• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Субкультура – сукупність норм, цінностей, ідеалів, символів певної соціальної групи, яка існує відносно незалежно від культури суспільства в цілому.

Іншими словами, субкультура – це особлива сфера культури, суверенне цілісне утворення в середині пануючої культури, що відрізняється власною ціннісною шкалою, звичаями, нормами. Культура будь-якої епохи вирізняється відносною цілісністю, але сама по собі неоднорідна. В середині конкретної культури міське середовище відрізняється від сільського, офіційне від народного, аристократичне від демократичного, християнське від язичеського, доросле від дитячого. Тобто культурно-історчна епоха постає у вигляді складного спектра культурних тенденцій, стилів, традицій. Згадаємо, що навіть в античній культурі, яка багатьом здавалася цілісною й монолітною, Ніцше побачив протистояння аполлонівського та діонісійського першопочатків, що являли собою не плід міфотворчих фантазій, а “два дійсних осередки єдиного буття”, що породжують і піднесення, і спади потоку життя.

У суспільстві будь-яке співтовариство – носій певної субкультури. Зокрема, розрізняють міську та сільську субкультури, молодіжну субкультуру, дитячу субкультуру, субкультуру людей похилого віку, професійні субкультури тощо.

Виділення поняття субкультури має важливе методологічне значення. Передусім воно підкреслює внутрішню диференційованість культури. У ньому відбивається необхідність і потреба в культурному розмежуванні та самовизначенні людей як членів певно окреслених соціальних груп. Кожна група має специфічні ознаки, які можна узагальнити поняттям “спосіб” та “стиль” життя. “Субкультура” як методологічна категорія дозволяє також відрізнити соціально прийнятні форми соціально-культурної диференціації (професійні, молодіжні, наукові, релігійні субкультури, субкультури національних меншин) від антисоціальних (субкультури фашистських рухів, терористичних угруповань, злочинних груп тощо).

Характерними рисами субкультур є “стилі”. Стиль характеризує глибину входження у субкультуру. Можна виділити три основні елементи стилю: 1) образ – елементи костюма, зачіска, косметика, біжутерія; 2) манера поведінки – особливості невербального компонента спілкування (експресія, міміка, пантоміміка, хода); 3) сленг – специфічний словник і його використання. Створення стилю – це процес творчий. Він створюється на основі елементів, що вже існують, але тепер вони отримують нове специфічне значення.

У молодіжних субкультурах вибір тих чи інших об’єктів, що використовуються для створення стилю, визначається своєрідною схожістю, відповідністю між значеннями субкультури й можливими значеннями доступних предметів. Наприклад, пристрасть рокерів до класичного рок-н-ролу відповідає їх активності, любові до швидкості і техніки.

Субкультури відрізняються стійкістю та одночасно не впливають суттєво на головний стовбур культури; вони народжуються, живуть і відсторонюються, а провідний лад культури при цьому зберігається. Відомий німецький соціолог К.Мангеймуподібнив культурні цикли до біологічних. Він вважав, що субкультури зумовлені відмінностями поколінь. Тобто прилучення до культурних стандартів, уходження у світ панівної культури, адаптація до неї – процес складний, сповнений протиріч, насичений психологічними та іншими труднощами. Це й породжує особливі життєві прагнення молоді, яка з духовного фонду присвоює собі те, що відповідає її життєвому поруху, ціннісним пошукам.

Так, на думку багатьох культурологів, формуються певні культурні цикли, зумовлені зміною поколінь. Юнацтво втілює у собі нову історичну реальність, створює власну субкультуру, яка, хоч і не викликає миттєвих відчутних змін на магістральному шляху культури, разом з тим впливає на багатоманітні зрізи культури, моду, стиль життя, поведінку і в цілому на стиль культурно-історичної епохи. Іншими словами, саме тут виявляє себе зв’язок між контркультурою та субкультурою. Стосовно реалій сучасного світу ми можемо говорити, що значенням контркультури наділені не окремі субкультурні феномени, а вся сукупність субкультур. Контркультура, таким чином, - це сукупний ефект пошуків нового ціннісного ядра сучасної культури.

Читайте також:

1. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
2. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
3. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
4. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
5. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
6. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ КУЛЬТУРИ
7. Активний характер соціальної політики.
8. Актуальність проблеми професійної етики соціальної роботи
9. Але відмінні від значення функції в точці або значення не існує, то точка називається точкою усувного розриву функції .
10. Американська модель соціальної відповідальності
11. Амністія являє собою повне або часткове звільнення від кримінальної відповідальності і покарання певної категорії осіб, винних у вчиненні злочину.
12. Амстердам, Дельфт — осередки культури Нідерландів

Переглядів: 593