Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Види електричних травм та дії електричного струму на людину.

Рис.Л.4.1 - Засоби колективного захисту від шуму

 

 

До засобів звукоізоляції належать звукоізолюючі огорожі, звукоізолюючі кабіни та пультикерування, звукоізолюючі кожухи та акустичні екрани. Засоби звукоізоляції доцільно упроваджувати у тому разі, коли потрібно суттєво знизити інтенсивність прямого звуку на робочих місцях. Сутність звукоізоляції полягає в тому, що падаюча на звукоізолюючу перепону енергія відбивається в значно більшій мірі, чим проходить за неї.

Звукоізолюючікабіни використовують для розташування пультів дистанційного управління або робочих місць у шумних приміщеннях. За допомогою звукоізолюючих кабін можна забезпечити практично будь-яке потрібне зниження рівня шуму. Як правило, кабіни виготовлюють із цегли, бетону, а також збірними з металевих панелей. Звукоізолюючі кабіни збірної конструкції встановлюють на гумових віброізоляторах.

Застосування звукоізолюючихкожухів є ефективним, простим та дешевим способом зниження шуму на робочих місцях. Для досягнення максимальної ефективності кожухи мають цілком закривати машину (агрегат, обладнання). Конструктивно кожухи виготовляються знімними, розсувними або капосного типу. Кожухи виготовляють із листових вогнетривних або важко займистих матеріалів. Внутрішні поверхні стінок кожухів мають бути облицьовані звукопоглинаючим матеріалом, а сам кожух – ізольований від вібрації основи.

Акустичніекрани та огорожі можуть улаштовуватися як у виробничих приміщеннях для захисту робочих місць від шуму агрегату, що обслуговується, я також сусідніх агрегатів, так і на території підприємства з метою зниження шуму, що створюється відкрито встановленими джерелами, в адміністративно-побутових приміщеннях та у житлових забудовах. Застосування екранів у приміщеннях виправдане тільки в тому разі, коли рівень звукового тиску в розрахунковій точці, що створюється звуком прямим звуком від джерела, яке екранується, є значно вищим від відбитого звуку в цій точці.

Засобизвукопоглинання застосовують для зниження шуму на робочих місцях, що знаходяться у приміщеннях з джерелами шуму, або у “тихих” приміщеннях, у які проникає шум із сусідніх “шумних” приміщень. До цих засобів відносять звукопоглинаючіоблицьовки та штучнізвукопоглиначі. Обладнання їх у приміщеннях називається акустичною обробкою.

Акустичний ефект звукопоглинаючої облицьовки та штучних поглиначів ґрунтується на зменшенні інтенсивності відбитого звуку. Поглинання звуку зумовлене переходом коливальної енергії звукової хвилі у теплоту внаслідок втрат на тертя у звукопоглиначі.

Засобизвукопоглинання, що використовуються для акустичної обробки приміщень, поділяються на тригрупи:

1.звукопоглинальні облицьовки у виді акустичних плит повної заводської готовності з жорсткою та напівжорсткою структурою: плити типу “Акмігран”, “Акмініт”, “Сілакпор” та ін.;

2.звукопоглинальні облицьовки із шару пористо-волокнистого матеріалу (скляного або базальтового волокна, мінеральної вати) у захисній оболонці з тканини або плівки з перфорованим покриттям (металевим, гіпсовим та інш.) – плити “Москва”, “Методія” та ін.;

3.штучні поглиначі, що становлять собою одно- або багатошаровими об’ємними звукопоглинальними конструкціями у вигляді куба, паралелепіпеда, конуса, стелі приміщення. Одним із різновидів таких звукопоглиначів є звукопоглинаючі куліси у вигляді плоских пластин із мінераловатних плит в оболонці з тканини або плівки.

Глушникишуму. Зниження шуму аеродинамічного походження досягається установленням глушників у каналах на шляху поширювання шуму від його джерела до місця усмоктування або викиду повітря та газів. Глушники підрозділяються на абсорбційні, реактивні та комбіновані. Зниження шуму в абсорбційних глушниках відбувається за рахунок поглинання звукової енергії застосованими у них звукопоглинаючими матеріалами і конструкціями, а у реактивних – у наслідок відбивання звуку назад до джерела. Комбіновані глушники мають властивість як поглинати, так і відбивати звук. Вибір типу глушників залежить від конструкції установки, яку потрібно заглушити, спектра та потрібного зниження шуму.

Організаційно-технічні засоби складаються із технічних (конструктивні рішення зі зниження шуму в джерелі) та організаційних, до яких відносяться:

- позначення робочих місць з рівнем звуку більш 80 дБА позначками шумової небезпеки. Постійне знаходження у таких зонах можливо тільки з застосуванням засобів індивідуального захисту;

- обмежуванням часу знаходження людей у зоні підвищеного шуму без засобів індивідуального захисту органів слуху згідно ГОСТ 12.1.050-85;

- обов’язкове здійснення для людей, що працюють в умовах інтенсивного виробничого шуму, попереднього та періодичного медичних оглядів (аудіо метричний контроль).

До засобів індивідуального захисту від шуму відносяться:

1. протишумові укладки – м’які та жорсткі

2. навушники, що забезпечують зниження рівнів звукового тиску в зоні високих частот;

3. протишумові шоломи. Застосовуються при рівнях звуку більше 130 дБА.

Засоби захисту від вібрації поділяються на колективні та індивідуальні. Засоби колективного захисту, у свою чергу, бувають:

1. ті, що впливають на джерело збудження;

2. засоби захисту від вібрації на шляхах її поширення.

До першої групи належать такі засоби захисту: динамічне зрівноважування, анти фазна синхронізація, змінювання характеру збурюючи впливів, зміна частоти коливань. Вони використовуються, як правило, на етапі проектування або виготовлення машини.

Засоби захисту від вібрації на шляхах її поширення можуть бути закладені у проекти машин та виробничих ділянок, а можуть бути застосовані на етапі експлуатації.

Вібродемпферування. Це процес зменшення вібрацій об’єкта, який захищають шляхом перетворення енергії механічних коливань якоїсь коливальної системи на теплову енергію. Збільшення втрат енергії у системі може бути пов’язане з:

- використання конструктивних матеріалів із великим внутрішнім тертям;

- нанесенням на вібруючі поверхні шару пружков'язких матеріалів, що мають великі втрати на внутрішнє тертя;

- застосуванням поверхневого тертя та ін.

Віброізоляція. Цей спосіб захисту полягає у зменшенні передачі коливань від джерела збудження об’єкта, що захищається за допомогою пристроїв, які розташовуються між ними. Передбачається система додаткового пружного зв’язку.

Динамічневіброгасіння найчастіше проводиться шляхом установлення агрегатів на фундаменти або обладнанням динамічних віброгасителів.

До засобів індивідуальногозахисту від вібрації відносять засоби захисту рук: рукавиці, рукавички, а також віброзахисні прокладки або пластини, які кріпляться до рук. При роботі в умовах загальної вібрації використовується спецвзуття на товстій підошві.

З метою профілактики віброшумового захворювання для працівників з обладнанням, що вібрує, рекомендується спеціальний режим праці (обмеження часу контакту з віброінструментом, додаткові перерви тощо).

 

 

Лекція 5

 

Мета лекції: розглянути види електричних травм та дії електричного струму на людину. Надати фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом та класифікацію приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом. Визначити напругу кроку. Розглянути послідовність надання долікарської допомоги при ураженні електричним струмом.

 

Розділ 1.

 

Поразка електричним струмом можливо:

- при безпосередньому дотику до частин, які проводять струм;

- при безпосередньому дотику до частин електроустаткування, яки виявилися під напругою в результаті пошкодження ізоляції;

- при попаданні під напругу кроку;

- при дії електричної дуги.

Електротравма – травма, яка викликана дією електричного струму або електричної дуги. Травма в перекладi з грецької – пошкодження, рана.

Дія електричного струму на організм людини носить різноманітний характер. Проходячи через організм людини, електричний струм викликає термічну, електролітичну, а також біологічну дію.

Термічна дія струму виявляється в опіках окремих ділянок тіла, нагріві кровоносних судин, нервів, крові і т.п.

Електролітична дія струму виявляється в розкладанні крові і інших органічних рідин організму і викликає значні порушення їх фізико-хімічного складу.

Біологічна дія струму виявляється як роздратування і збудження живих тканин організму, що супроводиться мимовільними судорожними скороченнями м'язів, у тому числі легенів і серця.

Це різноманіття дій електричного струму може привести до двох видів поразки: електричним травмам і електричним ударам.

Електричні травми є виразимими місцевими поразками тканин організму, викликані дією електричного струму або електричної дуги.

В більшості випадків електричні травми виліковуються, але іноді, при важких опіках, травми можуть привести до загибелі людини.

Розрізняють наступні електричні травми: електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, електрофтальмія і механічні пошкодження.

Електричний опік – найпоширеніша електротравма. Опіки бувають двох видів: струмовий (або контактний) і дуговий.

Струмовий опік обумовлений проходженням струму через тіло людини в результаті контакту з частиною, що проводить струм, і є слідством перетворення електричної енергії в теплову.

Струмові опіки виникають при напрузі не вище 1 – 2 кВ і є в більшості випадків опіками I і II ступеня.

Дуговий опік. При більш високих наругах між частиною, що проводить струм і тілом людини утворюється електрична дуга (температура дуги вище 3500 0С і виділяється вельми велика енергія), яка і заподіює дуговий опік.

Дугові опіки, як правило, важкі – III або IV ступені.

Електричні знаки – чітко обмежені плями сірого або блідо-жовтого кольору на поверхні шкіри людини. Знаки бувають також у вигляді подряпин, ран, порізів або ударів, бородавок, мозолей на поверхні шкіри в місцях контакту зі струмопровідними частинами.

В більшості випадків електричні знаки є безболісними і за часом зникають.

Електрометалізація шкіри – проникнення у верхні шари шкіри дрібних частинок металу, що розплавилися під дією електричної дуги. Уражена частина шкіри має шорстку поверхню, колір якої визначається кольором сполуки металу, який потрапив у шкіру. Електрометалiзацiя шкіри не становить небезпеки i з часом зникає, як електричні знаки.

Електрофтальмія – запалення зовнішньої оболонки ока, роговиці та кон’юнктиви (слизової оболонки, яка покриває очне яблуко), що виникає у разі дії потужного потоку ультрафіолетових променів, які енергійно поглинаються клітинами організму i викликають у них фізичні зміни. Таке можливе при появі електричної дуги – джерела інтенсивного випромінювання не тільки видимого світла, але й ультрафіолетових та інфрачервоних променів. Звичайно хвороба триває декілька днів. У випадку ураження рогової оболонки лікування є більш складним та довготривалим.

Механічні пошкодження виникають в результаті різких мимовільних судорожних скорочень м'язів під дією струму, що проходить через тіло людини. В результаті можуть відбутися розриви шкіри, кровоносних судин і нервової тканини, а також вивихи суглобів і навіть переломи кісток. До цього ж виду травм слід віднести удари, переломи, викликані падінням людини з висоти, ударами об предмети в результаті мимовільних рухів або потри свідомості при дії струму. Механічні пошкодження є, як правило, серйозними травмами, що вимагають тривалого лікування.

Електричний удар – електротравма, зумовлена рефлекторною дією електричного струму (який діє крізь нервову систему), внаслідок чого починаються спазми м’язів або інших тканин, порушується серцево-судинна діяльність. Залежно від виду ураження електричні удари поділяються на чотири групи (ступеня):

I – спазматичне скорочення м’язів без втрати свідомості;

II – спазматичне скорочення м’язів з втратою свідомості, але з працюючим серцем та системою дихання;

III – втрата свідомості з порушенням серцевої діяльності або дихання (або того й іншого разом);

IV – клiнiчна смерть. Вiдсутнiсть дихання та кровообігу.

Клінічна смерть – короткочасний перехідний стан від життя до смерті, який наступає з моменту припинення діяльності серця та легенів. У людини, яка знаходиться у стадії клiнiчної смерті відсутні усі ознаки життя: вона не дихає, серце не працює, больові подразнення не викликають ніяких реакцій, зіниці ока дуже розширені й не реагують на світло. Тривалість клiнiчної смерті визначається часом з моменту припинення серцевої діяльності та дихання до початку загибелі клітин кори головного мозку, у більшості випадків вона триває 4–6 хвилин. При загибелі здорової людини від випадкової причини, наприклад, від електричного струму, тривалість клiнiчної смерті може становити 7–8 хвилин, а у випадку смерті людини через тяжку хворобу серця, легень тощо лише декілька секунд. Однак якщо у цей період надати постраждалому допомогу, тобто шляхом штучного дихання забезпечити збагачення його крові киснем, а непрямим масажем серця налагодити в організмі штучний кровообіг i тим самим забезпечити клітини організму киснем, то розвиток смерті можна буде припинити, а життя повернути.

Електричний шок – важка своєрідна нервово-рефлекторна реакція організму на сильне роздратування електричним струмом, що супроводиться глибокими розладами кровообігу, дихання, обміну речовин і т.п.

Бiологiчна, або істинна, смерть – необоротне явище, яке характеризується зупинкою бiологiчних процесів у клітинах та тканинах i розкладом білкових структур. Вона починається по закiнченнi періоду клiнiчної смерті.

 

Розділ 2.

 


Читайте також:

  1. Автоматичне розвантаження по струму.
  2. Активний опір у ланцюзі синусоїдального струму
  3. Алгоритм діагностики при травмах живота.
  4. Аналіз виробничого травматизму
  5. Аналіз виробничого травматизму і професійних захворювань в рослинницькому технологічному комплексі
  6. Аналіз виробничого травматизму у адміністративно-територіальних одиницях України за 2006-2009 роки
  7. АНАЛІЗ І ПРОФІЛАКТИКА ПРОФЗАХВОРЮВАНЬ ТА ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ
  8. Аналіз та оцінка виробничого травматизму в галузі
  9. Баланс потужностей у колі гармонічного струму.
  10. Безпечні методи звільнення потерпілого від дії електричного струму.
  11. Будова машин постійного струму
  12. В електронагрівачах використано одну з головних власти­востей електричного струму - здатність нагрівати провідники.




Переглядів: 781

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Захист від шуму та вібрації. | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.