• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Обов’язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків.

Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок
зобов'язаний:

1. протягом однієї години передати з використанням засобів
зв'язку та протягом доби на паперовому носії повідомлення про
нещасний випадок:

- Фондові за місцезнаходженням підприємства, на якому стався
нещасний випадок;

- керівникові первинної організації профспілки незалежно від
членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на
підприємстві кількох профспілок - керівникові профспілки, членом
якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки - уповноваженій
найманими працівниками особі з питань охорони праці);

- керівникові підприємства, де працює потерпілий, якщо
потерпілий є працівником іншого підприємства;

- органові державного пожежного нагляду за місцезнаходженням
підприємства у разі настання нещасного випадку внаслідок пожежі;

- закладові державної санітарно-епідеміологічної служби, який
здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством (у
разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння);

2.протягом доби утворити комісію у складі не менш як три
особи та організувати проведення розслідування.

До складу комісії входять керівник (спеціаліст) служби
охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено
виконання функцій з охорони праці (голова комісії), представник
Фонду за місцезнаходженням підприємства, представник первинної
профспілки (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок -
представник профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі
відсутності профспілки - уповноважена найманими працівниками особа
з питань охорони праці), а також представник підприємства, інші
особи.

Якщо потерпілий є працівником іншого підприємства, до складу
комісії входять також представники такого підприємства та
первинної організації профспілки, а у разі відсутності на
підприємстві профспілки - уповноважена найманими працівниками
особа з питань охорони праці.

До складу комісії не може входити безпосередній керівник
робіт.

У разі виявлення гострого професійного захворювання
(отруєння) до складу комісії входить також представник закладу
державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює
санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством. У разі
відсутності на підприємстві, у фізичних осіб - підприємців чи в
осіб, що забезпечують себе роботою самостійно, необхідної
кількості осіб для утворення комісії до складу комісії входять
представники роботодавця (роботодавець) та райдержадміністрації чи
виконавчого органу місцевого самоврядування.

Потерпілий або уповноважена ним особа, яка представляє його
інтереси, не входить до складу комісії, але має право брати участь
у її засіданнях, вносити пропозиції, подавати документи щодо
нещасного випадку, та одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування.

У разі коли нещасний випадок стався з фізичною особою -
підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно та
добровільно застрахована у Пенсійному фонді України за умови
сплати нею внеску на загальнообов'язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання, розслідування організовує Фонд за місцем настання
нещасного випадку, який утворює комісію у складі не менш як три
особи.

До складу комісії входять представник Фонду за місцем
настання нещасного випадку (голова комісії) та представники
райдержадміністрації чи облдержадміністрації за місцем
настання нещасного випадку, первинної організації профспілки,
членом якої є потерпілий, або територіального профоб'єднання за
місцем настання нещасного випадку, якщо потерпілий не є членом
профспілки.

У разі виявлення гострого професійного захворювання
(отруєння) до складу комісії також входить представник закладу
державної санітарно-епідеміологічної служби за місцем настання
нещасного випадку.

Проведення розслідування нещасного випадку, який стався з
фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе
роботою самостійно і не застрахована у Пенсійному фонді України як
платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне
страхування, організовує територіальний орган Держгірпромнагляду
за місцем настання нещасного випадку, який утворює комісію у
складі не менш як три особи.

До складу комісії входять представник територіального органу
Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку (голова
комісії) та представники місцевої держадміністрації за місцем
настання нещасного випадку, первинної організації профспілки,
членом якої є потерпілий, або територіального профоб'єднання за
місцем настання нещасного випадку, якщо потерпілий не є членом
профспілки.

У разі виявлення гострого професійного захворювання
(отруєння) до складу комісії також входить представник закладу
державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює
санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством.

Комісія зобов'язана протягом трьох робочих днів з моменту
її утворення:

- обстежити місце настання нещасного випадку, одержати письмові
пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати осіб - свідків
нещасного випадку та причетних до нього осіб;

- визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам
законодавства про охорону праці;

-з'ясувати обставини і причини настання нещасного випадку;

- вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації
травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу,
звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної
частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби
потерпілого, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони
праці тощо);

- визначити, пов'язаний чи не пов'язаний нещасний випадок з
виробництвом;

установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства
про охорону праці, а також розробити план заходів щодо запобігання
подібним нещасним випадкам;

-скласти у п'яти примірниках акт проведення розслідування
нещасного випадку за формою Н-5 (далі - акт за формою Н-5) згідно
з додатком 3 та акт про нещасний випадок, пов'язаний з
виробництвом, за формою Н-1 (далі - акт за формою Н-1) згідно з
додатком 4 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що
пов'язаний з виробництвом) і передати їх роботодавцеві для
затвердження;

- скласти у разі виявлення гострого професійного захворювання
(отруєння), пов'язаного з виробництвом, крім актів за формою Н-5 і
Н-1, у шістьох примірниках картку обліку професійного захворювання
(отруєння) за формою П-5.

Акти за формою Н-5 і Н-1 підписуються головою та всіма
членами комісії. У разі незгоди із змістом акта член комісії
підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку
викладає письмово і додає до акта за формою Н-5 як його невід'ємну
частину.

У разі виникнення потреби у проведенні лабораторних досліджень, експертизи, випробувань для встановлення обставин і причин
настання нещасного випадку строк розслідування може бути
продовжений за письмовим погодженням з територіальним органом
Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства.
У разі отримання письмового погодження роботодавець приймає
рішення про продовження строку проведення розслідування.

У разі коли нещасний випадок визнаний комісією таким, що не
пов'язаний з виробництвом, складається акт за формою Н-5.

Читайте також:

1. V Обов’язки Ради
2. Аліментні обов’язки батьків і дітей
3. Взаємні обов’язки матері, батька та дитини утримувати одне одного
4. Вивчення, розслідування ситуацій, що стосуються порушення прав людини.
5. Використання матеріалів ОРД для попередження, припинення і розслідування злочинів, розшуку зло­чинців та осіб, які безвісно зникли
6. Виховна мета:сприяти формуванню професійних якостей спеціаліста правоохоронної сфери діяльності з розкриття та розслідування злочинів.
7. Відповідальність аудиторів. Права та обов’язки аудиторів
8. Головні розпорядники бюджетних коштів. Їх права та обов’язки
9. Діяльність Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
10. Добровільне страхування від нещасних випадків
11. Добровільне страхування від нещасних випадків, його мета. Умови страхування громадян від нещасних випадків. Страхові випадки.
12. Договори, в яких кожна із сторін має і права і обов’язки, називають двосторонніми, або взаємними.

Переглядів: 2564