МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Лекція 13. Відділ Голонасінні. Характеристика класів Насінні папороті – Lyginopteridopsida, Саговникові – Cycadopsida, Бенетитові – Bennettitopsida, Гнетові – Gnetopsida. План.Лекція 12. Відділ Папоротеподібних. План. 1. Загальна характеристика відділу і його сучасна класифікація 2. Біологічна характеристика класів, порядків і найбільш поширених видів. 3. Походження Папоротеподібних та напрямки їх еволюції. Короткий зміст Клас Офіоглосопсиди, або Вужачкові - Ophioglossopsida · Сучасні папороті. Схожі з аневрофітопсидами. · Це невеликі, або середніх розмірів багаторічні рослини. · Наземні, рідко епіфіти. · Характерна диморфність листків. · Рослини рівноспорові. Клас Маратиопсиди – Marattiopsida · Сучасні папороті. Відомі з карбону. Мають подібність до зигоптерідопсид. · Це багаторічні рослини. Дрібні і дуже великі. · Рівноспорові рослини. Клас Поліподіопсиди – Polypodiopsida Сучасні папороті Відомо близько 10000 видiв. Близько 2/З сучасних папоротей живуть у тропiках, iншi зустрiчаються у помiрних областях i навiть у пустелях. Багаторічні або дуже рідко однорічні. Поділяють на три підкласи: · Підклас Поліподіїди – Polypodiidae · Підклас Марсилеїди – Marsileidae · Підклас Сальвініїди – Salviniidae Підклас Поліподіїди – Polypodiidae · Рівноспорові наземні папороті · Спорангій виникає з однієї епідермальної клітини · Спорангії зібрані у соруси або поодинокі Підклас Марсилеїди – Marsileidae · Різноспорові рослини з мікро- та макроспорангіями в одному спорокарпії. · Майже всі марсилієві є рослинами вогких або заболочених ґрунтів, мілководь і рідше сухих ґрунтів. Підклас Сальвініїди – Salviniidae · Різноспорові водні, прибережні або болотяні рослини. · Соруси мікро- і макроспорангіїв містяться в різних спорокарпіях. · Заростки дуже редуковані. 1. Загальна характеристика відділу і його сучасна класифікація 2. Клас Насінні папороті - Lyginopteridopsida 3. Клас Саговникові - Cycadopsida 4. Клас Бенетитові - Bennettitopsida 5. Клас Гнетові - Gnetopsida Голонасінні на відміну від інших груп архегоніат характеризуються наявністю насінних зачатків, з яких утворюється насіння з зародком. Насінні зачатки – це видозмінені в процесі еволюції мегаспорангії, що розвиваються на мегаспорофілах відкрито. Звідси і назва цієї групи рослин – голонасінні. У голонасінних також відбувається зміна поколінь і ядерних фаз, але у них порівняно із папоротевидними статеве покоління дуже редуковане. Голонасінні –досить давня група рослин, відома ще з палеозою. До них належать як сучасні, так і викопні, виключно деревні форми (дерева, кущі, ліани) з характерним моноподіальним типом галуження, вторинною деревиною з трахеїд, рід-ше з судин. Сучасні голонасінні поширені по всій земній кулі, але найбільша різноманітність їх спостерігається по пери-метру Тихого океану, в Австралії і на прилеглих островах. Відділ Голонасінні поділяють на шість класів. Відділ Голонасінні -Pinophyta Клас Насінні папороті - Lyginopteridopsida Клас Саговникові - Cycadopsida Клас Бенетитові - Bennettitopsida Клас Гнетові - Gnetopsida Клас Гінкгові - Ginkgopsida Клас Хвойні - Pinopsida Підклас Кордаїти - Cordaitidae Підклас Хвойні - Pinidae Клас Насінні папороті – Lyginopteridopsida Викопні рослини що жили в палеозої, починаючи з верхнього девону до інця тріасу. Максиму свого розвитку вони досягли в карбоні. Зовнішнім виглядом великих перистих листків і жилкуванням вони нагадували справжні папороті. Клас Саговникові – Cycadopsida Саговники відомі як у сучасні флорі так і у викопній. Особливого поширення саговники набули у мезозої, найбіль-ший їх розквіт порипадає на юрський період. У наші дні саговники збереглися у тропіках і субтропіках Південно-Східної Азії, Африки, Америки і Австралії. Всього відомо близько 100 видів. Клас Бенетитові - Bennettitopsida Це вимерла група мезозойських рослин, що жили з тріасу до крейди. Це була велика група рослин, поширених по всій земній кулі. Своїм зовнішнім виглядом вони схожі на саговників і насінні папороті. Вони мали тонкі та довгі стебла або товсті і короткі. В центрі стебла була добре розвинеа серцевина, часто із смоляними ходами. Деревина і луб були роз-винені слабо, але здатні до вторинного потовщення. Листки були пірчасті, схожі з листками саговників. Клас Гнетові - Gnetopsida Включає близько 70 видів. Види цього класу мають своєрідну будову, а також цікаві з точки зору їх поширення. Від всіх голонасінних вони відрізняються наявністю у вторинній деревині стебла справжніх судин, відсутністю смоляних хо-дів, утворенням покривом (інтегументом) насінного зачатка довгої мікропілярної трубки, що зовні ніби схожа зі стовпчи-ком маточки покритонасінних, наявністю схожого з оцвітиною покриву із лусок на жіночих та чоловічих шишках, відсут-ністю архегоніїв (крім ефедри), двосім’ядольним зародком. Усі ці риси будови зближують гнетові з покритонасінними. Тому їх часто називають сполучною ланкою між цими двома відділами. Але щодо морфогенезу окремих із цих рис, то тут багато спірного, ще не з’ясованого. Поширення їх у природі характеризуються значним розривом ареалів його порядків. Читайте також:
|
||||||||
|