Лінія розвитку засобів передавання інформації на відстань

Висока вартість інформації зумовила необхідність створення нових систем нагромадження інформації, здатних надійно і в компактній формі зберігати великі обсяги інформації й оперативно поставляти її споживачеві, обслуговуючи інформаційні потреби суспільства. Шлях до створення таких систем був прокладений з двох боків - розвитком систем передавання інформації та розвитком систем її опрацювання.

На протязі тисячоліть у вирішенні задач передавання та розповсюдження інформації людина не мала помічників. Глашатаї в місцях скупчення людей - на площах і базарах голосно викрикували або зачитували об'яви та розпорядження. Для передачі інформації посилали гінців, які пішки або на конях, поодинці чи естафетою, доставляли інформацію адресату.

У 490 ропі до н с двадцятитисячне військо могутньої Персії, завойовуючи Грецію. рушило на Афіни. Опір здавався безнадійним, проте всі жителі міста піднялися на його захист. 12 вересня греки зустріли персіян у Марафонській долині і завдали їм нищівного бою. Щоб якнайшвидше оповістити населення Афін про славну перемогу, було послано гінця. Гонець подолав дистанцію у 42 км без відпочинку і дістався Афін знесиленим. Вимовивши слова:

"Радійте, афіняни, ми перемогли", він впав мертвим. Ці слова стали крилатими. На честь подвигу гінця ) наші часи проводяться змагання -і марафонському бігу - на дистанцію у 42 195 метрів. Ці змагання було включено до програми олімпійських ігор з моменту їх відновлення у 1896 році в Афінах.

Для швидкої передачі важливих повідомлень на великі відстані застосовувалася звукова (дзвонова) та світлова сигналізація. Наприклад, для оповіщення про наближення ворогів на сторожових баштах, які розташовувалися одна від одної в межах видимості, запалювали вогнища, і так, від башти до башти, звістка швидко облітала все населення.

Пізніше світлова сигналізація стали основою оптичного телеграфу, яким передавалися текстові повідомлення за допомогою семафорної азбуки. На телеграфній щоглі встановлювалася перекладина і крилами, певні положення яких позначали відповідну літеру. Перша в світі лінія оптичного телеграфу довжиною у 225 км була побудована у 1794 р. між Парижем та Ліллем. Найдовша лінія з'єднувала Петербург -і Варшавою і забезпечувала передачу повідомлення на відстань у 1200 км за 15 хвилин.

Протягом довгого часу була в ужитку й голубина пошта. Навіть у XX столітті під час першої світової війни 1914-1918 рр. голубиною поштою надсилали секретні повідомлення.

Лише у ХУІ-ХУІІ століттях в Європі почала формуватися державна поштова служба як засіб регулярного інформаційного зв'язку. Першими виникли монастирська та університетська пошти. Монастирська здійснювала зв'язок "монастирів із главою церкви, а університетська - зв'язок учнів з їх батьками.

До тих же часів відноситься і зародження газети як засобу масової інформації про події економічного та політичного життя суспільства. Слово "газета" походить від назви дрібної срібної венеціанської монети – газетта, за яку можна було придбати у Венеції рукописний листок з повідомленнями про міські новини, прибуття або відплиття кораблів, ціни на товари тощо. Такі листки з'явилися і в інших країнах Європи - Франції, Англії, Германії. Пізніше газети стали видаватися в друкованому вигляді великими тиражами.

Прообразом газети можна вважати бюлетені, які за наказом Цезаря випускалися в Римі з І століття до н. е, і проіснували до IV століття н. е. Бюлетені містили короткі відомості про засідання сенату, події з життя римлян. Їх писали .на спеціальній дошці, покритій гіпсом, і розташовували у багатолюдних місцях. Копії бюлетенів, виготовлені писцями. розсилалися по містах та провінціях Римської імперії.

Суттєві зміни в засобах передавання та розповсюдження інформації, які визначили черговий етап в історії інформації, відбулися у XIX столітті і пов'язані зістворенням електромагнітних систем зв’язку, які дозволили з великою швидкістю і на значну відстань передавати інформацію у вигляді електромагнітного сигналу. Першим з цих систем був електричний телеграф. Винайдений у 30-х роках XIX століття, він існує і сьогодні.

Цікаво, що одна з перших телеграфних ліній зв'язувала Індію з Турцією і проходила територією нинішньої України. Цією лінією передавалися дипломатичні документи.

У 1876 році було запатентовано телефон, у 1895 році - продемонстровано радіозв'язок, у 1926 році відбувся перший сеанс телебачення. Людство отримало потужні системи масової інформації, які вплинули на життя мільйонів людей.

Розвиток електромагнітних сигнальних систем дав поштовх і створенню на цій основі систем опрацювання інформації, в першу чергу, числової.

Потребу в лічбі люди відчували з глибокої давнини. Спочатку для цього вживалися примітивні прилади - палички із зарубками, мотузки з вузлами тощо, пізніше були виготовлені більш досконалі прилади - абак, рахівниця, які залишалися в ужитку на протязі десятків століть. І тільки з розвитком наук, ремесел, торгівлі потреби у виконанні обчислень почали стимулювати винаходи механічних лічильних пристроїв,

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лінія розвитку засобів збереження інформації та інформаційного обміну.	\|	Лінія розвитку засобів опрацювання інформації: від абака до ЕОМ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.