• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Етапи та особливості розвитку міжнародної економіки

у сучасному світі

Міжнародна економіка — це об'єктивна основа міжнародних економічних відносин. У своєму становленні та розвитку міжнародна економіка пройшла довгий і складний шлях. Одні дослідники відносять її виникнення до часів Римської імперії. Інші вчені відлік функціонування міжнародної економіки ведуть від часів великих географічних відкриттів XV—XVI ст. Вони призвели до прискореного розвитку міжнародної торгівлі коштовностями, благородними металами, рабами. Сучасна міжнародна економіка виникла після промислового перевороту, в процесі переростання капіталізму в монополістичну стадію. Міжнародна економіка кінця XIX — початку XX ст. відрізняється від міжнародної економіки 60—90-х років XX ст. Міжнародна економіка початку XX ст. базувалася на військовій силі, зовнішньоекономічному примусі. Міжнародна економіка цього періоду була нестійкою в результаті існування гострих протиріч. Це протистояння між імперіалістичними країнами (що привели до двох світових війн), а також між промислово розвиненими і країнами, що розвиваються. До середини XX ст. міжнародна економіка розділилася на дві частини: світова капіталістична та світова соціалістична. Домінуючі позиції зайняло світове капіталістичне господарство. На початку 90-х років 9/10 всієї міжнародної торгівлі становив товарообіг світового капіталістичного господарства; через канали міжнародного економічного обміну в кінці 80-х років реалізовувалось 1/5 всього сукупного валового продукту капіталістичного світу. У колишніх соціалістичних країнах вироблялася 1/3 світового національного доходу.

У 60-х роках у систему міжнародної економіки ввійшли країни, що розвивалися. До середини 70-х років серед них виділяються «нові індустріальні країни» Південно-Східної Азії (Південна Корея, Тайвань, Гонконг, Сінгапур) і країни Латинської Америки: Бразилія, Аргентина, Мексика.

Після розпаду колишнього СРСР і революційних перетворень у країнах Східної Європи міжнародна економіка починає набувати рис єдиного цілісного утворення. Формується глобальна міжнародна економіка. Вона включає в себе національні економіки промислово розвинених країн, країн, що розвиваються і країн з економічною системою перехідного типу.

Міжнародна економіка на межі XXI ст. зберігає багато протиріч і різнопланових тенденцій. Але вона є більш цілісною, інтегрованою і динамічною, ніж у середині XX ст.

Міжнародна економіка цього періоду — глобальна за своїми масштабами. Вона базується на принципах ринкової економіки, об'єктивних закономірностях міжнародного поділу праці, інтернаціоналізації виробництва і капіталу.

До кінця 90-х років XX ст. у міжнародній економіці проявилися стійкі тенденції. До них належать:

• стабільні темпи економічного зростання. Середні темпи зростання всіх країн світу піднялися з менш ніж І % на початку

_: 90-х років до 3 % річних у кінці десятиліття;

• підвищення зовнішньоекономічного фактора у господарському розвитку. Змінився характер традиційної міжнародної торгівлі. З'явилася «електронна торгівля» — торгівля у системі Інтернет;

• глобалізація фінансових ринків і посилення взаємозалежності національних економік;

• зростання питомої ваги сфери послуг у національній економіці і міжнародному обміні;

• розвиток регіональних інтеграційних процесів.

Досягнутий ступінь єдності торгівлі, виробництва і кредитно-фінансової сфери промислово розвинених країн є ознакою формування світового господарського комплексу. Його учасники, незважаючи на наявність державних кордонів, функціонують як складові частини загальної господарської системи. Відбувається інтернаціоналізація, глобалізація господарського життя.

На наших очах з'явилася нова структура і форма організації міжнародної економіки. У системі управління світовою економікою втрачається роль ООН. її функції переходять до урядів країн Великої сімки. Управління міжнародною економікою починає концентруватися у новій тріаді: Всесвітній торговій організації — Міжнародному валютному фонді — Світовому банку. І це лише початок процесу. Глобальна міжнародна економіка стає новою реальністю. Вона підпорядковується новим законам, які треба вивчати і свідомо використовувати. Глобальна міжнародна економіка стає не просто зовнішньою сферою світового господарства, але має риси системи. Вона базується на техніко-економічній основі інтернаціоналізованого виробництва, загальних, погоджених між багатьма країнами торгових і валютно-фінансових режимах. Але не слід забувати, що близько половини населення країн, що розвиваються, живе в закритій економіці. їй не властиві зростання та інтенсифікація міжнародних економічних відносин

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. III. Етапи розробки програмного забезпечення
3. III.Цілі розвитку особистості
4. III.Цілі розвитку особистості
5. III.Цілі розвитку особистості
6. Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства
7. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
8. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
9. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
10. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
11. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
12. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США

Переглядів: 610