МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Основні показники виробничої програмиВиробнича програма у вартісному виразі розробляється підприємством по товарній продукції в порівнювальних цінах. Для планування інших показників (прибутку, собівартості) товарна продукція визначається в діючих цінах підприємства. Отже, в основу планування виробничої програми покладена система показників обсягу виробництва, яка включає натуральні і вартісні показники. Натуральними показниками виробничої програми є обсяг продукції в натуральних одиницях за номенклатурою й асортиментом. Номенклатура – це перелік назв окремих видів продукції. Асортимент – це різновидність виробів у межах даної номенклатури. Номенклатура виробів підприємства може бути централізованою і децентралізованою. Централізована номенклатура формується шляхом укладання державних контрактів і державних замовлень. Децентралізована номенклатура формується підприємством самостійно на основі вивчення ринкового попиту на свою продукцію та встановлення прямих контактів зі споживачами шляхом укладання договорів поставок. Натуральні показники, зазвичай, представляються у фізичних одиницях виміру (метри, штуки, тони і т. д.). Значення натуральних показників виробничої програми в умовах ринку зростає, оскільки саме вони дають можливість оцінити ступінь задоволення потреб споживачів у певних товарах з урахуванням якісної характеристики товарів. На основі виробничої програми у натуральному виразі визначають вартісні показники: товарну, валову продукцію у порівнюваних цінах, товарну і реалізовану продукцію у діючих цінах підприємства. Отже, обсяг виробництва продукції в натуральних вимірниках встановлюють на основі обсягу поставок:
ОВ = ОП – Зп +Зк, (3.1)
де ОВ – обсяг виробництва продукції в натуральних одиницях; ОП – обсяг поставок у натуральних одиницях; Зп – запаси продукції на складі на початок планового року у натуральних одиницях; Зк – запаси продукції на складі на кінець планового року у натуральних одиницях. Вартісними показниками виробничої програми є обсяги товарної, валової, реалізованої, чистої, умовно-чистої продукції, нормативної вартості обробітку, валового і внутрізаводського обороту, обсяг незавершеного виробництва. Найважливішим показником виробничої програми є товарна продукція. Вона включає до свого складу всю виготовлену в плановому або попередньому періодах продукцію, що відповідає стандартам, технічним умовам, прийнята у ВТК, упакована і підготовлена до реалізації:
ТП = ГП + Н + Пп. х. + Тн. с. + Рк. б. + Пд. .г. + Рс. к., (3.2)
де ТП – товарна продукція; ГП – готова продукція; Н – напівфабрикати, які поставляються на сторону; Пп. х. – послуги промислового характеру; Тн. с. – товари народного споживання; Рк. б. – роботи з капітального будівництва, які виконуються власниками; Пд. .г. – продукція допоміжних господарств, призначена для реалізації “на сторону”; Рс. к. – середні та капітальні ремонти, що виконуються власними силами. Оцінка товарної продукції проводиться в діючих оптових цінах, по собівартості, в натуральних показниках, у трудових показниках (для внутрізаводського планування). Наступним показником виробничої програми є валова продукція, що включає до свого складу всю продукцію у вартісному виразі, незалежно від ступеня її готовності:
ВП = ТП – (НЗВп – НЗВк) – (Іп – Ік), (3.3)
де ВП – валова продукція; НЗВп – вартість залишків незавершеного виробництва на початок планового періоду; НЗВк – вартість залишків незавершеного виробництва на кінець планового періоду; Іп – вартість інструменту для власних потреб на початок планового періоду; Ік – вартість інструменту для власних потреб на кінець планового періоду. Це найбільш загальний показник, який відображає всю роботу підприємства. Валову продукцію можна також обчислити за такою формулою:
ВП = ВО – ВЗО, (3.4)
де ВО – валовий оборот підприємства; ВЗО – внутрізаводський оборот підприємства. Валовий оборот підприємства – це обсяг валової продукції незалежно від того, де вона буде використана: чи в межах підприємства, чи поза ним. Внутрізаводський оборот – це та кількість продукції підприємства, яка використовується всередині його для подальшої переробки. Вимірюється валова продукція в діючих оптових цінах, по собівартості та в нормо-годинах. За показником валової продукції визначається потреба в матеріальних, трудових і фінансових ресурсах, необхідних для виконання виробничої програми. Валові показники мають істотний недолік, що спотворює об’єктивну оцінку роботи підприємства: у них враховуються витрати минулої праці (матеріальні витрати й амортизація), що призводить до повторного розрахунку. Важливе значення для аналізу виробничої програми має показник незавершеного виробництва у вартісному виразі:
НЗВ = Кв ∙ С ∙ Тц ∙ Кн. в. /Д, (3.5)
де НЗВ – величина незавершеного виробництва; Кв – кількість виробів; С – собівартість одного виробу; Тц – тривалість циклу виготовлення одного виробу; Кн. в. – коефіцієнт наростання витрат при виготовленні виробу; Д – кількість робочих днів у розрахунковому періоді. Коефіцієнт наростання витрат при виготовлені виробу розраховується:
Кн. з. = (М + 0,5 С′) / С, або (3.6) Кн. з. = (С0 + 0,5С1) / (С0 + С1), (3.7) де М – сума матеріальних витрат на виробництво одного виробу; С – собівартість одиниці виробу без матеріальних витрат; С0 – одноразові витрати на початку циклу виготовлення продукції; С1 – поточні витрати на виготовлення продукції. Незавершене виробництво – це продукція, яка перебуває на різних проміжних стадіях виробничого циклу. Вона включає надходження матеріалів зі складу в цех та їх перебування у виробничому процесі до моменту здачі виробів на склад готової продукції. Значить, до незавершеного виробництва належать предмети праці, які знаходяться у процесі транспортування, а також напівфабрикати на цехових складах. Розміри незавершеного виробництва залежать від обсягів виробництва продукції, тривалості виробничого циклу тощо. Обсяг реалізованої продукції включає вартість усіх готових виробів, що були поставлені покупцям і оплачені ними, та вартість інших виконаних робіт, котрі входять в товарну продукцію:
РП = ТП + (Злп – Злк) + (ВЗлп - ЗЗлк), (3.8)
де РП – реалізована продукція; Злп – залишки нереалізованої продукції на початок планового періоду; Злк – залишки нереалізованої продукції на кінець планового періоду; ВЗлп – залишки продукції відвантаженої, за яку термін оплати не настав на початок планового року; ЗЗлк – залишки продукції на відповідальному зберіганні у покупців на кінець планового року. Вартість робіт непромислового характеру до обсягу реалізації не входить. Обсяг реалізованої продукції вимірюється в діючих оптових цінах підприємства, а при розрахунку прибутку від реалізації – також по собівартості. Цей показник враховує результати реалізаційної діяльності. Тому він має особливе значення в умовах ринку і є основним при визначенні показників фінансового плану (прибутку, потреби в оборотних засобах). Обсяг реалізованої продукції з урахуванням виконання плану поставок розраховують, як вартість реалізованої продукції за вирахуванням вартості недопоставленої продукції. Обсяг чистої продукції підприємства обчислюють за формулою:
ЧП = ТП – (Мв + А), (3.9)
де ЧП – чиста продукція підприємства; Мв – матеріальні витрати на виробництво продукції; А – сума амортизаційних відрахувань за відповідний період. Отже, чиста продукція – це вартість, створена на підприємстві, або додана вартість. Чиста продукція може бути обчислена як сума основної та додаткової заробітної плати підприємства з відрахуваннями на соціальні заходи і прибутку. Ще одним показником, близьким за своїм значенням до чистої продукції, є умовно-чиста продукція:
УЧП = ЧП + А, (3.10)
де А – сума амортизаційних відрахувань за відповідний період. Отже, на відміну від чистої продукції, умовно-чиста продукція включає амортизаційні відрахування. Інколи застосовуються при розробці виробничої програми наступні показники: - нормативна вартість обробки; - нормативна заробітна платня; - нормативна чиста продукція. Найбільший інтерес серед цих додаткових показників представляє нормативна вартість обробітку, яка одержується як добуток показника нормативної вартості обробітку одного виробу і-го виду і кількості виготовлених виробів і-го виду. Найбільш важливими та узагальнюючими показниками серед вищенаведених є показники обсягу випуску та реалізації продукції. За динамікою обсягу випуску продукції аналіз здійснюється наступним чином:
ОВ = (ОВф/ОВп) * 100%, (3.11)
де ОВф – фактичний обсяг випуску продукції; ОВп – плановий обсяг випуску продукції. Аналогічно аналізується обсяг реалізованої продукції:
ОР = (ОРф/ОРп) * 100%, (3.12)
де ОРф – фактичний обсяг реалізації продукції; ОРп – плановий обсяг реалізації продукції. Взагалі, за вищенаведеними показниками аналіз проводиться шляхом зіставлення їх фактичних і планових величин. Читайте також:
|
||||||||
|