• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Виробничий профіль (місія) організації

Види організацій як систем

Система (від грец. (утворення, складання) — це організована множина взаємопов'язаних компонентів та елементів, що взаємодіють між собою й зовнішнім середовищем у процесі досягнення поставленої мети.

Організація як система

Сучасна управлінська парадигма формувалася під впливом різних підходів до моделі організації як об'єкта управління. На її основні положення вплинули й суттєві зміни у світовому суспільно­му й економічному розвиткові, які сталися в останні десятиліття. У другій половині XX ст. країни-лідери вступили в постіндустріальну епоху, якій притаманні нові риси й закономірності. Системний підхід ґрунтується на понятті системи.

Найскладніші системи — цілеспрямовані, поведінка яких підпорядковується досягненню певної мети, і ті, що здатні до самоорганізації, тобто здатні в процесі свого функціонування вдосконалю­ватися, реагуючи на зміни в оточенні.

Системний підхід дав змогу зрозуміти, що ефективність будь-якої організації забезпечується не якимось одним її елементом, а є результатом, що залежить від багатьох факторів. У будь-якій системі важлива робота цілого — як результат досягнутої динамічної рівноваги. Системний підхід об'єднав внески різних управлінських шкіл, які в той чи інший час домінували в теорії та практиці уп­равління.

Будь-яка організація розглядається як відкрита система, що постійно взаємодіє із зовнішнім середовищем. Вона складається із взаємозалежних підсистем, які перебувають одна з одною в ор­ганізаційних відносинах. Приклади організацій як систем наведені в табл. 4.

Таблиця 4

Модель існування організації як відкритої системи може бути представлена такою схемою (рис. 3).

Оскільки системний підхід розглядає організацію як цілеспрямо­вану систему, стає зрозумілим, чому надзвичайно важливим для будь-якої фірми є визначення основної мети її діяльності. Цю ос­новну мету, яка формулюється з огляду на сферу діяльності підприємства, його позицій на ринку, запитів і вимог споживачів, інтересів власників та інших членів організації, а також суспільства в цілому, у західному менеджменті називають місією. Значення місії неможливо переоцінити. Визначені на її основі цілі слугують орієнтиром для прийняття всіх управлінських рішень. Найчастіше місія розглядається з погляду визначення основних потреб спожи­вачів і їх ефективного задоволення. Г. Форд, зокрема, визначив місію власної компанії як «надання людям дешевого транспорту». Таке формулювання місії було гранично зрозумілим персоналові фірми, що дало змогу спрямувати зусилля всіх працівників у потрібному напрямі.

Але при визначенні місії не варто обмежуватися лише врахуван­ням інтересів споживачів. Вже сама назва головної мети організа­ції — «місія» — свідчить про те, що кожна організація створюється задля того, щоб бути корисною суспільству, яке складається не ли­ше зі споживачів продукції чи послуг підприємства, а й із місцево­го населення, яке перебуває в зоні його функціонування, зреш­тою — всіх жителів країни. Реалізація місії підприємства повинна тим чи іншим чином сприяти розвитку суспільства — завдяки на­сиченню ринку необхідними товарами, сплаті податків до бюджету, вирішенню соціальних проблем як своїх працівників, так і незахищених верств населення тощо. Один із провідних японських мене­джерів, К. Татеїсі, зазначав: «Мета підприємства має бути шля­хетнішою, ніж отримання прибутку». Це важливо усвідомлювати керівникам підприємств. Якщо, визначаючи сферу й напрями діяльності підприємства, його виробничий профіль (які знаходять своє відображення в місії), зважатимуть лише на інтереси власни­ків — забезпечення найвищої прибутковості — то такий бізнес ма­тиме більшою мірою спекулятивний характер, і, якщо вирішувати­ме якісь проблеми, то лише частково, якщо й досягатиме певних цілей, то лише впродовж короткострокового відрізку часу. Підхід до формулювання місії як до сенсу дієвості організації, її соціально-економічного призначення має стати правилом, а не винятком в українському бізнесі.

Отже, завдання місії полягає в тому, щоб виражати загальні цінності і програму організації; великою мірою впливати на резуль­тати діяльності організації; діставати підтримку від усіх, хто ор­ганізовує діяльність і відповідає за неї; спрямовувати процес прий­няття рішень і роботу організації; формулюватися так, щоб можна було оцінити міру її реалізації.

Прикладом місії, яка повною мірою відповідає зазначеним ви­могам і дає достатньо інформації для того, щоб зрозуміти сенс діяльності організації і правила, за якими вона діє, є місія одного з провідних американських банків. Місія компанії «Сан Бенкс» по­лягає у сприянні економічному розвитку й добробуту співтова­риств, які обслуговує компанія, шляхом надання громадянам і підприємствам якісних банківських послуг таким чином і в такому обсязі, який відповідає високим професійним і етичним стандар­там, забезпеченню справедливого й належного прибутку акціоне­рам компанії і справедливого ставлення до її співробітників.

Аналізуючи формування даної місії, можна зрозуміти правила, за яким здійснюється діяльність банку, тобто його внутріфірмову політику. Вона базується на:

• правилах, що дають змогу оцінювати результати діяльності фірми (орієнтиром є справедливий прибуток, тобто отримання його не суперечить правовим і етичним нормам);

• правилах, за якими фірма налагоджує взаємовідносини із зовнішнім середовищем і які визначають:

• конкретні послуги, що надаються (банківські);

• споживачів (громадян і підприємств);

• засоби, завдяки яким фірма досягатиме конкурентних переваг (якісне обслуговування за високими професійними й етичними стандартами, що забезпечує економічний розвиток і добро­бут співтовариств, які обслуговує компанія);

• правилах, за якими формуються стосунки в колективі (спра­ведливе ставлення до співробітників компанії).

ТЕМА 3. Структура управління організацією

1. Принципи побудови організаційної структури управління.

2. Формування підрозділів організаційної структури

3. Централізація і децентралізація побудови організаційної структури.

4. Чинники, що впливають на побудову організаційних структур.

Читайте також:

1. IV. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
2. PR-відділ організації: переваги і недоліки
3. V Практично всі психічні процеси роблять свій внесок в специфіку організації свідомості та самосвідомості.
4. АГЕНТ З ОРГАНІЗАЦІЇ ОБСЛУГОВУВАННЯ АВІАПЕРЕВЕЗЕНЬ
5. Акти з охорони праці в організації.
6. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
7. Актуальні тенденції організації іншомовної освіти в контексті євроінтеграції.
8. Аналіз сильних та слабких сторін організації
9. Аналіз та планування витрат організації на професійне навчання персоналу
10. База управлінських рішень і закони організації.
11. Базові напрями організації захисту інформації ІКСМ.
12. Баланс надходження коштів організації (оперативний фінансовий план) на 20__ р.

Переглядів: 1361