• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Зародження вчення про Світовий океан у СРСР

Термін «Світовий океан» був введений у науку в 1917 році відомим російським географом і океанологом Ю. М. Шокальського в його праці «Океанографія». Відтоді вчення про Світовому океані постійно розвивалося і збагачувалося. За сучасними уявленнями вивченням Світового океану займається цілий комплекс наук, які синтезують ланкою якого є океанологія - наука про природні процеси у Світовому океані, яка розглядає його як цілісний планетарний природний об'єкт. Важливе місце в цьому комплексі відводиться і фізичної географії океану.

Фізична географія Світового океану- зародилася ще в середині XIX століття, але становлення її відбулося вже в середині XX століття. Вона вивчає морфологію Світового океану і межі його частин, походження і розвиток океанів, дно океанів, його води і їх динаміку, взаємодію океану, атмосфери і суші, океанічні «ландшафти». У цій області знань велику роль зіграли роботи А.Д.Добровольського, О.К.Леонтьєва, В.П.Зенковича, Д.В.Богданова, Е.С.Короткевича, П.А.Капліна, В.Л.Лебедєва та інших вчених. У середині XX століття зародилася і економічна географія Світового океану, що пояснюється настанням етапу інтенсивного використання його природних умов і ресурсів. У складі економічної географії океану почали формуватися такі напрямки як використання мінеральних, енергетичних і біологічних ресурсів океану, розміщення виробництва в океанах і на берегах,географія приморського розміщення населення, географія морського транспорту та всієї морської інфраструктури, географія товарообігу, рекреації і туризму, а також вплив суспільного виробництва на природне середовище океану, його економічне районування. Всі ці питання знайшли відображення в роботах В.В.Покшішевського, Л.І.Василевського, С.С.Сальникова, С.В.Михайлова, Ю.Г.Саушкіна, В.А.Дергачова, С.Б.Шліхтера, С.Б.Слевіча, П.Г.Сутягіна та інших економіко-географів.

Майже одночасно виникла ідея об'єднання всіх цих напрямків наукової думки в єдине цілісне вчення про географії Світового океану. Формально датою « відбруньковування » географії Світового океану вважається 1970 рік, коли відбулося перше організаційне засідання з цієї проблеми. Тоді ж на V з'їзді Географічного товариства СРСР акад. К. К. Марков в своїй доповіді сказав:«У географічній науці склалося дивне становище.Кажуть, пишуть про географію, маючи на увазі найчастіше одну її половину- географію суші. Настає, однак, пора визнання географії океану».У становленні географії Світового океану велику роль зіграли V, VI, VII з'їзди Географічного товариства СРСР , XXIII Міжнародний географічний конгрес у Москві(1976), підготовка семитомної монографії «Географія Світового океану»(1979-1985), видання таких фундаментальних картографічних творів, як«морський атлас», «Атласокеанів». Особливу роль у створенні вчення про Світовому океані зіграв акад.К.К.Марков. Багато чого зробили також акад. А.Ф.Трешников, член-кор. РАН А.П.Капіца, С.С.Сальников, Е.Є.Шведе, В.В.Покшішевський, А.П.Алхименко

На VII з'їзді Географічного товариства СРСР в 1980 році географія Світового океану була визначена як специфічний напрямок системи географічних наук, досліджує планетарні та комплексні физико та економіко-географічні закономірності, процеси і комплекси в межах океаносфери, а також взаємозв'язок і взаємодія океанських природних і соціально-економічних комплексів з аналогічними комплексами на материках. Тоді ж були охарактеризовані і головні принципи вивчення Світового океану з географічної точки зору.

Надалі вчення про Світовий океан отримало новий розвиток як у СРСР-Росії, так і за кордоном. Про підвищеній увазі до цієї проблематики може свідчити той факт, що XXVIII Міжнародний географічний конгрес у Нідерландах в 1996 році проходив під девізом:«Земля, море і людська діяльність», який відбив прагнення до більш органічному з'єднанню «сухопутної» і «морський» географії. Додамо, що відповідно до прийнятої в Ріо-де-Жанейро в 1992 році «Порядком денним на XXI століття" 1998 рік оголошено ООН Міжнародним роком Світового океану.

Читайте також:

1. Cтатистичне вивчення причин розлучень.
2. II. Мета вивчення курсу.
3. IV. Вивчення нового матеріалу – 20 хв.
4. IV. Вивчення нового матеріалу.
5. IV. Вивчення нового матеріалу.
6. IІІ. Вивченняння нового навчального матеріалу.
7. V. Вивчення нового матеріалу.
8. Австралійсько-Океанський регіон
9. Азіатсько-тихоокеанський та Американський туристичні макрорегіони.
10. Азія й Океанія
11. Аксіологічний підхід до вивчення педагогічних явищ.
12. Атомно-молекулярне вчення.

Переглядів: 914