• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Непотокове виробництво і його характеристика

Тема 4. Методи організації виробничих процесів

Частина 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ

1. Непотокове виробництво і його характеристика.

2. Потокове виробництво, характеристика і класифікація потокових ліній.

3. Розрахунок параметрів потокової лінії.

4. Автоматизація виробництва

Тип виробництва визначає метод його організації. Залежно від особливостей процесів основного виробництва застосовується певний метод організації виробництва. Під методом організації виробництва розуміють способи поєднання організації виробничого процесу в часі та просторі, сукупність засобів і прийомів його реалізації.

Існує два методи організації виробництва: непотоковий і потоковий.

Непотоковий метод організації виробництва характеризується ознаками:

1) На робочих місцях обробляються, як правило, різні за конструкцією і технологією виготовлення деталі, оскільки випуск їх невеликий;

2) Технологічне устаткування розміщується за однотипними групами без певного зв'язку з послідовністю виконання операцій. Наприклад, групи токарних, фрезерних, свердлувальних, шліфувальних верстатів та ін.

3) Деталі переміщаються в процесі виготовлення складним маршрутом, що обумовлює великі перерви в обробці. Після кожної операції деталі, як правило, поступають у цехові проміжні комори до тих пір, поки звільниться робоче місце для виконання наступної операції.

Застосовується непотоковий метод переважно в одиничному і серійному виробництві, де обробляються окремі деталі або їх партії, що мають різні технологічні маршрути і характер обробки.

До непотокових методів відносяться: партіонний і одиничний.

Партіонний метод організації виробництва характеризується запуском у виробництво виробів і вузлів партіями певного розміру при стійкому їх чергуванні в часі.

Під одиничним методом організації виробництва розуміється виготовлення виробів і деталей невеликими партіями, що повторюються, або окремими зразками. Він характерний для дрібносерійного і дослідного виробництва, займає високу питому вагу в галузях важкого, транспортного, енергетичного машинобудування.

Особливостями одиничного методу організації виробництва є:

1) широка номенклатура виробів, що виготовляються, з великою питомою вагою нестандартних, оригінальних вузлів і різноманітних робіт, що виконуються на кожному робочому місці;

2) рідкісна повторюваність виготовлення однотипної продукції, неможливість закріплення операції за конкретним робочим місцем;

3) відсутність типізації процесів виготовлення виробів, різна послідовність виконуваних операцій, відсутність синхронності окремих операцій;

4) висока трудомісткість і тривалість циклу виготовлення виробів, комплексу окремих операцій;

5) висока питома вага ручних робіт;

6) переналадка устаткування і виникнення перерв у виробництві.

Кількість однотипних взаємозамінних верстатів визначається за формулою:

, (4.1)

де: Ni– кількість деталей, штук; ti –норма часу, хвилин; Феф– ефективний фонд часу, годин; Кв.н– коефіцієнт виконання норм вироблення; Пн -% обліку підготовчо-завершальних робіт, виконаних у робочий час.

Оскільки в непотоковому виробництві на одних і тих же робочих місцях обробляються різні деталі, дуже важливо визначити кількість однакових деталей, що обробляються безперервно на кожній операції, тобто партію деталей.

1. У одиничному і дрібносерійному виробництві при виготовленні деталей для разових замовлень і малих серій в якості партії деталей приймається кількість їх загальної потреби.

2. У серійному виробництві, коли деталі потрібні періодично або постійно, але їх обробкою устаткування повністю не завантажене, партія деталей визначається з урахуванням конкретних виробничих умов:

а) збільшення партії деталей сприяє зменшенню кількості переналадок устаткування, внаслідок чого поліпшується його використання і знижуються витрати на підготовчо-завершальні роботи (переналадку устаткування, отримання і здачу роботи), спрощується планування і облік виробництва;

б) зменшення партії деталей обумовлює зниження запасів деталей у НЗВ, зменшення виробничої і складської площі для їх зберігання.

Суперечливий вплив партії деталей на техніко-економічні показники роботи вимагає встановлення оптимальної її величини. Оптимальним є такий розмір партії, при якому загальні витрати з їх виготовлення будуть мінімальними, включаючи витрати, що стосуються НЗВ.

Процес виготовлення однієї деталі в серійному виробництві здійснюється не постійно, а у порядку черги з виготовленням інших деталей на цьому ж робочому місці. Тому обладнання необхідно переналагоджувати. Чим більше розмір партії, тим триваліше періоди між переналадками і менші перерви у роботі обладнання. Розмір партії розраховується за формулою:

, (4.2)

де tп.з. – підготовчо-заключний час на партію деталей, хвилин; tшт – штучний час, хвилин; Кп – коефіцієнт витрат часу на переналагодження устаткування (в залежності від складності устаткування складає від 0,03 до 0,1)

Для одного й того ж виробу розміри партії на різних стадіях виробництва повинні бути кратні або рівні. До того ж партія виробів на такій стадії не може бути менше партії на попередній стадії, тобто:

партія заготовок партія обробки

------------------------ = ціле число ----------------------- = ціле число

партія обробки партія зборки

Приклад: Кп = 0,05

n = 42 деталі.

Розрахований розмір партії деталей надалі коректується з урахуванням зручності планування і організація виробництва. Партія повинна бути рівна або кратна місячній програмі випуску деталей, не менше змінного або хоч би напівзмінного вироблення робочого, повинне бути забезпечене місце для зберігання деталей.

Непотокове виробництво в організаційному відношенні є досить складним і не відповідає повною мірою принципам раціональної організації виробничого процесу. У міру концентрації однорідного виробництва і підвищення його масовості створюються передумови для переходу до ефективніших потокових методів виробництва.

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
3. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
4. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
5. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
6. Автокореляційна характеристика системи
7. Аграрне виробництво і його особливості
8. Акти за формою Н – 5, Н – 1 та НПВ. Нещасні випадки пов’язані з виробництвом і не пов’язані з виробництвом.
9. Амплітудно-частотна характеристика, смуга пропускання і загасання
10. Аналіз загальної суми витрат на виробництво продукції.
11. Аплікація як вид образотворчої діяльності дошкільнят, його характеристика.
12. Архітектура СЕП та характеристика АРМ-1, АРМ-2, АРМ-3

Переглядів: 2825