• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Основні показники виробничої програми

Виробнича програма у вартісному виразі розробляється підприємством по товарній продукції в порівнювальних цінах. Для планування інших показників (прибутку, собівартості) товарна продукція визначається в діючих цінах підприємства. Отже, в основу планування виробничої програми покладена система показників обсягу виробництва, яка включає натуральні і вартісні показники.

Натуральними показниками виробничої програми є обсяг продукції в натуральних одиницях за номенклатурою й асортиментом.

Номенклатура – це перелік назв окремих видів продукції.

Асортимент – це різновидність виробів у межах даної номенклатури.

Номенклатура виробів підприємства може бути централізованою і децентралізованою.

Централізована номенклатура формується шляхом укладання державних контрактів і державних замовлень.

Децентралізована номенклатура формується підприємством самостійно на основі вивчення ринкового попиту на свою продукцію та встановлення прямих контактів зі споживачами шляхом укладання договорів поставок.

Натуральні показники, зазвичай, представляються у фізичних одиницях виміру (метри, штуки, тони і т. д.). Значення натуральних показників виробничої програми в умовах ринку зростає, оскільки саме вони дають можливість оцінити ступінь задоволення потреб споживачів у певних товарах з урахуванням якісної характеристики товарів.

На основі виробничої програми у натуральному виразі визначають вартісні показники: товарну, валову продукцію у порівнюваних цінах, товарну і реалізовану продукцію у діючих цінах підприємства.

Отже, обсяг виробництва продукції в натуральних вимірниках встановлюють на основі обсягу поставок:

ОВ = ОП – З_п +З_к, (3.1)

де ОВ – обсяг виробництва продукції в натуральних одиницях;

ОП – обсяг поставок у натуральних одиницях;

Зп – запаси продукції на складі на початок планового року у натуральних одиницях;

З_к – запаси продукції на складі на кінець планового року у натуральних одиницях.

Вартісними показниками виробничої програми є обсяги товарної, валової, реалізованої, чистої, умовно-чистої продукції, нормативної вартості обробітку, валового і внутрізаводського обороту, обсяг незавершеного виробництва.

Найважливішим показником виробничої програми є товарна продукція. Вона включає до свого складу всю виготовлену в плановому або попередньому періодах продукцію, що відповідає стандартам, технічним умовам, прийнята у ВТК, упакована і підготовлена до реалізації:

ТП = ГП + Н + П_{п. х.} + Т_{н. с.} + Р_{к. б.} + П_{д. .г.} + Р_{с. к.}, (3.2)

де ТП – товарна продукція;

ГП – готова продукція;

Н – напівфабрикати, які поставляються на сторону;

П_{п. х.} – послуги промислового характеру;

Т_{н. с.} – товари народного споживання;

Р_{к. б.} – роботи з капітального будівництва, які виконуються власниками;

П_{д. .г.} – продукція допоміжних господарств, призначена для реалізації “на сторону”;

Р_{с. к.} – середні та капітальні ремонти, що виконуються власними силами.

Оцінка товарної продукції проводиться в діючих оптових цінах, по собівартості, в натуральних показниках, у трудових показниках (для внутрізаводського планування).

Наступним показником виробничої програми є валова продукція, що включає до свого складу всю продукцію у вартісному виразі, незалежно від ступеня її готовності:

ВП = ТП – (НЗВ_п – НЗВ_к) – (І_п – І_к), (3.3)

де ВП – валова продукція;

НЗВ_п – вартість залишків незавершеного виробництва на початок планового періоду;

НЗВ_к – вартість залишків незавершеного виробництва на кінець планового періоду;

І_п – вартість інструменту для власних потреб на початок планового періоду;

І_к – вартість інструменту для власних потреб на кінець планового періоду.

Це найбільш загальний показник, який відображає всю роботу підприємства.

Валову продукцію можна також обчислити за такою формулою:

ВП = ВО – ВЗО, (3.4)

де ВО – валовий оборот підприємства;

ВЗО – внутрізаводський оборот підприємства.

Валовий оборот підприємства – це обсяг валової продукції незалежно від того, де вона буде використана: чи в межах підприємства, чи поза ним.

Внутрізаводський оборот – це та кількість продукції підприємства, яка використовується всередині його для подальшої переробки.

Вимірюється валова продукція в діючих оптових цінах, по собівартості та в нормо-годинах. За показником валової продукції визначається потреба в матеріальних, трудових і фінансових ресурсах, необхідних для виконання виробничої програми. Валові показники мають істотний недолік, що спотворює об’єктивну оцінку роботи підприємства: у них враховуються витрати минулої праці (матеріальні витрати й амортизація), що призводить до повторного розрахунку.

Важливе значення для аналізу виробничої програми має показник незавершеного виробництва у вартісному виразі:

НЗВ = К_в ∙ С ∙ Т_ц ∙ К_{н. в.} /Д, (3.5)

де НЗВ – величина незавершеного виробництва;

К_в – кількість виробів;

С – собівартість одного виробу;

Т_ц – тривалість циклу виготовлення одного виробу;

К_{н. в.} – коефіцієнт наростання витрат при виготовленні виробу;

Д – кількість робочих днів у розрахунковому періоді.

Коефіцієнт наростання витрат при виготовлені виробу розраховується:

К_{н. з.} = (М + 0,5 С^′) / С, або (3.6)

К_{н. з.} = (С₀ + 0,5С₁) / (С₀ + С₁), (3.7)

де М – сума матеріальних витрат на виробництво одного виробу;

С – собівартість одиниці виробу без матеріальних витрат;

С₀ – одноразові витрати на початку циклу виготовлення продукції;

С₁ – поточні витрати на виготовлення продукції.

Незавершене виробництво – це продукція, яка перебуває на різних проміжних стадіях виробничого циклу. Вона включає надходження матеріалів зі складу в цех та їх перебування у виробничому процесі до моменту здачі виробів на склад готової продукції. Значить, до незавершеного виробництва належать предмети праці, які знаходяться у процесі транспортування, а також напівфабрикати на цехових складах. Розміри незавершеного виробництва залежать від обсягів виробництва продукції, тривалості виробничого циклу тощо.

Обсяг реалізованої продукції включає вартість усіх готових виробів, що були поставлені покупцям і оплачені ними, та вартість інших виконаних робіт, котрі входять в товарну продукцію:

РП = ТП + (Зл_п – Зл_к) + (ВЗл_п - ЗЗл_к), (3.8)

де РП – реалізована продукція;

Зл_п – залишки нереалізованої продукції на початок планового періоду;

Зл_к – залишки нереалізованої продукції на кінець планового періоду;

ВЗл_п – залишки продукції відвантаженої, за яку термін оплати не настав на початок планового року;

ЗЗл_к – залишки продукції на відповідальному зберіганні у покупців на кінець планового року.

Вартість робіт непромислового характеру до обсягу реалізації не входить. Обсяг реалізованої продукції вимірюється в діючих оптових цінах підприємства, а при розрахунку прибутку від реалізації – також по собівартості. Цей показник враховує результати реалізаційної діяльності. Тому він має особливе значення в умовах ринку і є основним при визначенні показників фінансового плану (прибутку, потреби в оборотних засобах).

Обсяг реалізованої продукції з урахуванням виконання плану поставок розраховують, як вартість реалізованої продукції за вирахуванням вартості недопоставленої продукції.

Обсяг чистої продукції підприємства обчислюють за формулою:

ЧП = ТП – (Мв + А), (3.9)

де ЧП – чиста продукція підприємства;

Мв – матеріальні витрати на виробництво продукції;

А – сума амортизаційних відрахувань за відповідний період.

Отже, чиста продукція – це вартість, створена на підприємстві, або додана вартість.

Чиста продукція може бути обчислена як сума основної та додаткової заробітної плати підприємства з відрахуваннями на соціальні заходи і прибутку.

Ще одним показником, близьким за своїм значенням до чистої продукції, є умовно-чиста продукція:

УЧП = ЧП + А, (3.10)

де А – сума амортизаційних відрахувань за відповідний період.

Отже, на відміну від чистої продукції, умовно-чиста продукція включає амортизаційні відрахування.

Інколи застосовуються при розробці виробничої програми наступні показники:

- нормативна вартість обробки;

- нормативна заробітна платня;

- нормативна чиста продукція.

Найбільший інтерес серед цих додаткових показників представляє нормативна вартість обробітку, яка одержується як добуток показника нормативної вартості обробітку одного виробу і-го виду і кількості виготовлених виробів і-го виду.

Найбільш важливими та узагальнюючими показниками серед вищенаведених є показники обсягу випуску та реалізації продукції. За динамікою обсягу випуску продукції аналіз здійснюється наступним чином:

ОВ = (ОВ_ф/ОВ_п) * 100%, (3.11)

де ОВ_ф – фактичний обсяг випуску продукції;

ОВ_п – плановий обсяг випуску продукції.

Аналогічно аналізується обсяг реалізованої продукції:

ОР = (ОР_ф/ОР_п) * 100%, (3.12)

де ОР_ф – фактичний обсяг реалізації продукції;

ОР_п – плановий обсяг реалізації продукції.

Взагалі, за вищенаведеними показниками аналіз проводиться шляхом зіставлення їх фактичних і планових величин.

Читайте також:

1. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
2. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
3. IV група- показники надійності підприємства
4. Абсолютні показники фінансової стійкості
5. Абсолютні показники фінансової стійкості та її типи
6. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
7. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
8. Алгоритм створення тренінгової програми
9. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
10. Аналіз якості виробничої інформації
11. Аналітичні показники динаміки та прийоми їх обчислення
12. Аналітичні показники ряду динаміки.

Переглядів: 1545