Договірні відносини у процесі приватизації

Договірні відносини у сфері приватизації слід розглядати як майнові договори між суб’єктами приватизації, змістом яких є оплатне відчуження державного майна. Як окрема категорія договорів в ст. 27 Закону «Про приватизацію державного майна» їх назва угоди приватизації. Тому загальні положення про порядок укладання, виконання цих договорів і відшкодування шкоди передбачені у відповідних інститутах цивільного і господарського права, а особливості законодавчими актами про приватизацію.

Залежно від того, який суб’єкт є предметом договору і способу приватизації визначається його зміст. Так, відповідно до ч.1 ст.27 цього Закону, при приватизації державного підприємництва як цілісного майнового комплексу шляхом його викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі – продажу. При цьому, його старотова ціна визначається за Національним стандартом №3 «Оцінка цілісних майнових комплексів», затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 29.11.2006 р.

До договору купівлі-продажу повинні включатися передбачені бізнес-планом чи планом приватизації зобов'язання або зобов'язання сторін, які були визначені умовами аукціону, конкурсу чи викупу, щодо: здійснення програм технічного переозброєння виробництва, впровадження прогресивних технологій; здійснення комплексу заходів щодо збереження технологічної єдності виробництва та технологічних циклів; збереження та раціонального використання робочих місць; виконання вимог законодавства про захист економічної конкуренції; збереження номенклатури та обсягу виробництва продукції(послуг) відповідно до бізнес-плану; завершення будівництва жилих будинків; утримання об'єктів соціально-побутового призначення; виконання заходів щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та охорони навколишнього середовища; внесення інвестицій виключно у грошовій формі, їх розміру та строків; виконання встановлених мобілізаційних завдань; погашення боргів; подальшого використання земельної ділянки відповідно до вимог Земельного кодексу України.

До договору також включаються: відомості про розподіл відповідальності за шкоду, завдану навколишньому природному середовищу внаслідок господарської діяльності підприємства до проведення його приватизації вимоги та додаткові обмеження природоохоронного законодавства до користування об'єктом; санкції за порушення його умов. Включення до договору інших зобов'язань покупця допускається за згодою сторін.

Термін дії зазначених зобов'язань, за винятком виконання встановлених мобілізаційних завдань, не повинен перевищувати п'ять років, а щодо підприємств-монополістів, підприємств військово-промислового комплексу, що підлягають конверсії, галузевих науково-дослідних інститутів та проектно-конструкторських бюро, інших підприємств і установ, приватизація яких здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Зазначені в цій частині зобов'язання зберігають свою дію для осіб, які придбають об'єкт у разі його подальшого відчуження протягом терміну дії цих зобов'язань. Відчуження майна (акцій),обтяжених передбаченими у цій частині зобов'язаннями, можливо виключно за згодою державного органу приватизації, який здійснює контроль за їх виконанням. У разі подальшого відчуження приватизованого об'єкта новий власник у двотижневий термін з дня переходу до нього права власності на цей об'єкт зобов'язаний подати до державного органу приватизації копії документів, що підтверджують перехід до нього права власності. Державний орган приватизації зобов'язаний вимагати від нового власника виконання зобов'язань, визначених договором купівлі-продажу об'єкта приватизації і застосовувати до нього у разі їх невиконання санкції згідно із законом. Емітент або реєстратор, який веде реєстр власників іменних цінних паперів, зобов'язаний подати органу приватизації відомості про нового власника приватизованого об'єкта на письмову вимогу державного органу приватизації. Договори про подальше відчуження майна (акцій), обтяжених передбаченими у цій частині зобов'язаннями, підлягають нотаріальному посвідченню.

Контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу здійснює державний орган приватизації.

Власники приватизованих об'єктів мають пріоритетне право на довгострокову оренду (на строк не менше десяти років) займаних ними земельних ділянок з наступним їх викупом до земельного законодавства України, якщо на це немає прямої заборони Кабінету Міністрів України або відповідної місцевої ради.

Місцева рада зобов'язана у місячний строк з моменту реєстрації приватизованого об'єкта переоформити договір оренди на користування землею.

Договір купівлі-продажу підлягає нотаріальному посвідченню, що означає перехід права власності на приватизований об’єкт.

Право власності на приватизований об'єкт та земельну ділянку переходить до покупця з моменту сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації та земельної ділянки.

На вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу у визначені строки.

Договір купівлі-продажу не укладається при продажу акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації або корпоратизації, крім продажу їх пакетом згідно з планом приватизації (планом розміщення акцій). Покупець набуває права власності на акції придбані на сертифікатному аукціоні. З дня затвердження протоколу про результати такого аукціону.

Продаж акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації або корпоратизації, на фондових біржах здійснюється за умовами конкурсу. Наприклад, за оголошенням ФДМУ в 2010 р. конкурсом на продаж державного пакета акцій (61,58%) авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» була запропонована ціна 270 млн грн., яка в процесі конкурсу зросла до 516,841 грн¹.

Угоди щодо операцій з акціями, придбаними в процесі приватизації, можуть укладатися після внесення відомостей про їх покупця та інших відомостей, визначених законодавством, до реєстру власників іменних цінних ____________

¹Урядовий кур’єр. – 2011. – 26 січня

паперів.

Забороняється подальше відчуження окремих частин пакета акцій до повного виконання покупцем умов договору купівлі-продажу об'єкта приватизації, а також подальше відчуження приватизованого об'єкта без збереження для нового власника зобов'язань, визначених умовами конкурсу, аукціону, викупу. При подальшому відчуженні приватизованого об'єкта до нового власника переходять невиконані зобов'язання, що були передбачені договором купівлі-продажу об'єкта приватизації.

У разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань приватизований об'єкт підлягає поверненню у державну власність, включаючи земельну ділянку.

Особи, які придбали державні підприємства як цілісні майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав обов'язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України.

Правонаступництво щодо акцій (часток, паїв), придбаних в процесі приватизації, які належали державі в майні суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств, підтверджується договором купівлі-продажу. Вартість акцій (часток, паїв) визначається виходячи з їх номінальної вартості.

Як вже зазначалося, до договору купівлі – продажу включаються санкції за порушення його умов.

Зокрема, покупці, що не сплатили за об’єкт приватизації, включаючи земельну ділянку, придбаний шляхом викупу, на аукціоні або за конкурсом, протягом 60 днів з моменту укладення чи реєстрації відповідної угоди сплачують на користь органу приватизації неустойку в розмірі і порядку, що встановлюються постановою Кабінетом Міністрів України від 17.09.2008 р. № 846 «Про розмір неустойки за повну або часткову несплату покупцями коштів за об’єкти приватизації».

Розмір неустойки, відповідно до цієї постанови, яку сплачують покупці у разі повної або часткової несплати у встановлений Законом «Про приватизацію державного майна» строк коштів за об’єкт приватизації, включаючи земельну ділянку, становить 20% суми, за яку придбано такий об’єкт, включаючи земельну ділянку.

За недопущення працівників державних органів приватизації, протидіючи перешкоджання проведенню ними перевірки дотримання умов договору купівлі-продажу державного майна на керівника приватизованого підприємства накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний встановлений факт. Штрафи стягуються з винних осіб за рішенням суду в установленому порядку та перераховуються до Державного бюджету України.

Збитки, заподіяні порушенням законодавства про приватизацію, а також витрати щодо забезпечення збереження об'ємів приватизації на період до моменту передачі майна, підлягають відшкодуванню за позовами заінтересованих осіб на основі ст.623 ЦК і ст.224 ГК, які встановлюють загальні засади відшкодування збитків.

Порушення встановленого законодавством порядку приватизації або прав покупців є також підставою для визнання недійсним договору купівлі – продажу об’єкта приватизації. Якщо договір змінений або розірваний з істотним порушенням його умов однією із сторін, то відповідно до ч.5 ст. 653 ЦК , друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною умов або розірванням договору.

Спори щодо приватизації державного майна, крім спорів, які виникають із публічно – правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів, вирішуються господарським судом у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Порядок та способи приватизації	\|	Тема 8. УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЯМИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.02 сек.