Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Окислювально – відновні процеси.

Лекція 7.

 

Усі хімічні реакції можна розділити на дві групи:

ü ступені окиснення елементів залишаються незмінними (реакції обміну, гідролізу, дисоціації, тощо);

ü супроводжуються зміною ступенів окиснення елементів (окисно – відновні реакції).

Процеси окиснення та відновлення споріднені між собою. Коли одна речовина віддає електрони і окиснюється, то обов’язково має бути інша, яка приєднує електрони і відновлюється. Обидва процеси відбуваються сумісно.

Окисники – частинки, які приєднують електрони. Процес приєднання електронів – відновлення.

Відновники – частинки, які віддають електрони. Процес віддавання електронів – окиснення.

Явища окиснення – відновлення загалом можна розглядати як перенесення електронів від відновника до окисника. У кожній реакції число електронів, відданих відновником, дорівнює числу електронів, приєднаних окисником.

Для кількісної характеристики окисної та відновної здатності речовин використовують електродні потенціали.

 

- перехід металу в розчин, окиснення.

 

- осадження металу, відновлення .

 

Якщо метал занурити у воду, то полярні молекули води внаслідок гідратації поверхні спричинятимуть перехід гідратованих іонів металу в розчин. Металічна поверхня набуде негативного заряду, який створюється залишеними на ній електронами. Внаслідок цього виникне електростатичне притягання між іонами (+), які перейшли в розчин, і поверхнею металу (-). Це перешкоджає подальшому розчиненню металу і виникає зворотній процес – відновлення іонів металу на поверхні до вільного металу:

Стан рівноваги залежить від співвідношення між кількістю енергії, потрібної для відщеплення іона від поверхні металу та кількістю енергії, яка виділяється внаслідок гідратації іона.

Частина іонів металу, що перейшли в розчин, не розподіляються по всьому об’єму, а притягуються до протилежно зарядженої поверхні металу і розміщуються біля неї. За рахунок електричних зарядів металу та іонів електроліту з боку розчину на межі метал – розчин утворюється подвійний електричний шар.

Іонні окисно – відновні системи, які реалізуються на металічному провіднику, називають електродами.

Різниця електричних потенціалів між металом і розчином визначає потенціал електрода. В електродному потенціалі закладена окисно – відновна здатність системи.

Заряд поверхні металу в подвійному електричному шарі може бути як негативним, так і позитивним. Негативний заряд поверхні характерний для металів, іони яких мають високу здатність до переходу в розчин. З підвищенням у розчині концентрації іонів металу , згідно з принципом Ле Ательє, рівновага

зміщується в бік твердої фази металу. Якщо концентрація іонів велика, а метал малоактивний, то його іони починають переходити з розчину на поверхню металу. Заряд поверхні металу стає позитивним, а шар розчину, що містить надлишок аніонів, - негативним. Отже, за рахунок зміщення положення електродної рівноваги може змінитися не тільки значення, а й знак потенціалу.

У даному розчиннику електродний потенціал залежить від природи металу, концентрації його іонів у розчині та температурі. Ця залежність описується рівнянням Нернста:

 

- стандартний електродний потенціал (потенціал електрода за температури
298 К, тиску газоподібних речовин 101325 Па, концентрації іонів 1 моль/л);

- універсальна газова стала 8,314 Дж/К моль;

- кількість електронів у напівреакції;

- стала Фарадея 96500 Кл/моль;

- активна концентрація окисленої форми;

- активна концентрація відновленої форми.

За температури 298 К:

 


Читайте також:

  1. Блок 1. Соціально-демографічні та міграційні процеси.
  2. Гідрологічні процеси.
  3. Дискретні (перервні) процеси.
  4. Європейські інтеграційні процеси. Європейський Союз, його склад, напрямки і перспективи розвитку.
  5. Каталітичні процеси.
  6. Конкуренція та її значення. Монополізм, вплив монополій на економічні процеси.
  7. Методи вивчення міжособистісних стосунків в групах.Групові процеси. Поділ членів груп за статусом. Лідерство.
  8. Оборотні і необоротні процеси. Цикли
  9. Окисно-відновні процеси в грунті
  10. Освітні процеси.
  11. Редокс – електроди (окисно – відновні).




Переглядів: 988

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Приклади завдань. | Електроди І роду.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.016 сек.