Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Типи факторингових операцій.

В залежності від різноманітних вимог постачальника до фактор-фірми розрізняють кілька типів факторингових угод, які можна класифікувати по наступних ознаках :

· в залежності від наявності кредитування

· в залежності від об’єму грошової вимоги, що передається;

· в залежності від обсягу прав на платіж ;

· в залежності від характеру проведення міжнародної факторингової угоди ;

· в залежності від умов відповідальності;

· інші типи факторингових угод.

Світова практика виділяє такі типи факторингових операцій:

В залежності від наявності кредитування розрізняють факторинг з фінансуванням та без фінансування.

Ø Факторинг без фінансування. У першому випадку клієнт фактор-фірми, відвантаживши продукцію, пред'являє рахунки свого покупця через фактор-фірму , завдання якої полягає в тому, щоб одержати на користь клієнта платіж у строк .згідно з підписаним договором ( як правило - 30-120 днів).

Під факторингом без фінансування розуміють інкасування фактором –фірмою дебіторських рахунків клієнта. У цьому випадку клієнт факторингової фірми або банку , відвантажив продукцію , пред’являє рахунки свого покупця через фактора - посередника , задача якого полягає одержати в на користь клієнта платежі в строк, узгоджений з клієнтом (постачальником) і покупцем у господарський угоді.

Ø Факторинг з фінансуванням. У другому випадку фактор - фірма купує рахунки-фактури у своїх клієнтів на умовах негайної оплати 80-90 % вартості відвантажених товарів , тобто авансує обіговий свого клієнта через дисконтування рахунків - фактур . Резервні 10-20% вартості відвантаженої покупцю продукції не виплачується , а бронюються на випадок претензій у його адресу від покупця до якості товару, ціни і відшкодовуються постачальнику у подальшому у момент надходження оплати від покупця платежу за товар. Отримання такої послуги найбільш повно відповідає потребам підприємства, оскільки дозволяє їм через посередництво фактор - фірми перетворити продаж з відстрочкою платежу на продаж із негайною оплатою і, в результаті, пришвидшити рух свого капіталу.

2. Факторинг конвенційний та неконвенційний. Крім обліку рахунків фактур факторингова компанія може виконувати ряд інших послуг, пов'язаних з розрахунками й основною господарсько-фінансовою діяльністю клієнта:

• вести повний бухгалтерський облік дебіторської заборгованості;

• консультувати з питань організації розрахунків, укладання господарських договорів, своєчасного одержання платежів і т.і.:

• інформувати про ринки збуту, ціни на товари, платоспроможність майбутніх покупців і т.п.;

• надавати транспортні, складські, страхові, рекламні й інші послуги.

Факторинг може стати і універсальною системою фінансового обслуговування клієнтів (конвенційний факторинг). За клієнтом зберігаються практично тільки виробничі функції. При такій формі факторингу клієнт може істотно скоротити власний штат службовців, що сприяє зниженню витрат на виробництво і збут продукції. Але одночасно виникає ризик майже повної залежності клієнта від факторингової компанії, тому що такі відносини ведуть до повного освідомлення фактора про справи своїх клієнтів, підпорядкуванню їх своєму впливу і контролю.

В даний час фактор-фірми можуть надавати своїм клієнтам ще і наступні основні види послуг:

• здобувати в підприємств - постачальників право на одержання платежу по товарних операціях з визначеного покупця чи групи товарів, склад яких заздалегідь узгоджується з фактором (купівля термінової заборгованості по товарам відвантаженим і послугам зробленим )

• здійснювати купівлю в підприємств - постачальників дебіторської заборгованості по товарах відвантаженим і послугам зробленим, неоплаченим у термін покупцями ( купівля простроченої дебіторської заборгованості ).

Сутність операції купівлі термінової заборгованості по товарам відвантаженим і послугам зробленим полягає у тому, що фактор-фірма за рахунок своїх коштів гарантує постачальнику сплату платіжних вимог, що виставляються їм за визначеними платником доручень негайно в день пред'явлення їх у фактор-фірмі на інкасо. У свою чергу, постачальник передає факторингу право наступного одержання платежів від цих покупок на користь факторингу на його рахунок.

Дострокова (до одержання платежу безпосередньо від покупця) оплата платіжних вимог - доручень постачальника фактично означає надання йому факторингом кредиту, що ліквідує ризик несвоєчасного надходження постачальнику платежу, виключає залежність його фінансового положення від неплатоспроможності покупця. У результаті, одержавши негайно кошти на свій рахунок, клієнт факторингу має можливість, у свою чергу, без затримки розрахуватися зі своїми постачальниками, що сприяє прискоренню розрахунків і скорочує неплатежі в господарстві.

В залежності від об’єму грошової вимоги, що передається факторингові операції поділяються на факультативний та повний факторинг.

При факультативному факторингу постачальник передає (уступає) фактору лише конкретні вимоги, визначені факторинговим договором.

При повному факторингу (факторинг із виключними правами) постачальник уступає фактору усі визначеного виду вимоги, за винятком названих у договорі факторингу. При цьому повний факторинг можливий у відношенні вимог або до всіх суб'єктів , або до визначеної групи суб'єктів, або до визначеної групи вимог і т.ін.

Повне обслуговування включає повний захист від виникнення сумнівних боргів та забезпечення гарантованого припливу грошових коштів; управління кредитом; облік реалізації; кредитування у формі попередньої оплати (за бажанням постачальника), чи оплату суми перевідступлення боргових вимог (за мінусом витрат) на певну дату. За рідкісним винятком повне обслуговування здійснюється за умови, що постачальник переуступає факторинговій компанії борги усіх своїх клієнтів. З погляду компанії це усуне можливість її дискримінації, оскільки в противному випадку постачальник може переуступити їй тільки ті боргові вимоги, що важко інкасувати чи за якою максимальний кредитний ризик. Така система вигідна і для постачальника — йому не прийдеться вести облік і здійснювати операції по окремим, не переуступленим борговим вимогам. Таким чином, дана умова оптимальна для обох сторін.

Головною метою більшості підприємців, котрі використовують операції факторингу з повним обслуговуванням, є одержання додаткових грошових коштів. Як було вже зазначено, фактор-фірма, як правило, сплачує лише 80 % вартості перевідступлених боргових вимог. Цей захід викликаний рядом об’єктивних причин, передусім, необхідний деякий запас для уникнення помилок і спірних питань у розрахунках, а також для того, щоб фактор-фірма при необхідності могла б компенсувати попередньо сплачені суми в разі порушення постачальником умов факторингової угоди.

Різновидом факторингу з повним обслуговуванням є агентська угода чи угода про оптовий факторинг. . Агентська угода використовується тоді , коли підприємство має власну ефективну систему обліку і управління кредитами, але воно потребує захисту від кредитних ризиків. В умовах укладеної факторингової угоди зазначається, що фактор-фірма придбаває неоплачені боргові вимоги, а постачальник виступає як його агент з інкасування. Надпис на рахунках попереджає про участь в операції фактор-фірми, хоча платіж буде здійснюватися на ім’я постачальника, який виступає агентом, але на користь фактор-фірми. Перевага даного типу факторингових угод полягає в тому, що знижуються витрати фактора на оцінку кредитоздатності клієнта, а плата за операцію стягується із постачальника.

Кредитування, що передбачається даною угодою, аналогічне кредитуванню за згодою про повне обслуговування. Однак оплата частини, що залишилася, здійснюється тільки після погашення боргів клієнтами. Оскільки факторингова компанія в даному випадку не робить безпосереднього впливу на процес інкасування, вона не може гарантувати здійснення платежу до визначеної дати.

Якщо постачальник зацікавлений тільки в кредитуванні з боку факторингових компаній, то може бути укладена угода про облік (дисконтування) рахунків-фактур. Укладення такого виду угоди надто ризиковано для фактор-фірми, яка висуває у цьому разі найбільш жорсткі вимоги до постачальника, фінансове становище якого достатньо стійке. Дисконтування рахунків-фактур є, як правило, одноразовою акцією, яка здійснюється селективно і не охоплює всього платіжного обігу постачальника.

У США набув поширення і такий різновид повного обслуговування, як роздрібнений факторинг. Він використовується звичайно, більш великими, диверсифікованими фірмами. В цьому випадку фірма перевідступає всі свої боргові вимоги не одній фактор-фірмі, а декільком. Роздрібнення здійснюється як правило, по географічних районах, за групами товарів.

Типи факторингу в залежності від обсягу прав на платіж.

За обсягом прав на платіж розрізняють факторинг із правом фактора на всю суму, отриману за відступленою вимогою від боржника, і факторинг із правом фактора лише на визначену частину суми, отриманої за відступленою вимогою від боржника.

При факторингу з правом фактора на всю суму, отриману за відступленою вимогою від боржника, фактор здобуває право на всі суми, що він може одержати з боржника навіть у випадку, якщо платіж значно перевищує суму виплачену фактором постачальнику. У більшості факторингових договорів використовується саме дана форма.

При факторингу з правом фактора лише на визначену частину суми , отриману за відступленою вимогою від боржника, сума отримана фактором від боржника понад обговорену постачальником і фактором , передається постачальнику. Звичайно в таких випадках постачальник бере на себе ризик невиконання зобов'язання боржником , і такий вид факторингу використовується як спосіб забезпечення виконання зобов'язань постачальника перед фактором (який є , як правило, банком).

Типи факторингу в залежності від характеру проведення міжнародної факторингової угоди

За характером проведення міжнародної факторингової угоди розрізняють прямий факторинг і непрямий факторинг.

При прямому факторингу є лише один фактор, що сам виконує обов'язки перед постачальником-експортером і сам висуває вимоги про оплату поставленого товару імпортеру.

Прямий факторинг підрозділяється на прямий імпортний факторинг і прямий експортний факторинг.

Суть прямого імпортного факторингу полягає в тім, що постачальник уступає право вимоги фактору, що має своє місцезнаходження в країні імпортера.

При прямому експортному факторингу постачальник уступає право вимоги фактору, що має своє місцезнаходження в тім же державі, що і постачальник.

При непрямому факторингу, чи інакше двох системному факторингу фактор, що знаходиться в країні постачальника-експортера, укладає договір субфакторингу з фактором, що знаходиться в країні боржника-імпортера, тобто боржник оплачує суму боргу фактору, що знаходиться в його країні, що, у свою чергу, платить фактору, що знаходиться в країні постачальника.

При цьому договір субфакторингу укладається у випадках, якщо така передача не заборонена договором факторингу і фактор переуступає отримане право вимоги іншому фактору (статті 11 і 12 Оттавської конвекції про міжнародний факторинг).

Типи міжнародного факторингу в залежності від умов відповідальності.

По умовах відповідальності угоди факторингу можна розділити на факторинг з гарантією постачальника і факторинг без гарантії постачальника ( його іноді ще називають «факторинг з правом регресу та факторинг без права регресу», неістиний факторинг , англ. factoring on a recourse basis).

У договорі між клієнтом і фактором-фірмою може бути передбачено і право регресу, тобто право повернення клієнтом неоплачених покупцем рахунків з вимогою погашення кредиту . Такий вид факторингу значно дешевше ( десь 0,5% від суми дебіторської заборгованості)На практиці факторинг з правом регресу використовується край рідко. Факторингові фірми, як правило, весь ризик неплатежу покупці беруть на себе.

При укладанні угоди з правом регресу постачальник продовжує нести визначений кредитний ризик по боргових вимогах, проданим ним факторинговій компанії.Тобто , по договору факторингу постачальник приймає на себе гарантію або поручительство ( у відповідності до національно-правової системи) оплати боржником передаваємих (тих що поступаються) фактору вимог. Остання може скористатися правом регресу і, при бажанні, продати постачальнику будь-яку несплачену боргову вимогу у випадку відмовлення клієнта від платежу (його неплатоспроможності). Дана умова передбачає, якщо постачальники упевнені, що в них не можуть з'явитися сумнівні боргові зобов'язання, або в силу того, що вони досить ретельно оцінюють кредитоспроможність своїх клієнтів, розробивши власну, досить ефективну систему захисту від кредитних ризиків, або в силу специфіки своїх клієнтів. І в тому і в іншому випадку постачальник не вважає потрібним оплачувати послуги із страхування кредитного ризику.

При факторингу без гарантії постачальника (іноді його називають «факторинг без права регресу», істиний факторинг, англ. factoring on a non-recourse basis ) ризик несплати боржником виставленої грошової вимоги лежить виключно на факторі. Разом із тим, як і у першому випадку, так і у другому, фактор має право пред’являти вимоги до постачальника про повернення сплаченої суми грошей та про відшкодування збитків, якщо пред’явлена вимога є недійсною.

Факторинг без права регресу означає , що фактор –посередник при несплаті покупцем рахунків на протязі визначеного строку (звичайно від 36 д 90 днів) повинен оплатити усі витрати щодо стягнення боргу на користь кредитора (постачальника). У цьому випадку постачальник не несе ризику за проданою їм фактору дебіторської заборгованості.

Однак гарантоване для постачальника і своєчасне надходження коштів може забезпечуватися тільки при укладанні угоди без права регресу. Необхідно, щоправда, відзначити, якщо боргова вимога визнана недійсною (наприклад, якщо постачальник відвантажив клієнту не замовлений їм товар і переуступив виставлений за нього рахунок компанії), факторингова компанія в будь-якому випадку має право регресу до постачальника.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Види та типи факторингових послуг	\|	Інші типи факторингу.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.