Відновлювані вироби випробують із їх заміною або відновленням у них елементів, що відмовили. Їх метою найчастіше буває визначення напрацювання на відмову, для якого найсправедливішим є експоненційний закон розподілу випадкових величин.
Середнє напрацювання на відмову визначають за співвідношенням
Т = tå / m, (10)
де — сумарна тривалість випробувань n об’єктів з тривалістю ti; m — загальна кількість відмов протягом випробувань.
Довірчі границі середнього напрацювання на відмову знаходять, використовуючи відношення 2tå / Т, яке визначають через розподіл зі ступенями вільності 2m, якщо випробування припиняються після настання чергової відмови, або 2(m+1), якщо випробування припиняються після закінчення передбаченого часу випробувань. Для одностороннього довірчого інтервалу ймовірнісні співвідношення виразу 2tå / Т мають вигляд