• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Типи та організаційні форми машинобудівного виробництва

Тип машинобудівного виробництва — організаційно-технологічна характеристика виробничого процесу, що обумовлена обсягом і характером випуску виробів. Він характеризується коефіцієнтом розподілення ТО, що представляє собою відношення кількості всіх ТО, що виконуються або підлягають виконанню протягом місяця (N_m), до кількості робітників-місць (N_р), на яких вони виконуються:

К_р = N_m/N_р . (1)

Розрізняють три основних типи машинобудівного виробництва: одиничне, серійне, масове.

Одиничне виробництво характеризується: широкою номенклатурою виробів, яки виготовляються або ремонтуються при малому обсязі їх випуску; застосуванням універсального устаткування, яке може бути розташовано по груповій ознаці (ділянка токарських верстатів, ділянка фрезерних верстатів і т.д.).

В одиничному виробництві К_р > 40.

За принципом одиничного виробництва, як правило, організовані дослідні цехи підприємств. На заводах харчового машинобудування до одиничного виробництва може бути віднесене виготовлення дослідних зразків машин і апаратів, поточно-механізованих ліній і комплексів технологічного обладнання.

У серійному виробництві — обмежена номенклатура виробів, яки виготовляються або ремонтуються періодично повторюваними через визначений проміжок часу серіями при заданому обсязі випуску. Продукцією серійного виробництва є відносно розповсюджені типові вироби. До серійного варто віднести виробництво більшості виробів харчового машинобудування (елементи хлібопекарської, цукрової, м’ясопереробної, молокопереробної, кондитерської та ін.).

Серією називають кількість виробів, що запускаються одночасно у виробництво, а виробничою партією - групу заготовок одного найменування і типорозміру, що запускаються в оброблення одночасно або безупинно протягом визначеного інтервалу часу. Слід відмітити, що кількість машин у серії і деталей у партії може бути різним.

Технологічні особливості серійного виробництва значною мірою змінюються в залежності від номенклатури й обсягу випуску виробів. Тому, розрізняють дрібно - серійне, середньо-серійне і крупно-серійне виробництва. Вони визначається коефіцієнтом розподілення ТО К_р. У дрібносерійному виробництві К_р = 20...40, у середньо-серійному К_р = 10...20, у крупно-серійному — К_р = 1...10.

Дрібносерійне виробництво по своїх технологічних особливостях наближається до одиничного. У такому виробництві використовується переважно універсальне обладнання, розташоване по типах верстатів та універсальні вимірювальні інструменти.

У крупно-серійному виробництві, поряд з універсальним досить широко використовується спеціальні пристрої та агрегатні верстати. Розташовуються вони не по власних типах, а по типах виробів і в ряді випадків — відповідно до ТП, що виконується.

Масове виробництво характеризується вузькою номенклатурою і великим обсягом випуску виробів, яки безупинно виготовляються або ремонтуюся протягом тривалого часу. На кожному робочому місці виконується тільки одна закріплена за ним ТО, тому К_р = 1.

Основні особливості масового виробництва:

1) розташування обладнання відповідно послідовності виконання ТО;

2) використання спеціального високопродуктивного обладнання, пристроїв та інструменту;

3) широке застосування транспортних пристроїв для переміщення заготовок;

4) суворе дотримання принципу взаємозамінності, що забезпечує скороченню часу операцій складання, полегшує обслуговування і ремонт виробів, що випускаються.

У техніко-економічному відношенні формою масового виробництва, що забезпечує найбільш високу продуктивність, є виробництво безперервним потоком. Для здійснення безперервно-потокового виробництва час виконання всіх ТО повинен бути рівним або кратним. Після виконання однієї ТО заготовка або виріб, що збирається, переміщається в наступну позицію для виконання іншої ТО. Оброблені деталі або зібрані вироби виходять з потокової лінії за строго визначений проміжок часу — такт випуску , який визначається формулою:

, (2)

де F_t — дійсний фонд часу в планованому періоді (місяць, доба, зміна); N_p — виробнича програма на цей же період, шт.

Відхилення від такту хоча б на одному робочому місці порушує нормальну роботу всієї лінії.

Запитання для самоперевірки:

1. Що визначає тип машинобудівного виробництва.

2. Основні ознаки одиничного виробництва.

3. Основні ознаки серійного виробництва.

4. Визначення серії, виробничої партії.

5. Типи серійного виробництва.

6. Поняття виробничої партії.

7. Особливості масового виробництва.

8. Визначення такту випуску у масовому виробництві.

Література: [1, с.8-11].

Читайте також:

1. D) оснащення виробництва обладнанням, пристроями, інструментом, засобами контролю.
2. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
3. Абстрактна модель оптимального планування виробництва
4. Автоматизація виробництва
5. Автоматизовані форми та системи обліку.
6. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
7. Адаптивні організаційні структури управління.
8. Акредитив та його форми
9. Активні форми участі територіальної громади у вирішенні питань ММС
10. Альтернативні можливості виробництва масла і тракторів
11. Альтернативні можливості виробництва масла та гармат.
12. Альтернативні можливості виробництва масла та гармат.

Переглядів: 1299