Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Випробування високовольтних вимикачів змінного струму

Масляні вимикачі випробовують 1 раз на 3 роки бригадою з двох чоловік. У комплекс випробувань таких вимикачів входять наступні операції, виконані послідовно.

Вимірювання перехідного опору постійному струму контактів вимикачів (у включеному положенні) показує їх стан без розбирання масляного вимикача. Вимірювання можна проводити за допомогою мікроомметра ЦМ-1 або моста постійного струму типу Р-333 по чотирьохзатискній схемі підключення з опором сполучних затисків не більше 0,005 Ом. При вимірюваннях стежать за тим, щоб потенційні кінці моста або мікроомметра знаходилися з боку вимірюваних контактів.

Отримані результати порівнюють з паспортними. Наприклад, у масляного вимикача типу МКП-1 ЮМ граничне значення перехідного опору контактів має бути не менше 1400 мкОм, час замикання контактів від подачі імпульсу - 0,5-0,6 з, а розмикання - 0,04-0,05 с.

Якщо перехідний опір між контактами вище норми (це можливо при появі окислу на них) і слід провести декількох включень і відключень вимикача. Якщо і це не допомагає, то рекомендується наватнажити його струмом 500-600 А від трансформатора навантаження або зварювального, а потім знову заміряти перехідний опір. У разі відсутності контакту збирають схему для пробою плівки, що утворилася, високою напругою, а потім навантажують великим струмом.

Опір включаючої котушки приводу вимірюють мостом Р-333 по чотирьохзатискній схемі, а у тієї, що відключає - по двохзатискній. Результати вимірів порівнюють з паспортними.

Опір ізоляції включаючої і відключаючої котушок і вторинних ланцюгів вимірюють мегаомметром на 1000 В, і воно має бути не менше 1 МОм. Перевірку часу руху рухомих частин вимикача проводять при залитому в бак маслі і при номінальній напрузі на затисках котушок.

У експлуатації допускається вимірювати час від подачі команди до моменту замикання або розмикання контактів. Час вимірюють електромеханічним секундоміром, ще велику точність дають електронні секундоміри. За дійсне значення часу набувають середнє арифметичне значення трьох-п'яти вимірів, які порівнюють з паспортним. Відхилення від паспортних даних мають бути не більше ніж на ±10 %. Для випробувань збирають схему (мал. 4.19).

Трансформаторне масло випробовують на пробій, зміст механічних домішок, зваженого вугілля, водорозчинних кислот. Визначають кислотне число і тангенс кута діелектричних втрат. У багатооб'ємних вимикачів будь-якої напруги і малооб'ємних вимикачів напругою 110 кВ і вище після відключення струму КЗ потужністю більше половини паспортного значення розривної потужності проводить випробування масла на наявність зваженого вугілля. У малооб'ємних вимикачів напругою до 35 кВ масло не випробовується; воно замінюється свіжим при капітальному ремонті, а також після триразових відключень струму КЗ потужністю більше половини паспортного значення розривної потужності.

Оцінку стану внутрішньобакової ізоляції масляних вимикачів 35 кВ і їх дугогасительних пристроїв проводять по методиці вимірювання tgδ маслонаповнених вводів. Вимірювання проводять по перевернутій схемі. При tgδ більше норми з вимикача зливають масло або опускають бак, знімають або шунтують дугогасячі пристрої і знімають екрани, після чого повторно вимірюють tgδ. Якщо при цьому величина tgδ зменшується на 4-5%, це свідчить про зволоженість ізоляції вимикача і необхідності її сушки. У вимикачів напругою 35 кВ, що мають підвищене значення tgδ введень, перевірка внутрішньобакової ізоляції обов'язкова.

Рисунок 4.19. Схема вимірювання ходу рухомих частин масляного вимикача: а – при включенні; б – при відключені; КМ – контактор включення; YA – електромагніт; Q – масляний вимикач; PT – секундомір; S – рубильник

 

При випробуванні вбудованих трансформаторів струму напругою вище 1000 В опір ізоляції первинної обмотки перевіряють мегаомметром на 2500 В, а ізоляцію вторинної обмотки - мегаомметром на напругу 500-1000 Ст. В обох випадках опір ізоляції не нормується, але при оцінці стану вторинної обмотки орієнтуються на середнє значення опору ізоляції справної обмотки - не менше 10 МОм.

Крім того, вбудовані трансформатори струму випробовують підвищеною напругою промислової частоти, яка вибирається виходячи з матеріалу ізоляції і класу напруги. Час випробування трансформаторів з фарфоровою, рідкою або паперово-масляною ізоляцією - 5 мін, а для ізоляції з твердих органічних матеріалів або кабельних мас - 1 хв.

Ізоляцію доступних стяжних болтів і вторинних обмоток перевіряють мегаомметром на 2500 В.

Вимірювання опору ізоляції рухомих і направляючих частин, виконаних з неорганічного матеріалу, проводять при розтині баків вимикачів мегаомметром на напругу 2500 В за допомогою тимчасових електродів, що накладаються на ізоляцію у верхній і нижній частинах бака. Перед вимірюванням проводять перевірку справності мегаомметром. Опір ізоляції рухомих і направляючих частин має бути не нижче 300 МОм для вимикачів 3-юкв, 1000 МОм - при напрузі 15-150кві 3000 МОм - при напрузі 220 кв і вище. Вимірювання опору ізоляції рухомих частин рекомендують проводити також після заливки вимикача маслом. Для цього виводи вимикача закорочують і проводять вимірювання опору його ізоляції у включеному і відключеному положенні. Опір ізоляції рухомих частин обчислюють за формулою:

 

Rіз.п =

 

Випробування вимикача підвищеною напругою промислової частоти є завершальним етапом профілактичних випробувань вимикача. Для таких випробувань закорочують виводи вимикача і на них подають напругу від випробувальної установки.

Норми випробувальної напруги приведені в Правилах [20].

Рисунок 4.20. Метод визначення повного ходу рухомого контакту і ходу в розет очному контакті ( вимикачі серії ВМПЄ та інші ): 1 – штанга; 2 – колодка; Б – включене положення; В – момент торкання контактів; Г – відключене положення ( 60 мм – хід в розеточному контакті; 208 мм – повний хід рухомого контакту )

 

Перевірка ходу рухомих стрижнів (контактів) і одночасності їх замикання і розмикання в розеткових контактах вимикачів (наприклад, ВМПЕ-10 на струм до 1600 А) визначається за допомогою штанги 1 (мал. 4.20). Для цього відгортають болти, знімають кришку полюса; виймають масловіддільник, повертаючи зовнішній важіль механізму полюса вниз; підводять направляючу колодку 2 рухомі контакти до упору в буфер і завертають штангу в різьбовий отвір колодки. При положенні валу вимикача «відключено» сполучають зовнішні важелі механізмів полюсів з ізоляційною тягою і роблять першу мітку Грама на штанзі. За допомогою важеля ручного включення, поволі включаючи вимикач, доводять рухомі контакти до торкання з ламелями розеткового (нерухомого) контакту. Роблять у цей момент другу мітку В на штанзі і вимірюють різночасність того, що стосується рухомих контактів за допомогою ламп розжарювання, зібраних в схему (мал. 4.21) і таких, що запалюються при торканні контактів у момент включення; їх різночасність не повинна перевищувати 3 мм. Потім просувають рухомий контакт до упору і наносять третю мітку Б на штанзі, після чого проводять вимірювання повного ходу рухомого контакту між мітками Грама і Б (208+3) і (208-5) мм і ходу в розетковому контакті між мітками В і Б (60+3) і (60-5) мм у вимикачів ВМПЕ-10 на струм до 1600 А. Хід в розетковому контакті вимірюють у всіх полюсах.

Рисунок 4.21. Схема для визначення неодночасності торкання дугогасних контактів

 

Різночасність і хід рухомого контакту регулюють ізольованою тягою. Для цього відключають вимикач і роблять мітку на штанзі. Від'єднують ізолюючу тягу. Піднімають стрижень вгору до упору і вимірюють верхні не дохід, який має бути не більше 6 мм; опускають стрижень вниз до упору і вимірюють нижні не дохід, який має бути не менше 3 мм. Після регулювання повністю завертають пробку маслозливного отвору. Хід в розетковому контакті і повний хід рухомого контакту регламентуються інструкціями з експлуатації вимикача.

Перевірку спрацьовування приводу при зниженій напрузі проводять, виходячи з умов, що мінімальна напруга спрацьовування котушки відключення приводу вимикача повинна бути не меншого 35 % номінального, а напруга не більше 65 % номінального повинно забезпечувати їх надійну роботу. Напруга надійної роботи контакторів включення масляних вимикачів повинна бути не більше 80 % номінального.

Завершують випробування вимикача перевіркою багатократними включеннями і відключеннями, які повинні проводитися при напрузі у момент включення на затисках котушки приводу 110; 100; 90 і 80 % номінального. Для кожної напруги число вказаних операцій складає 3-5. Нерідко з технічних причин важко отримати випробувальну напругу від джерела живлення 1,1 Uном . Тоді допускається проведення випробування при тій максимальній напрузі, яку можна отримати від джерела живлення.

Якщо вимикач призначений для роботи в циклі АПВ, його необхідно перевірити на чіткість роботи в циклі «відключення - включення - відключення» при номінальній напрузі на затисках котушки приводу. Перевірку проводять два - три рази.

Випробування вакуумних вимикачів включають:

вимірювання ходу, провалу і зносу контактів вакуумних дугогасячих камер (ВДК);

вимірювання опору основній ізоляції і вторинних ланцюгів, зокрема включених котушок, що сподіваються і відключаючої;

випробування підвищеною напругою основної ізоляції вимикача;

регулювання контактного натиснення;

вимірювання опору ізоляції;

вимірювання опору постійному струму контактів ВДК;

контроль одночасності замикання контактів ВДК;

перевірку власного часу включення і відключення вимикача;

перевірку напруги включення і відключення вимикача.

Вимірювання ходу і провалу контактів виконуються при відключеному і включеному положеннях вимикача. При включенні зусилля приводу передається через ізоляційну тягу і вузол контактної пружини на рухомий контакт ВДК, який переміщається до зіткнення з нерухомим контактом ВДК (хід контакту). Далі ізоляційну тягу переміщають на відстань, рівну провалу контакту (до моменту посадки приводу на «клямку»), при цьому зводиться контактна пружина, що забезпечує кінцеве контактне натиснення.

Хід контакту визначають як різниця відстаней між нижнім фланцем ВДК і верхньою шайбою 5 (див. мал. 4.15) при відключеному і включеному положеннях вимикача. Відповідно провал контакту визначається як різниця відстаней між ніжньою 17 і верхньою 5 шайбами контактної пружини при тих же положеннях вимикача.

Неодночасність роботи полюсів створює нерівномірний знос контактів. При вимірюванні цього параметра електронним міллісекундоміром його значення повинне бути не більше 2 мс, а осцилографом - не більше 1,8 мм [31].

Випробування основної ізоляції вимикачів проводять напругою 37,8 кВ промислової частоти протягом 1 міни по схемах мал. 4.22 а, би або напругою 32 кВ протягом 5 мін по схемах мал. 4.22 в-д. Випробувальна установка повинна мати захист, налаштований на струм КЗ не більше 20 мА. При випробуванні ізоляції фасадна перегородка вимикача використовується як захисний екран.

Рисунок 4.22. Схема випробовування ізоляції вакуумного вимикача

Елегазовиє вимикачі регулюють і налагоджують перед введенням елегазового КРУ в експлуатацію, а також після кожного капітального і позачергового ремонту, пов'язаного з розбиранням або заміною окремих деталей і елементів, коли існує вірогідність зміни тих або інших параметрів і характеристик.


Читайте також:

  1. Автоматичне розвантаження по струму.
  2. Активний опір у ланцюзі синусоїдального струму
  3. Баланс потужностей у колі гармонічного струму.
  4. Безпечні методи звільнення потерпілого від дії електричного струму.
  5. Будова машин постійного струму
  6. В електронагрівачах використано одну з головних власти­востей електричного струму - здатність нагрівати провідники.
  7. Величина густини зварювального струму
  8. Вибір перерізу провідників у мережах напругою до 1000В з урахуванням автоматичних вимикачів і теплових реле
  9. Види двигунів постійного струму.
  10. Види електричних травм та дії електричного струму на людину.
  11. Вимiрювання постiйних струму та напруги
  12. Вимірювальні трансформатори струму і напруги




Переглядів: 3376

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Методи аналізу, регенерації і очищення трансформаторного масла | Огляд і поточний ремонт швидкодіючих вимикачів постійного струму

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.011 сек.