацією. На планеті проживає майже 5 тис. різних народів. З них чисельністю понад 1 млн. чол. – китайці – 1150 млн.; хіндустанці – 250 млн.; американці – 207 млн.; бенгальці – 210 млн.; бразильці – 165 млн.; росіяни – 151 млн.; японці – 124 млн. (разом 41% населення планети). Серед країн переважають багатонаціональні – Росія, Індія, Індонезія, Китай, Іран, Пакистан й ін., відносно одно національні Японія, Корея, Італія, Угорщина, Аргентина тощо. В світі нараховується понад 5 тис. мов. Найбільш розповсюдженим мовами є: китайська (1273 млрд. чол.), англійська (430 млн.), хінді та урду (330 млн.), іспанська (302 млн.), російська (222 млн.), арабська (185 млн.), португальська (153 млн.). За принципом мовної близькості виділяють мовні сім’ї (20). Найбільш розповсюдженими є індоєвропейська (майже 2,5 млрд. чол.), китайсько-тибетська (близько 1,3 млрд.), семіто-хемітська, нігеро-кордофанська, алтайська.

На сьогодні в світі існують три релігії, які прийнято називати світовими, так як їх сповідують багато народів, що живуть на різних континентах. Найбільш розповсюджена з них – християнство (близько 1700 млн. чол.). Основні віти християнства: католицизм - Південна Європа, Франція, Польща, країни Латинської Америки, Філіппіни; православ’я – Росія, Україна, Болгарія, Сербія, Білорусь, Греція, Грузія, Ефіопія; протестантство – англо-американські країни Європи та Північної Америки, Австралія, Нова Зеландія, ПАР тощо. Більш компактний характер розповсюдження має друга світова релігія – іслам (близько 880 млн. чол.). Основні території розповсюдження – Саудівська Аравія, Туреччина, Іран, Ірак, Афганістан, Пакистан, Бангладеш, Алжир, Марокко, Єгипет, Албанія, Македонія, Росія, Індонезія тощо. В сучасному мусульманському світі переважають суніти, а шиїти живуть в основному в двох країнах – Ірані та Іраку. Третьою світовою релігією є буддизм (понад 200 млн. чол.). Він має ще більш компактне розповсюдження – Індія, Шрі-Ланка, Китай, Монголія, Росія (Бурятія, Калмикія, Тува), Непал, М’янма тощо. Крім світових релігій існують національні релігії: індуїзм – в Індії, конфуціанство – в Китаї, синтоїзм – в Японії, іудаїзм – в Ізраїлі й т.д. Збереглися місцеві традиційні вірування – в країнах Африки, Південній Америки, Океанії, Індокитаї, Індонезії, у північних народів Росії тощо.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Міжнародні організації та союзи	\|	Демографічна ситуація: відтворення населення та прогноз

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.