Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Методи вивчення міжособистісних стосунків в групах.Групові процеси. Поділ членів груп за статусом. Лідерство.

Важливим аспектом життєдіяльності колективу, знання яко­го важливе практичне значення для кожного, хто працює з людь­ми, є міжособистісні стосунки у групі. Ці стосунки неминуче ви­никають між членами колективу на ґрунті їхнього спілкування та взаємодії у процесі реалізації завдань, на виконання яких спря­мовуються їхні зусилля. Цілі діяльності, її мотиви, організація дій співучасників визначають характер стосунків, що складають­ся. Міжособистісні стосунки мають складну структуру. У цій структурі діють не лише об'єктивні чинники (характер цілей, умови їх досягнення, особливості керівництва, стосунки, що склалися між членами групи), а й суб'єктивні (рівень свідомості та самосвідомості членів колективу, рівень їхніх домагань, індивідуально-психологічні особливості, здібності людей та ін.).

Основним методом дослідження взаємовідносин у колективі є спостереження.Воно дає можливість всебічно з'ясувати змістовний бік життя групи, її структуру, рівень розвитку, статус окремих членів. Плідними при вивченні колективів є також різні форми анкетування, опитування, інтерв'ю, результати яких да­ють уявлення про цінності групи, думки її членів про різні аспек­ти життя певної спільноти.

Ефективним інструментом оперативного вивчення міжособистісних стосунків є запропонований американським психоло­гом і мікросоціологом Дж. Морено метод соціометрії. Засадовим стосовно нього є принцип синтонності — емоційних потягів і симпатій, які виявляються у стосунках між членами групи і виз­начають їх характер. Процедура соціометричного дослідження полягає в тому, що кожному члену групи пропонується відповісти на запитання «З ким би ти хотів..?». Воно може стосу­ватися будь-якої царини людських взаємовідносин. Критерії ви­бору можуть бути сильними та зорієнтованими на істотні психо­логічні якості особистості — її моральні принципи, силу характе­ру, вольові та інтелектуальні якості, наприклад: «З ким би ти пішов у розвідку?», «До кого б ти звернувся по допомогу при розв'язанні конфліктної ситуації?» тощо. Критерії можуть бути слабкими, коли вони стосуються вибору партнера для розваг, відпочинку або ж для забезпечення психологічного комфорту. Такими можуть бути запитання «З ким би ти хотів проводити своє дозвілля?», «З ким би ти хотів сидіти за однією партою?».

При цьому надається можливість виявити міру бажаності парт­нера, який обирається, через послідовний потрійний вибір за принципом: «дуже бажаний», «бажаний», «менш бажаний». Ре­зультати одержаних виборів занотовуються у соціометричну ма­трицю й аналізуються шляхом підрахунку кількості виборів, зроблених щодо кожного члена групи.

Інформація може бути математично оброблена і виражена графічно у вигляді соціограми.Популярність членів групи, їх статус має такий характер: «зірки»— ті, кого обирають найчасті­ше; їм поступаються «бажані», які мають по три-чотири вибори; менш популярних називають «малобажані»— один-два вибори; поза вибором залишаються «ізольовані»,з якими ніхто не вияв­ляє бажання співпрацювати. Представники останньої підгрупи становлять собою контингент підвищеного соціально-психоло­гічного ризику й потребують до себе особливої уваги та ро­зуміння.

Проте результати соціометрії не є повністю інформативними і не завжди розкривають справжні мотиви, якими керуються чле­ни групи, обираючи одних партнерів та ігноруючи інших. Модель групи як емоційно-психологічного утворення, що є засадовою щодо соціометричних досліджень, не дає змоги належно про­аналізувати міжособистісні стосунки людей на основі суспільно визначених норм, ціннісних орієнтацій, оцінок. У цьому зв'язку актуальною стає потреба з'ясувати мотиви, керуючись якими особистість здійснює свій емоційний (а також діловий) вибір, ко­ли вона віддає перевагу одним членам групи і не приймає інших.

На думку А. Петровського , цей механізм можна позначи­ти як мотиваційне ядро в міжособистісних стосунках. Експери­ментально доведено, що зміст мотиваційного ядра вибору парт­нера у структурі міжособистісних стосунків може правити за по­казник того рівня, якого досягла група у своєму розвитку як ко­лектив. На початкових стадіях формування групи вибір характе­ризується безпосереднім емоційним забарвленням, а орієнтації вибору спрямовані переважно на зовнішні переваги партнера — зовнішню привабливість, манери, контактність та ін. Вибір у гру­пах більш високого рівня розвитку здійснюється не лише на ос­нові почуттів, що виникають при першому враженні, а й виходя­чи з оцінки глибших особистісних якостей, що виявляються у спільній діяльності, у значущих для особистості вчинках, світо­глядних установках, переконаннях.

У структурі сформованих груп чітко виявляються ієрархії статусів їхніх членів, що визначаються різними соціально-психо­логічними чинниками. Найпопулярніші з них належать до підгрупи лідерів.

Лідер— це особистість, яка користується визнанням та авто­ритетом у групі й за якою група визнає право приймати рішення у значущих для неї ситуаціях, бути організатором діяльності гру­пи й регулювати взаємини в ній.

Лідер групи може бути офіційним, коли він призначається відповідно до регламенту штатного розпису й виконує покладені на нього функції керівника, і неформальним, що визнається гру­пою стихійно за його високі якості та значущість тих ролей, які він реалізує в колективі та в інтересах колективу. Для колективу оптимальним вважається варіант, коли формальний лідер-керівник водночас є неформальним лідером. За даних умов його діяльність здійснюється максимально ефективно і найповніше виявляє психологічний потенціал групи.

У колективі за певних обставин часто виникають неофіційні групи, що так само висувають своїх лідерів, як це часто трап­ляється у шкільних класах. Якщо міжособистісні стосунки у групі підпорядковані загальній меті, то наявність лідерів неофіційних груп не тільки не заважає, а й допомагає колективу розв'язувати поставлені завдання. Якщо ж цілі діяльності окремих угруповань перестають бути підпорядкованими загальній меті, то колектив, по суті, перетворюється на конгломерат окремих груп, в яких не лише лідери, а й усі члени можуть вступати в антагоністичні між­особистісні стосунки. Педагогу важливо вчасно помічати ці про­цеси в колективі, щоб запобігати його руйнуванню та розпаду.

Відмінності статусів керівника і лідера

     
  Керівник Лідер
  Адміністратор Новатор
  Доручає Надихає
  Працює за цілями інших Працює за своїми цілями
  План - основа дій Бачення - основа дій
  Спирається на систему Спирається на людей
  Використовує докази Використовує емоції
Контролює Довіряє
  Підтримує рух Надає імпульс руху
  Професіонал Ентузіаст
  Приймає рішення Перетворює рішення
  Робить справу правильно Робить правильну справу
  Той, кого поважають Той, кого обожнюють

 

Ситуації вгрупі щодо лідерства
Лідер і керівник - різні особи, якіне знаходять спільних точок взаємодії Така ситуація не сприятиме успішній діяльності групи і гармонізації міжособистісних стосунків
Лідер і керівник - різні особи, які на основі взаємоповаги і компромісів знаходять точки взаємодії Така група може працювати успішно, і в нійпануватиме атмосфера змагання і суперництва
Лідер і керівник - одна і та сама особа Група працюватиме як єдина команда, відданасвоєму керівникові, тобто найефективніше, зпогляду діяльності, і найбільш гармонійно, зпогляду людських стосунків

Читайте також:

  1. Cтатистичне вивчення причин розлучень.
  2. I. Доповнення до параграфу про точкову оцінку параметрів розподілу
  3. II. Мета вивчення курсу.
  4. IV. Вивчення нового матеріалу – 20 хв.
  5. IV. Вивчення нового матеріалу.
  6. IV. Вивчення нового матеріалу.
  7. IV. Розподіл нервової системи
  8. IІІ. Вивченняння нового навчального матеріалу.
  9. V здатність до встановлення та підтримки гарних особистих стосунків і веденню етичного способу життя.
  10. V. Вивчення нового матеріалу.
  11. V. Розподільний диктант.
  12. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.




Переглядів: 2173

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
За способом створення : офіційні та неофіційні | Особистість та група: очікування, конформізм, нонконформізм.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.