Театр та музика.

Вагомих успіхів досягло українське театральне мистецтво. Провідне місце в театральному житті України, як і раніше, посідали трупи, очолювані П. Саксаганським, І. Карпенком-Карим та М. Садовським. Найвищого піднесення трупа П. Саксаганського ─ І. Карпенка-Карого досягла в 1900-1903 рр., коли до неї входили такі майстри сцени, як М. Кропивницький, М. Садовський, М. Заньковецька та ін. Репертуар трупи налічував 60 п’єс.

У 1907 р. М. Садовський заснував у Києві перший український стаціонарний театр. Його вистави відбувалися у Троїцькому народному будинку. Важливою подією театрального життя стало святкування в 1908 р. 25-річчя творчої діяльності української актриси М. Заньковецької. Воно стало відображенням здобутків тогочасної української культури.

Робота із портретом М. Заньковецької.

Основою репертуару українського театру залишалися класичні п’єси М. Кропивницького, М. Старицького та І. Карпенка-Карого. Однак поступово в ньому збільшується кількість творів інших українських авторів ─ Лесі Українки, І. Франка, Г. Хоткевича, а також російських та західноєвропейських класиків ─ М. Горького, О. Островського, А. Чехова, Г. Ібсена, В. Шекспіра.

Тривав поступальний розвиток українського музичного мистецтва. У 1904 р. композитор М. Лисенко на кошти, зібрані українською громад кістю на влаштування його ювілею, заснував музично-драматичну школу, що виховала чимало відомих українських музикантів, диригентів, співаків, режисерів, акторів. У 1911 р. в театрі Садовського було поставлено оперу М. Лисенка «Енеїда». Однак здійснити постановку опери «Тарас Бульба» композитор не зміг через заборону влади. Композитор М. Леонтович створив оригінальні композиції на основі народних пісень «Щедрик», «Мак», «Дударик».

Всесвітнього визнання набув талант вихованки Львівської консерваторії співачки С. Крушельницької. Вона народилась 23 вересня 1872 р. у селі Біля винці, в сім'ї священика. З 1978 р. вони перебрались у село Біла недалеко від Тернополя.

Співати почала з юних років. У 1883 р. на Шевченківському концерті у Тернополі відбувся перший прилюдний виступ Соломії. У 1891 р. вона вступила до Львівської консерваторії. Під час навчання у консерваторії відбувся її перший сольний виступ 13 квітня 1892 р.

Перший оперний дебют Соломія Крушельницька виконала 15 квітня 1893 р., зігравши роль Леонори у виставі італійського композитора Г. Доніцетті «Фаворитка».

Восени 1893 р. Соломія їде вчитися до Італії, де її вчителями стали знамениті Фауста Креспі і професор Конті.

У другій половині 1890 року почалась її тріумфальні виступи на сцена театрів світу: Італії, Іспанії, Франції, Португалії, Росії, Польщі, Австрії, Єгипту, Аргентини, Чилі.

Робота з портретами С. Крушельницької.

У 1910 р. С. Крушельницька одружилась з відомим італійським адвокатом, мером міста Віареджо Чезаре Річчоні. Вони взяли шлюб в одному із храмів Буенос-Айреса. У 1929 р. відбувся гастрольний концерт співачки.

У 1938 р. помер чоловік Крушельницької, а в серпні 1939 р. вона відвідала Галичину, але через початок Другої світової війни не змогла повернутись до Італії.

16 листопада 1952 року перестало битися серце великої співачки. Поховали С.А. Крушельницьку у Львові на Личаківському кладовищі поруч з могилою друга та наставника ─ Івана Франка.

3. Побут та звичаї українців.

На початку ХХ ст. під впливом зрушень у соціально-економічному розвитку України відбуваються зміни в повсякденному житті населення. У селах дедалі більше поширюються трикамерні житла. У сінях відокремлюють місце для кухні. Внутрішнє планування оселі селянина майже не змінюється й залишається таким, як і раніше. Заможні селяни й міщани споруджують цегляні будинки, укриваючи їх залізом або черепицею, біднота ─ традиційні хати-мазанки. Сільська біднота застосовувала давні дерев’яні знаряддя праці. У господарствах заможних селян і поміщиків дедалі більше використовувалася сільськогосподарська техніка заводського виробництва. В одязі селян України традиційний народний одяг і домоткане полотно витіснялися дешевою фабрично-заводською продукцією.

У поселеннях для робітників заводів та фабрик зводилися казарми. У них для сімейних робітників відгороджувалися кутки, а інші спали на триярусних нарах. Робітники, які не хотіли жити в казармах і мали можливість здобути власне житло, оселялися в землянках і хатах-мазанках, заводили невелике присадибне господарство. Так поряд з підприємствами виникали робітничі поселення, з яких із часом утворися міста.

Найбільше змін відбулося в середніх та великих містах. На їхніх вулицях з’являлося дедалі більше багатоповерхових будинків, споруд громадського та культурного призначення. Від кінця ХІХ ст. набуло поширення освітлення міських вулиць електрикою, тротуари вкривали асфальтом. Ознаками заможності людини стало використання нових культурно-побутових товарів промислового виробництва ─ швейної машинки, грамофону, гумового взуття тощо.

V. Закріплення знань

1) Назвіть автора повісті «Тіні забутих предків»?

2) Який художник започаткував у мистецтві напрямок супрематизму?

3) Що цікавого Ви дізнались про життя С. Крушельницької?

4) Назвіть оперу М. Лисенка, заборонену до постановки царською владою.

5) Що Вам сподобалось із звичаїв українців на початку ХХ ст.? Чому?

VІ. Підсумки уроку

В українській літературі та мистецтві даного періоду поряд із реалістичною набула поширення модерністська течія. Успішно розвивалось українське театральне й музичне мистецтво. Саме це період подарував Україні та світу відомих культурних діячів.

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати параграф 8

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Робота з портретом В. Винниченка	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.02 сек.