Мольєр і світовий театр

Мольєр — реформатор високої комедії

— Спираючись на традиції народного театру, Мольєр розробив своє розуміння природи та призначення сміху: смішне варто видобувати із зображуваної дійсності; сміх, що викликає комедія, цінний не тільки сам по собі, він має впливати на суспільство — шляхом висміювання вад людей досягається їхнє виправлення, тому сміх набуває надзвичайного суспільного значення.

— Театр, на думку Мольєра, має відображати дійсність, вади людей, тобто не тільки розважати, а ще й виховувати.

— Використовує у своїх п'єсах не тільки словесні образи, а ще й співи, музику, танці, що зумовило появу опери та балету.

— Мова комедій Мольєра наближена до розмовного стилю.

— Дійові особи п'єс — не міфічні та історичні герої, а люди з реального життя.

— Персонажі чітко поділяються на позитивних і негативних, хоча драматург зробив крок у напрямку до реалізму, утверджуючи тип так званого «багатозначного образу».

— Основним критерієм оцінки в комедіях французького драматурга був розум, здоровий глузд.

— Герої зображалися схематично, вони були статичними, універсальними типами, що також відповідало вимогам класицизму.

— Письменник умів майстерно поєднати комічне і трагічне, що надавало його персонажам особливої привабливості та виразності. — Творчість французького комедіографа відзначається всеосяжністю зображення реальності. У його п'єсах різнобічно висвітлюється життя усіх представників суспільних прошарків.

— Мольєр домагався природної гри акторів, щоб глядач у сценічних персонажах міг впізнати себе.

— Мольєр розвивав техніку сценічної мови, в якій велику роль відігравав темп, інтонації, паузи тощо.

— У театрі французького комедіографа переважала синтетична манера гри, тобто актор мусив уміти не тільки говорити, а й співати, танцювати, представляти пантоміми.

— «Висока комедія», створена Мольером, поєднується з трагедією багатьма своїми рисами: її головний герой охоплений, як правило, величезною пристрастю, непереборною жагою — звідси його не менша, ніж у героїчного героя, цілісність, звідси ж суб'єктивна впевненість у правоті своїх дій.

Історичне значення творчості Мольєра визначається впливом його драматургії на розвиток французької комедіографії від Ж. Ф. Реньяра до П. О. Бомарше, вона дала поштовх народженню національної реалістичної драматургії в Англії (У. Конгрив, У. Уїчерлі, Г. Філдінг, Р. Шерідан), в Іспанії (Р. де ла Крус, Н. Ф. Де Моратін), в Італії (Дж. Джільї, Я.Неллі, К. Гольдоні), у Німеччині (X. Вейзе, ранні п'єси Г. Е. Лессінга, И. В. Гете).

У сценічній історії п'єс Мольєра значне місце займають вистави сучасного французького театру.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Яке місце займав жанр комедії у ієрархії жанрів класицизму? Чим це було зумовлено?

2. Що вплинуло на формування Мольєра як творчої особистості?

3. Чи схвалював творчість великого комедіографа король? Що є цьому підтвердженням?

4. Чи дотримувався Мольєр вимог класицизму під час створення своїх комедій? Чим це зумовлено?

5. Чи справедливим є твердження про те, що Мольєр підніс комедію на новий рівень розвитку?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Педагогічна діяльність і погляди українських просвітителів Г.С.Сковорода	\|	Поняття, предмет і цілі адміністративного права.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.