• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Культура організації

Як духовне утворення культура містить у собі два основних елементи: першийпізнавальний, знаково-символічний елемент, тобто знання, сформульовані у визначених поняттях і представленнях, які зафіксовані в мові. Другим, не менш важливим, компонентом культури єціннісно-нормативна система. У систему цінностей соціального суб’єкта можуть входити різні цінності:

1) Смисложиттєві (представлення про добро і зло, щастя, мету і сенс життя); 2) універсальні: життя, здоров’я, особиста безпека, добробут, родина, родичі, освіта, кваліфікація, правопорядок і т.д.; 3) суспільного визнання (працьовитість, соціальний стан тощо); 4) міжособистісного спілкування (чесність, безкорисливість, доброзичливість); 5) демократичні (свобода слова, совісті, партій, національний суверенітет тощо).

Синтетичною формою культури є обряди, звичаї, традиції, те, що називається зразками поведінки.

Культура функціонує в суспільних взаємозв’язках на різних рівнях у визначених конкретних формах. Для відображення цієї конкретної форми буття культури в соціології використовується поняття субкультури. Субкультура – це набір символів, переконань, цінностей, норм, зразків поведінки, які відрізняють те чи інше співтовариство чи яку-небудь соціальну групу. Кожне співтовариство створює свою субкультуру.

Культура відіграє важливу роль у житті суспільства. Ця роль, насамперед, у тому, що культура виступає засобом акумуляції, збереження і передачі людського досвіду. Ця роль культури реалізується через ряд функцій.

1.Освітньо-виховна функція.

2. Інтегративна і дезінтегративна функції культури.

3. Регулююча функція культури.

Організаційну культуру можна охарактеризувати як специфічну, характерну для даної організації систему зв’язків, дій, взаємодій і відносин, що здійснюються в рамках конкретної підприємницької діяльності, способу постановки і ведення справи.

Культура підприємства виражає визначеніколективні представлення про цілі і способи підприємницької діяльності даного підприємства.

Ведучу роль у культурі підприємств грають організаційні цінності. Організаційні цінності – це предмети, явища і процеси, спрямовані на задоволення потреб членів організації і, що визнаються в якості таких більшістю членів організації.

Велика роль у вихованні відданості компанії приділяєтьсяцеремонії проводів на заслужений відпочинок ветеранів компанії.

Нерідко на підприємствах відбуваютьсяобряди переходу,через які відзначаються зміни статусної позиції індивідів

Культура влади – це насамперед культура організації, у якій істотну роль грає момент особистої влади. „Культура влади” найчастіше характерна для знову утворених комерційних структур.

Другий тип організаційної культури – це „рольова культура”, чи „культура Аполлона”. „Культура Аполлона” – це бюрократична культура у веберівському значенні цього слова. Вона характеризується строгим функціональним розподілом ролей і спеціалізацією ділянок, діяльність яких координується і направляється невеликою сполучною ланкою вищого керівництва підприємства.

Третій тип організаційної культури – „культура завдання”, чи „скульптура Афіни”. Даний вид культури організацій більше пристосований для діяльності в екстремальних умовах. У більш загальному даний вид культури зорієнтований, у першу чергу, на вирішення завдань, на реалізацію проектів.

„Культура завдання” добре працює в стадіях, коли ресурси доступні усім, хто в них має потребу, в цьому випадку контроль за діяльністю здійснюється вищим керівництвом організації і зводиться до розподілу проектів, співробітників і ресурсів.

Четвертий тип організаційної культури – „це культура особистості”, чи „культура Діоніса”. Основу організації складають творчі особистості. Організація з даним типом культури поєднує людей не для вирішення якихось їхніх задач, а для того, щоб вони могли домагатися власних цілей.

Читайте також:

1. IV. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
2. PR-відділ організації: переваги і недоліки
3. V Практично всі психічні процеси роблять свій внесок в специфіку організації свідомості та самосвідомості.
4. АГЕНТ З ОРГАНІЗАЦІЇ ОБСЛУГОВУВАННЯ АВІАПЕРЕВЕЗЕНЬ
5. Акти з охорони праці в організації.
6. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
7. Актуальні тенденції організації іншомовної освіти в контексті євроінтеграції.
8. Аналіз сильних та слабких сторін організації
9. Аналіз та планування витрат організації на професійне навчання персоналу
10. Архаїчні культури на території України. Трипільська культура та її здобутки.
11. База управлінських рішень і закони організації.
12. Базові напрями організації захисту інформації ІКСМ.

Переглядів: 648