• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Класифікація ІС та місце КІС у множині наведених класів

Обмін інформацією в кіберкорпорації викликав потребу в но­вих типах та структурах даних, нових методах їх збережен­ня, передачі, обробки та аналізу. Усе це не могло не відбити­ся на класифікації ІС.

Згідно з ДСТУ 2874 -94, інформаційна система — це система, що орга­нізує пам'ять і маніпулювання інформацією про проблемну сферу [12].

Існує безліч підходів до класифікації ІС. Нижче наводиться класифікація інформаційних систем за мас­штабом, способом організації та оброблення даних [36].

За масштабом ІС розрізняються таким чином:

• одиночні, або малі;

• групові, або середні;

• корпоративні, або великі.

Одиночні інформаційні системи реалізуються на автономно­му комп'ютері, як правило, ПК. Така система може містити декіль­ка простих прикладних розробок, пов'язаних спільним інформа­ційним фондом та розрахованих на роботу одного користувача або групи користувачів, що поділяють у часі одне робоче місце. До оди­ночних (малих) інформаційних систем відносяться системи рівня невеликого підприємства.

Характерними ознаками одиночних систем є:

• нетривалий життєвий цикл;

• орієнтація на масове використання (не потребують вартісного навчання персоналу);

• низька ціна;

• практична відсутність засобів аналітичної обробки даних;

• відсутність можливості незначної модифікації без участі розроблювачів;

• використання в основному настільних систем керування базою даних (СУБД) (FохРго, Сlіррег, Рагаdох, Ассеss, Сlагіon та інших).

Групові інформаційні системи орієнтовані на колективне ви­користання інформації учасниками робочої групи (одного підроз­ділу). Загальний інформаційний фонд цих систем являє собою базу даних (БД), або сукупність файлів документів. Взаємодія користу­вачів у такому випадку відбувається через централізовану БД, або за допомогою мережної файлової системи, або через електронну пошту. Спільне використання інформації організується за допомогою блокувань записів і файлів.

Групові (середні) ІС орієнтовані на паралельне спільне викори­стання даних багатьма користувачами та звичайно будуються на базі локальної мережі з виділеним сервером БД.

Характерними ознаками групових ІС є:

• тривалий життєвий цикл (можливість зростання до великих систем);

• наявність засобів аналітичної обробки даних;

• використання багатокористувацьких «настільних» СУБД, серверів БД для робочих груп (Btrieve, NetWare SQL, Gupta SQL Base, Sybase Anywhere SQL, MS SQL Server, Progress, Informix-Base, Workgroup Oracle та ін.) та відповідних інструментів розроб­ки або систем керування документами та їх інструментальних засобів;

• наявність штату працівників, які здійснюють функції адміні­стрування апаратними та програмними засобами;

• наявність розвинених засобів забезпечення безпеки;

• тісна взаємодія з фірмами-розроблювачами програмного за­безпечення з питань супроводу компонентів ІС.

Корпоративні інформаційні системи є розвитком систем для робочих груп, орієнтованих на масштаб підприємства, які можуть підтримувати територіально рознесені вузли та мережі та мати ієрархічну структуру з декількох рівнів.

КІС, окрім забезпечення доступу до інформаційного фонду ро­бочої групи, забезпечує доступ з будь-якого підрозділу до цент­ральної або розподіленої бази даних підприємства (організації). Для таких систем характерна архітектура «клієнт-сервер» зі спеціа­лізацією серверів.

Характерними ознаками корпоративних ІС є:

• тривалий життєвий цикл;

• міграція успадкованих систем;

• різноманітність використовуваного апаратного забезпечення, життєвий цикл якого менший, ніж життєвий цикл створюваної системи;

• різноманітність використовуваного програмного забезпечення;

• масштабність та складність розв'язуваних задач;

• перетинання множини різних предметних сфер;

• орієнтація на аналітичну обробку даних;

• територіальна розподіленість;

• використання корпоративних SQL-серверів БД (Оrасlе 9i, Informix -OnLine, Informix-DSA, Sybase, СА-Ingress та ін.) та відпо­відних інструментальних засобів; окрім власних засобів розроблен­ня часто знаходять застосування незалежні багато платформні інструментальні засоби, доповнені інтерфейсами, драйверами та шлюзами для зв'язку з різними СУБД;

• використання Web- технологій;

• підвищені вимоги до надійності функціонування та збережен­ня даних.

На рис. 1.6 представлено класифікацію ІС, що відповідає спосо­бу організації та обробки даних, а також прийняті у вітчизняній та закордонній класифікації абревіатури.

Рис. 1.6. Класифікація інформаційних систем за способом організації та обробки даних

Системи обробки трансакційвключають системи оператив­ної обробки трансакцій (OLTP - ОпLine Transaction Processing) та пакетної обробки трансакцій.

В інформаційних системах організаційного керування перева­жає режим оперативної обробки трансакцій ОLТР, призначений для відображення актуального стану предметної сфери в будь-який момент часу. Для систем ОLТР характерним є регулярний (мож­ливо, інтенсивний) потік простих трансакцій, що виконують роль замовлень, укладання договорів, взаємних розрахунків та ін. Важ­ливими вимогами до ОLТР-систем є висока продуктивність об­робки трансакцій та гарантована доставка інформації при віддале­ному доступі до БД телекомунікаційними засобами.

Інформаційні системи з пакетною обробкоюзаймають обме­жену нишу. У чистому вигляді їх можна зустріти тільки в система на основі великих централізованих ЕОМ.

Системи підтримки прийняття рішень (СППР) (DSS – Decision Support System) являють собою інформаційні системи, які виконують не тільки систематизацію інформації, але й дозволя­ють особі, яка приймає рішення (ОПР), виконувати аналіз даних з різними показниками і у різних розрізах - часових, географічних тощо. Іноді DSS-системи ототожнюють із EIS (Executive Information system) - інформаційними системами керівника. Окрім тра­диційних засобів доступу до БД, система DSS включає такі засоби, як:

• вилучення даних з різнорідних джерел, у тому числі вилу­чення неструктурованої інформації;

• багатовимірний аналіз даних;

• обробка статистики;

• моделювання правил та стратегії ділової діяльності;

• ділова графіка для відображення результатів аналізу;

• аналіз «а що, коли»;

• штучний інтелект.

DSS включають системи ОLАР (OnLine Analytic Processing) - системи оперативної аналітичної обробки даних, експертні системи, DM (Data Mining) - системи інтелектуального аналізу даних.

Розрізняють статичні та динамічні СППР.

Статична СППР передбачає попередньо визначений набір сце­наріїв і відповідних моделей.

Динамічна СППР реалізує нерегламентований сценарій або інтуїтивний інтерфейс і є більш гнучкою порівняно зі статичною, але вимагає значних витрат на інструментарій розроблювача та коштів на розробку.

Системи оперативного аналітичної обробки даних ОLАР є системами, що базуються на застосуванні потужної багатопроце­сорної обчислювальної техніки, спеціальних OLAP-серверів, спеці­альних методів багатовимірного аналізу та сховищ даних Data Warehouseе, що накопичують інформацію (з різних джерел за великий період часу) та забезпечують до неї оперативний доступ. ОLАР-системи оперують агрегованими показниками, узагальненнями, гіперкубічними представленнями і багатовимірним аналізом. Існу­ють готові ОLАР-системи для конкретних сфер (наприклад фінан­сової) та інструментальні набори для розробки ОLAР-додатків на базі СУБД чи ОLAР-серверів та сховищ даних.

Перспективною для аналітичних систем є трирівнева архітектура –загаль­нокорпоративне централізоване сховище даних, те­матичні вітрини даних рівня підрозділів, клієнтські робочі місця, оснащені аналітичним інструментарієм.

Експертна система - система штучного інтелекту, заснована на правилах, що зберігаються в базі знань, і відповідних механіз­мах висновків. У загальному випадку вимога оперативності не є обо­в'язковою для таких систем з урахуванням складності трансакцій та аналітичної обробки.

Системи інтелектуального аналізу даних (Data Mining) при ­призначені для інтелектуальної обробки даних. Головними завданнями таких систем є пошук функціональних та логічних закономірностей у накопиченій інформації, побудова моделей та правил, які поясню­ють та прогнозують розвиток процесів, що спостерігаються. Найча­стіше цей тип аналізу відносять до сфери закономірностей.

Інформаційно-довідкові системи (ІДС) або інформаційно-по­шукові системи (ІПС)призначені для виконання функцій пошуку необхідної інформації і засновані на гіпертексті і мультимедіа.

Гіпертекст (гіпермедіа) є сукупністю логічно пов'язаних тек­стових, графічних, аудіо- та відеоматеріалів. Численні програмні продукти постачаються з довідковими системами або електрон­ною документацією, що організована в такий спосіб. У навчаль­них програмах також часто використовується принцип гіпер­тексту. Подальший розвиток такі інформаційні системи одер­жали в мережі Internet;. Тут поняття гіпертекстового посилання було розширене на глобальну мережу, вона включає ім'я вузла, ім'я файлу і позицію всередині файлу. Спеціальні WWW-сервери є сховищем такого гіпертексту, клієнти мають програми пе­регляду (браузери).

Системи керування електронною документацієюEDMS (Electronic Document Management System)призначені для транс­формування паперових документів в електронний вид, забезпечуються засобами індексування та пошуку і, як правило, мають влас­тивості гіпертексту.

Географічна інформаційна система ГІС (Geographical Information System) (GIS), або система спостереження Землі (Earth Observing System) (ЕОS) - автоматизована інформаційна система, призначена для обробки даних, які характеризують об'єкти різної природи, що знаходяться в атмосфері Землі, основою інтеграції яких є географічна інформація. У загальному випадку Е0S — велика кількість супутників, що запускаються NASA з метою збирання інформації, необхідної для дослідників, зайнятих вивченням довгострокових тенденцій стану атмосфери, океанів, земної поверхні.

Супутники постачають інформацію в обсязі 1/3 Пбайт на рік. Ці дані інтегруються з даними з інших джерел (наземних станцій спо­стереження) і накопичуються в небачених раніше масштабів базі даних ЕОSD (ЕОS Data).

Тут інформація прив'язана до точок на карті або плані місце­вості. Для однієї географічної області може бути подано кілька кар­тографічних шарів з різними об'єктами (наприклад, міські комуні­кації, транспортні зв'язки, лісові масиви, водоймища та ін.) і, відпо­відно, різноманітною інформацією про стан цих об'єктів. Шари можуть накладатися, утворюючи карту, орієнтовану на розв'язання конкретних завдань.

ГІС призначена для обслуговування як фахівців, так і нефахівців Основні проблеми, пов'язані з реалізацією цього проекту, поляга­ють у тому, що є необхідним оперативний доступ до великих баз даних, ефективне керування третинною пам'яттю; підтримка багатьох тисяч споживачів інформації з величезною інтенсивністю, й обсягом запитів довільного і регламентованого характеру; розробка ефективних механізмів перегляду та пошуку інформації.

Офісні системи — це різноманітні системи забезпечення спільної роботи колективу організації, фірми.

Системи автоматизованого діловодства включають засоби ко­лективної роботи Groupware, що забезпечують автоматизацію діло­водства з використанням електронної пошти, автоматизованих засобів заповнення бланків, електронних таблиць і текстових редакторів.

Системи керування документообігом призначені для автома­тизації документообігу та контролю виконавської дисципліни. Тут застосовуються методи та засоби Workflow - потоків робіт. У систему закладаються графи взаємовідношень працівників установи, завдання, прив'язка до документів і БД, маршрути обігу документів. Предметом розробки в таких системах є діалогові форми у вузлах графових моделей. Спеціальні засоби допомагають згенерувати прототип форми, а розроблювач лише розширює її для обробки нетривіальних ситуацій. Тут основні труднощі полягають у побудові цілісної системи графів, які описують ділову діяльність установи.

Інформаційні системи на основі Internet/Intranet/Extranet-технологій.На початку розвитку WWW технології подання, збереження та пошуку інформації дозволяли відносити гіпертекстові системи до класу ІПС або ІДС. Бази даних таких систем були малоструктуровані та орієнтовані в основному на статичне відображен­ня або публікацію інформації в мережі. Сучасні технології баз даниху мережі на основі WWW підтримують активну взаємодію користувачів з необхідною інформацією та дозволяють виділити масштабні гіпертекстові системи в самостійний клас ІС на основі Internet/Intranet/Extranet-технологій.

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. V. Класифікація і внесення поправок
3. V. Класифікація рахунків
4. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
5. Автоматизоване робоче місце метролога
6. Автономна Республіка Крим, регіональні та місцеві органи державної влади.
7. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
8. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
9. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду
10. Банківська платіжна картка як засіб розрахунків. Класифікація платіжних карток
11. Банківський кредит та його класифікація.
12. Банківські ресурси, їх види та класифікація

Переглядів: 1834