Порядок здійснення розрахунків векселями.

Рис.11. 2. Схема найпростішого обігу з простим векселем.

Стосовно учасників, прості векселя діляться на векселя до одержання /або чужі векселя/ і векселя до платежу /або власні векселя/.

Кожний простий вексель є: векселем до одержання - для векселетримача /одержувача грошей/; векселем до платежу - для векселедавця - платника.

Переказний вексель являє собою письмовий документ, що містить безумовний наказ або пропозицію однієї особи (векселедавця), звернені до іншої особи (платника), сплатити відповідну суму третій особі або за його наказом у встановлений термін або на вимогу.

Схема застосування переказного векселя показана на рис.11.3.

1 - видача векселя;

2 - пред'явлення векселя до акцепту (презентацiя);

3 - пiдтвердження акцепту; 4 - пред'явлення векселя до оплати;

5 - погашення векселя (оплата);

6 - вручення погашеного векселя з розпискою про отримання платежу.

Рис. 11.3 Схема розрахунків з використанням переказного векселя.

Схема використання векселя у взаєморозрахунках у замкнутому ланцюгові підприємств наведена на рис. 11.4.

Рия.11.4. Схема використання векселя у взаєморозрахунках

Переказний вексель, таким чином, відрізняється від простого тим, що за переказним векселем платником може бути не векселедавець, а інша особа, яка після акцепту переказного векселя приймає на себе зобов'язання сплатити за ним.

У переказному векселі первісними учасниками є:

- трассант (векселедавець) - особа, що виписує вексель;

- трассат (платник), до якого трасант звертає свій наказ про платіж за векселем;

- ремітент - перший отримувач або перший векселедержатель, на користь якого виставляється вексель. Тобто, за переказним векселем, на відміну від простого, платником є не векселедавець, а інша особа, яка повинна письмово підтвердити свою згоду здійснити платіж за векселем у визначений строк - ця спеціальна дія називається акцептом тратти.

Тому переказний вексель має форму наказу трассанта (декселедавця) платнику (трассату) (який після акцепту стає акцептантом) здійснити платіж за векселем.

Отже, переказний вексель видається трасантом на трасата за наказом ремітенту. Платником по такому векселі є не самий векселедавець, а інша особа: трасант доручає цій особі (трасату) здійснити платіж за нього. Трасат, у свою чергу, повинний дати згоду оплатити вексель - письмово на самому векселі за допомогою будь-якого напису (не суперечному законодавству), що підтверджує прийняття векселя до платежу ( тобто акцептувати вексель).

Тільки з моменту такого прийняття трасат стає зобов’язаним по векселі особою - платником, і вже особисто зобов'язується в платежі вексельної суми векселетримачу і його векселеприємникам.

Переказні векселя стосовно учасників діляться на римеси /Remittance, Rimesse, Remisse/ і тратти /Draft, Tratte, Traite/.

Кожний переказний вексель є: римесою - для ремітенту, а при участі чотирьох осіб - і для презентанта /одержувача грошей/; траттою - для трасату /платника/.

Видавати переказний вексель на кого-небудь - значить трасувати на нього, а сама дія називається трасуванням. Видавати переказний вексель на користь кого-небудь - значить ремітувати, а сама дія називається ремітуванням. Отже, трасант, видаючи вексель, по-перше, трасує на трасату, і, по-друге, ремітує ремітенту.

Для інших осіб переказний вексель не є ні траттою, ні римесою.

Таким чином, у простому векселі векселедавець і платник сполучені в одній особі, а в переказному - роз'єднані (трасант і трасат).

Платежі за векселем можуть бути забезпечені повністю або частково за допомогою авалю. Це забезпечення дається третьою особою або однією з осіб, що підписали вексель. Аваль робиться на переказному векселі або на додатковому аркуші. Аваль виражається словами «вважати за аваль» та підписується тим хто дає аваль (авалістом). Сплативши переказний вексель, аваліст отримує права, що витікають із переказного векселя, проти того, за кого він дав гарантію, а також проти тих , хто в силу переказного векселя зобов’язаний перед цим останнім.

Вексель може бути переданий іншому векселетримачу шляхом індосаменту. Вексель може бути переданий також на користь платника , або в користь іншої зобов’язаній за векселем особі, а ті , у свою чергу , можуть індосувати вексель.

Індосамент повинен бути написан на переказному векселі або на додатковому аркуші до нього та підписаний індосантом.

Векселетримач має право звернути свій позив проти індосантів, векселедавця та інших осіб (аваліста). Векселетримач повинен повідомити свого індосанта й векселедавця про не акцепт векселя ( про не згоду платника платити за векселем) на протязі 4-х робочих днів, наступних за протестом. Кожний з індосантів повинен повідомити свого індосанта про це. Усі , що видали, акцептували, авалювали та індосували вексель являються солідарними відповідальними. Це означає, що векселетримач має право виставити позив до всіх цих осіб, до кожного з них і до всіх разом, не будучі зобов’язаним дотримуватися при цьому послідовність, у якій вони зобов’язалися. Таке ж право належить кожному ,хто підписав переказний вексель, після того як він його оплатив.

Векселетримач має право вимагати від того, кому висувається позив :

§ суму переказного векселя з відсотками, якщо вони були обумовлені;

§ проценти в розмірі із дня строку платежу. Проценти з дня закінчення строку векселя. Уніфікованим законом про переказний і простий векселі установлено процентну ставку в розмірі 6 % річних, яка, втім, за рішенням національного законодавства може бути змінена;

§ витрати за протестом векселя, по пересилки повідомлень, та інші витрати:

§ пеню в розмірі 0,3 % від суми векселя із дня строчка платежу.

Для отримання платежу за векселем векселетримач повинен своєчасно передати вексель для інкасації до обслуговуючого його банку з надписом про перепоручення на ім’я обслуговуючого його банку на зворотній стороні векселя й своїм підписом. Такий надпис уповноважує банк векселетримача отримати платіж за векселем. Банк векселетримача інкасував документи, доручає банку платника отримати платіж за векселем або своєчасно опротестувати його у випадку несплати векселя.

Під вексельним протестом розуміють офіційно засвідчену вимогу платежу та його неодержання. Існують такі види протесту:

1) протест переказного векселя в неакцепті або не датуванні акцепту. Ціль протесту - створення умов для дострокового задоволення вимог кредитора;

2) протест у несплаті векселя як простого, так і переказного. Юридична ціль протесту - збереження прав зворотних вимог (регресу) до зобов'язаних по векселю осіб - трасанту, індосантів та їх гарантів (авалістів).

При не сплаті в строк пор векселю банк платника зобов’язаний опротестувати вексель та повідомити банк векселетримача про це. Потім вексель повертається в банк векселетримача , який повертає його векселетримачу з опротестованим векселем.

Опротестування векселя здійснюється в нотаріуса наступного дня після закінчення строку платежу, але не пізніше 12 годин наступного дня. При опротестуванні векселя надають опис , у якому вказується : найменування векселедавців, , векселі яких опротестовуються, суми платежів, строки платежів цих векселів, причини опротестування, найменування банка, від ім’я якого здійснюється опротестування. Вексель здається нотаріусу (судовому виконавцю) . який видає банку квитанцію встановленої форми. У день прийняття векселя нотаріус пред’являє платнику вимогу оплатити вексель. Якщо платник сплачує вексель , нотаріус повертає його особі, що оплатила вексель із записом на самом векселі про отримання платежу. У випадку відмови платника оплатити вексель або неявки його до нотаріальної контори , державний нотаріус складає акт протесту про несплату та робить відмітку про протест у неплатежі на самому векселі. Цей опротестований вексель повертається нотаріусом векселетримачу ( за опротестування стягується збір). Опротестований вексель банк платника направляє спецзв’язком у банк векселетримача, який передає його векселетримачу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Простий та переказний вексель та їх учасники	\|	Види та характеристика векселів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.