МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
||||||||||||||||||||||
Виробничий профіль (місія) організаціїВиди організацій як систем Система (від грец. (утворення, складання) — це організована множина взаємопов'язаних компонентів та елементів, що взаємодіють між собою й зовнішнім середовищем у процесі досягнення поставленої мети. Організація як система Сучасна управлінська парадигма формувалася під впливом різних підходів до моделі організації як об'єкта управління. На її основні положення вплинули й суттєві зміни у світовому суспільному й економічному розвиткові, які сталися в останні десятиліття. У другій половині XX ст. країни-лідери вступили в постіндустріальну епоху, якій притаманні нові риси й закономірності. Системний підхід ґрунтується на понятті системи. Найскладніші системи — цілеспрямовані, поведінка яких підпорядковується досягненню певної мети, і ті, що здатні до самоорганізації, тобто здатні в процесі свого функціонування вдосконалюватися, реагуючи на зміни в оточенні. Системний підхід дав змогу зрозуміти, що ефективність будь-якої організації забезпечується не якимось одним її елементом, а є результатом, що залежить від багатьох факторів. У будь-якій системі важлива робота цілого — як результат досягнутої динамічної рівноваги. Системний підхід об'єднав внески різних управлінських шкіл, які в той чи інший час домінували в теорії та практиці управління. Будь-яка організація розглядається як відкрита система, що постійно взаємодіє із зовнішнім середовищем. Вона складається із взаємозалежних підсистем, які перебувають одна з одною в організаційних відносинах. Приклади організацій як систем наведені в табл. 4. Таблиця 4
Модель існування організації як відкритої системи може бути представлена такою схемою (рис. 3). Оскільки системний підхід розглядає організацію як цілеспрямовану систему, стає зрозумілим, чому надзвичайно важливим для будь-якої фірми є визначення основної мети її діяльності. Цю основну мету, яка формулюється з огляду на сферу діяльності підприємства, його позицій на ринку, запитів і вимог споживачів, інтересів власників та інших членів організації, а також суспільства в цілому, у західному менеджменті називають місією. Значення місії неможливо переоцінити. Визначені на її основі цілі слугують орієнтиром для прийняття всіх управлінських рішень. Найчастіше місія розглядається з погляду визначення основних потреб споживачів і їх ефективного задоволення. Г. Форд, зокрема, визначив місію власної компанії як «надання людям дешевого транспорту». Таке формулювання місії було гранично зрозумілим персоналові фірми, що дало змогу спрямувати зусилля всіх працівників у потрібному напрямі. Але при визначенні місії не варто обмежуватися лише врахуванням інтересів споживачів. Вже сама назва головної мети організації — «місія» — свідчить про те, що кожна організація створюється задля того, щоб бути корисною суспільству, яке складається не лише зі споживачів продукції чи послуг підприємства, а й із місцевого населення, яке перебуває в зоні його функціонування, зрештою — всіх жителів країни. Реалізація місії підприємства повинна тим чи іншим чином сприяти розвитку суспільства — завдяки насиченню ринку необхідними товарами, сплаті податків до бюджету, вирішенню соціальних проблем як своїх працівників, так і незахищених верств населення тощо. Один із провідних японських менеджерів, К. Татеїсі, зазначав: «Мета підприємства має бути шляхетнішою, ніж отримання прибутку». Це важливо усвідомлювати керівникам підприємств. Якщо, визначаючи сферу й напрями діяльності підприємства, його виробничий профіль (які знаходять своє відображення в місії), зважатимуть лише на інтереси власників — забезпечення найвищої прибутковості — то такий бізнес матиме більшою мірою спекулятивний характер, і, якщо вирішуватиме якісь проблеми, то лише частково, якщо й досягатиме певних цілей, то лише впродовж короткострокового відрізку часу. Підхід до формулювання місії як до сенсу дієвості організації, її соціально-економічного призначення має стати правилом, а не винятком в українському бізнесі. Отже, завдання місії полягає в тому, щоб виражати загальні цінності і програму організації; великою мірою впливати на результати діяльності організації; діставати підтримку від усіх, хто організовує діяльність і відповідає за неї; спрямовувати процес прийняття рішень і роботу організації; формулюватися так, щоб можна було оцінити міру її реалізації. Прикладом місії, яка повною мірою відповідає зазначеним вимогам і дає достатньо інформації для того, щоб зрозуміти сенс діяльності організації і правила, за якими вона діє, є місія одного з провідних американських банків. Місія компанії «Сан Бенкс» полягає у сприянні економічному розвитку й добробуту співтовариств, які обслуговує компанія, шляхом надання громадянам і підприємствам якісних банківських послуг таким чином і в такому обсязі, який відповідає високим професійним і етичним стандартам, забезпеченню справедливого й належного прибутку акціонерам компанії і справедливого ставлення до її співробітників. Аналізуючи формування даної місії, можна зрозуміти правила, за яким здійснюється діяльність банку, тобто його внутріфірмову політику. Вона базується на: • правилах, що дають змогу оцінювати результати діяльності фірми (орієнтиром є справедливий прибуток, тобто отримання його не суперечить правовим і етичним нормам); • правилах, за якими фірма налагоджує взаємовідносини із зовнішнім середовищем і які визначають: • конкретні послуги, що надаються (банківські); • споживачів (громадян і підприємств); • засоби, завдяки яким фірма досягатиме конкурентних переваг (якісне обслуговування за високими професійними й етичними стандартами, що забезпечує економічний розвиток і добробут співтовариств, які обслуговує компанія); • правилах, за якими формуються стосунки в колективі (справедливе ставлення до співробітників компанії). ТЕМА 3. Структура управління організацією
1. Принципи побудови організаційної структури управління. 2. Формування підрозділів організаційної структури 3. Централізація і децентралізація побудови організаційної структури. 4. Чинники, що впливають на побудову організаційних структур.
Читайте також:
|
|||||||||||||||||||||||
|