Тема : Пристрої збереження та передачі інформації

Самостійна робота № 18

Програма на мові Ассемблера

Програма, записана на мові Ассемблера микропроцессора КР580ВМ80, представлена в табл. 1. Команди 1 - 4 зберігають вміст всих регистрів в стеці. Команди 5,6 и 7 в графі “Операнди” містять коди чисел, завантажуємих відповідно в регістри HL, B и E. Завантажуємі числа представлені в шістнадцятковій системи. Признаком шістнадцяткової системи є символ Н, який стоїть після числа. Номер пристрою вводу и виводу (2 и 1), приведені в графі “Операнди” команд 10 и 9, представлені в десятичній системі. Як відомо, признаком десятичної системи може бути або символ D, слідуючий за числом, або відсутність якого-небудь символа. В данному випадку використаний другий із признаків. В коментарі використані следучі скорочення:

Сдв.П(А)- сдвиг правий вмісту регістра А (аккумулятора);

УП - умовний перехід.

Таблиця 1

№ команди	Мітка	Операція	Операнди	Комментарі	Байти	Цикли	Такти
		PUSH	B	;стек ¬( ВС )
		PUSH	D	;стек ¬( DE )
		PUSH	H	;стек ¬( HL )
		PUSH	PSW	;cтек ¬ PSW
		LXI	H,0715 H	;HL ¬ 0715₁₆
		MVI	B , 0A H	;B ¬ 0A₁₆
		MVI	D , 00 H	;D ¬ 00₁₆
		MOV	A , E	; A ¬ ( E )
	K2:	OUT		;Пристр.вив.№1¬(А)
	K1:	IN		;A¬(прист.вв. №2)
		RRC		; A ¬ Сдв.П ( А )
		JNC	K1	;Блок 2 УП
		IN		; A¬(прист.вв. №1)
		MOV	M , A	; M ¬ ( A )
		INX	H	;HL ¬ ( HL ) + 1
		INR	E	;E ¬ ( E ) + 1
		MOV	A , E	; A ¬ ( E )
		CMP	B	; ( A ) — ( B )
		JNE	K2	;Блок 19 УП
		POP	PSW	;PSW¬(стек)
		POP	H	;HL ¬ (стек )
		POP	D	;DE ¬ (стек )
		POP	B	;BC ¬ (стек )
		RET		;Повернення з ППР

Запам'ятовуючі пристрої (ЗП) є важливою частиною мікропроцесорних систем (МПС). Вони призначені для запису, зберігання та читання, або тільки для зберігання та читання інформації поданої у вигляді двійкових кодових слів.

Для пам’яті сучасних ПК характерний ієрархічний принцип побудови. Тобто, у складі підсистеми пам’яті повинні бути ЗП, яки виконують різні функції та побудовані на основі різних принципів, тому що вимоги до пристроїв пам’яті дуже суперечливі та не можуть бути виконані у єдиному пристрої.

За виконуваними функціямирозрізняють такі типи ЗП:

- оперативні запам'ятовуючі пристрої (ОЗП, RAM – Random Access Memory);

- постійні запам'ятовуючі пристрої (ПЗП, ROM – Read Only Memory);

- зовнішні запам'ятовуючі пристрої (ЗЗП) або накопичувачі інформації.

Оперативний запам'ятовуючий пристрій-- це пам'ять комп'ютера, призначена для зберігання даних, адрес та програм, які використовує комп'ютер в даний момент часу. У комп'ютері ОЗП використовують як для зберігання програм і даних користувача, так і для зберігання системних програм і даних, які забезпечують власне функціонування самої обчислювальної машини. Сукупність останніх отримала назву операційної системи.

Постійні запам'ятовуючі пристрої призначені для зберігання певної одноразово записаної до них інформації, яка має зберігатися навіть за умов знеструмлення комп'ютеру. Такою інформацією є базові системні дані і програми, потрібні для завантаження операційної системи та керування роботою зовнішніх пристроїв комп'ютеру. Таким чином, постійний запам'ятовуючий пристрій-- це пам'ять комп'ютера, призначена для зберігання службових програм і даних, які не можуть бути змінені у процесі його роботи.

Зовнішня пам'ятьможе розглядатися як архівна пам'ять, призначена для довготермінового зберігання великих масивів інформації.

За способом доступом до інформаціїрозрізняють такі типи ЗП:

1. ЗП з довільним доступом до інформації;

2. ЗП з прямим доступом до інформації;

3. ЗП з послідовним доступом до інформації.

Довільний доступдо інформації передбачає можливість прямого безпосереднього звернення до будь-якої комірки пам'яті не залежно від місця її розташування у ЗП. Треба також зазначити, що при цьому час, потрібний для такого звернення теж не залежить від місця розташування відповідної комірки у масиві пам'яті.

Прямий доступдо інформації передбачає можливість також прямого безпосереднього звернення до будь-якої масиву (кластера) пам'яті не залежно від місця її розташування у ЗП.

Але ж час, потрібний для такого звернення залежить від місця розташування відповідного кластера у масиві пам'яті.

Послідовний доступпередбачає можливість звернення до комірок пам'яті тільки у порядку черги, тобто для запису чи читання будь-якої комірки треба перш за все "перегорнути" усі попередні комірки.Таку систему звернення можна порівняти із способом отримання доступу до певного запису на магнітофонній касеті. Перш ніж отримати його, треба перемотати касету до потрібного місця. Звичайно у цьому випадку неминучі великі витрати часу, тому такий метод доцільно застосовувати лише для архівних пристроїв зберігання даних на магнітній стрічці, які отримали назву стримерів.

За типом носіїв інформації розрізняють: напівпровідникові, магнітні та оптичні ЗП.

Напівпровідникові ЗП, побудовані з використанням біполярних та МОН (Метал-Окис-Напівпровідник) - транзисторів, використовують для реалізації швидкодіючої оперативної пам'яті, до якої висуваються досить високі вимоги. Ці пристрої використовують властивість деяких електронних пристроїв необмежений час знаходитись у одному з двох стійких станів ("0" або "1") або зберігати певний електричний заряд, як ознаку запису у ЗП одного біту інформації. Постійні ЗП також напівпровідникові.

Магнітні ЗП використовують властивість тонких плівок, виготовлених з феросплаву на основі оксиду хрому, або кобальту (раніше використовувався оксид заліза) довгий час зберігати остаточну намагніченість після впливу на них магнітним полем. Невелика область магнітної поверхні (домен) під впливом магнітного поля впорядковує свої елементарні вектори намагнічування, що розглядається як запис одного біту інформації. До таких пристроїв найбільш важливою є велика інформаційна ємність та низька вартість зберігання одиниці інформації. Найбільшого розповсюдження набули накопичувачі на магнітних дисках (гнучких та жорстких) та магнітних стрічках.

Оптичні ЗП, або пристрої пам'яті на лазерних дисках використовують властивість фоточутливого шару, нанесеного на пластикову поверхню диску, змінювати колір або форму під впливом сильно сфокусованого лазерного променя. Наявність у цьому шарі, захищеному зверху шаром лаку, мікрозаглиблення або мікрокрапки іншого кольору після її експозиції променем лазеру, сприймається як запис одного біту інформації. У порівнянні з магнітними носіями інформації, лазерні диски є більш надійними і можуть зберігатися набагато довше.

Основними показниками ЗП є:

1. Обсяг пам'яті пристрою, який характеризує його здатність зберігати велику кількість програм і даних.

2. Розрядність пам'яті,яка визначає діапазон чисел, розміщених у комірках. Найбільш розповсюджена на даний момент розрядність -- 64 та 128. Цей показник тісно пов'язаний з розрядністю шини даних процесору, адже саме по цій шині інформація з пам'яті надходитиме до нього на обробку.

3. Швидкодія пам'яті, яка характеризує витрати часу на занесення даних до неї (запис) та на отримання їх назад (читання). Діапазон цього показника досить широкий: від кількох мілісекунд для накопичувачів на жорстких дисках і до наносекунд для сучасних ОЗП.

4. Енергоспоживання та геометричні розміривизначають ефективність використання того чи іншого типу пам'яті у конкретному обчислювальному пристрої. Особливо гостро стоїть проблема зниження розмірів та споживаної електроенергії для портативних переносних комп'ютерів, які мають працювати у автономному режимі 4-5 годин.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема : КР580ВМ80. Програма.	\|	Тема : Безпосереднє адресування

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.