Інші витрати і відрахування

В розділі фінансового плану підприємства «Витрати і відрахування» включають також витрати на виплату процентів банку за використання кредитів; поповнення обігових коштів з врахуванням уточнень, що вносяться в план виробництва продукції та змін в оптових цінах.

В складі цих витрат - витрати, що необхідні підприємству для здійснення інвестиційної діяльності, будівництва, реконструкції, ремонтів основних засобів; формування фондів стимулювання та розвитку, створення резервного фонду.

Планування витрат по кожній статті здійснюють з використанням нормативного методу з врахуванням реальних умов діяльності підприємства, використання внутрішніх резервів, впровадження заходів, що визначають можливості для скорочення витрат.

Заключним етапом складання фінансового плану підприємства є перевірка можливостей отримання достатньої суми доходів і надходжень коштів для покриття планових витрат. В цьому полягає визначення збалансованості балансу доходів і витрат, таким чином визначають загальний обсяг фінансових ресурсів, які може використати підприємство для забезпечення своєї господарської діяльності.

7.4. Оперативне фінансове планування.

Призначення та роль оперативних фінансових планів підприємства полягає у встановленні послідовності та строків здійснення окремих фінансових операцій при запровадженні раціональних способів маневрування грошовими ресурсами з метою отримання найбільшого економічного ефекту.

Оперативне фінансове планування включає складання та виконання платіжного календаря, кредитної заявки, касового плану.

Платіжний календар є важливим інструментом оперативного управління грошовими потоками на підприємстві. Платіжний календар являє собою план раціональної організації оперативної фінансової діяльності, в якому взаємопов'язані за термінами використання всі джерела надходження коштів з витратами на здійснення господарської діяльності підприємства. Розробляється він на квартал з розподілом по місяцях, декадах в різних варіантах, містить такі розділи:

• надходження коштів;

• видатки;

• перевищення надходжень над видатками;

• перевищення видатків над надходженнями;

• залишок коштів на початок планового періоду;

• залишок коштів на кінець планового періоду.

Розробка платіжного календаря базується на інформації, яка охоплює всі сторони фінансової діяльності підприємства. В цьому документі відображаються надходження грошових коштів підприємству від реалізації продукції, стан розрахунків з дебіторами та кредиторами, отримання авансів від інших підприємств, орендних платежів, короткострокових позик, інших надходжень. Одночасно платіжний календар відображає невідкладні витрати, а також витрати на заробітну плату, відрахування в бюджет та позабюджетні фонди, погашення позик тощо.

Якщо надходження коштів перевищує видатки, то це свідчить про фінансову стійкість підприємства. У випадку, коли в плановому періоді надходження коштів з урахуванням залишку на початок періоду буде недостатньо для покриття запланованих витрат, підприємству необхідно вжити заходів, спрямованих на покращення фінансового стану. До таких заходів належать: відмова від витрат, які не є першочерговими, перенесення строків розрахунків з іншими підприємствами за домовленістю, отримання кредитів, прискорення розрахунків за відвантажену продукцію, мобілізація внутрішніх резервів тощо. Якщо підприємство не може залучити додаткові кошти для покриття видатків, то стає необхідним оголосити стан неплатоспроможності.

Таким чином, за допомогою платіжного календаря здійснюють управління платоспроможністю підприємства, використанням тимчасово вільних грошових коштів, запобігають виникненню дефіциту коштів в певні проміжки часу, визначають потреби в обсягах короткострокового кредиту, здійснюють постійний контроль за своєчасністю надходження коштів.

На етапі оперативного фінансового планування складають кредитну заявку-документ, в якому підприємство обґрунтовує потреби в банківському кредиті. Кредитна заявка оформляється на основі попередніх розрахунків потреби в кредитних коштах, обгрунтувань ефективності заходів, спрямованих на підвищення рівня економічної роботи на підприємстві і для впровадження яких необхідні кредитні кошти.

Касовий план - це план, який відображає обіг наявних грошових коштів, надходження та виплату наявних грошей через касу підприємства. Складання касового плану та його виконання має важливу роль в оперативному управлінні грошовими потоками, характеризує забезпеченість підприємства наявними коштами, характеризує його платоспроможність.

Касовий план складається з 4-х розділів:

• надходження наявних грошей;

• виплата наявних грошей;

• розрахунок заробітної плати, яку необхідно виплатити працівникам підприємства;

• строки виплати заробітної плати та інших виплат.

На підприємстві здійснюється оперативний облік руху та використання грошових коштів відповідно до їх цільового призначення.

7.5. Планування заходів щодо запобігання банкрутству підприємства.

Підприємство визнається банкрутом у випадку, коли воно нездатне відновити свою платоспроможність та задовольнити вимоги кредиторів інакше як через застосування визначеної судом ліквідаційної процедури.

Ознаками банкрутства є фінансова криза підприємства, яка характеризується розбалансованістю діяльності, нездатністю забезпечити платоспроможність, відсутністю будь-яких можливостей впливати на фінансові відносини підприємства з іншими суб'єктами господарювання, підприємствами, організаціями, установами.

Виявлення фінансової нестабільності здійснюють на етапі оперативного фінансового управління на основі постійного моніторингу фінансового стану підприємства, об'єктивної оцінки основних факторів, що впливають на появу кризового стану, оцінки можливих негативних наслідків банкрутства, формування антикризової політики та впровадження заходів, які можуть запобігти розвитку фінансової нестабільності.

Вважаючи, що процедура банкрутства негативно впливає на власників підприємств, працівників, партнерів по підприємницькій діяльності, законодавством України передбачені заходи щодо запобігання банкрутству. Господарською компетенцією щодо запобіганню банкрутству підприємства-боржника наділені підприємства, органи державної влади та місцевого самоврядування. Інші підприємства та кредитори можуть надати підприємству-боржнику фінансову допомогу в розмірі, достатньому для погашення зобов'язань боржника перед кредиторами, включаючи зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), та відновлення платоспроможності боржника (досудова санація). Надання фінансової допомоги боржнику зобов'язує його взяти на себе відповідні зобов'язання перед особами, які надали таку допомогу.

Досудова санація державних підприємств проводиться за рахунок коштів державних підприємств та інших джерел фінансування. Обсяг державних коштів для проведення досудової санації державних підприємств встановлюється законом про Державний бюджет України. Умови проведення досудової санації державних підприємств за рахунок інших джерел фінансування погоджується з органом, наділеним господарською компетенцією щодо боржника.

На етапі оперативного фінансового планування необхідно передбачити заходи антикризового змісту, спрямовані на швидке відновлення платоспроможності, забезпечення достатнього рівня фінансової стійкості підприємства.

Планом оздоровлення фінансового стану підприємства може стати його реструктуризація, тобто здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зміну його структури управління, форми власності, організаційно-правової форми. Можуть бути застосовані різноманітні форми реструктуризації: перепрофілювання підприємства; об'єднання, злиття декількох підприємств; продаж підприємства або його частки; передача підприємства в оренду; створення нових юридичних осіб тощо. Вибір тої чи іншої форми реструктуризації здійснюється за допомогою критеріїв організаційно-економічного змісту: строки освоєння нових видів продукції, достатність отриманих коштів для погашення боргів, строки окупності інвестицій, темпи нарощування платоспроможності.

Реструктуризація державних підприємств здійснюється, як правило, через їх приватизацію. В цьому випадку змінюється організаційно-правова форма підприємства, склад засновників. В результаті цього з'являються нові можливості для залучення інвестицій і впровадження якісно іншої системи управління.

Може бути передбачений продаж частини майна боржника або цілісного майнового комплексу на відкритих торгах чи іншим способом. Отримані від продажу кошти направляються на погашення боргів. Така форма реструктуризації застосовується, як правило, до підприємств недержавної форми власності. Об'єднання або злиття декількох підприємств застосовується у випадку, коли підприємства технологічно пов'язані між собою або мають однакову спеціалізацію.

В плані фінансового оздоровлення підприємства передбачаються заходи, спрямовані на обґрунтування джерел фінансування. До організаційно-технічних та соціально-економічних заходів, що залежать безпосередньо від підприємства-боржника та спрямовані на зниження витрат та збільшення грошових надходжень, належать:

• згортання збиткових виробництв;

• обмеження посередників та розширення прямих зв'язків з підприємствами-постачальниками;

• вдосконалення системи управління підприємством, впровадження раціональних методів організації праці у всіх підрозділах підприємства, зниження витрат на заробітну плату;

• впровадження оптимальних норм витрат матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів;

• реалізація надлишкових активів, розпродаж залежаної продукції;

• удосконалення роботи з дебіторами.

До заходів, що передбачають залучення коштів від зовнішніх джерел фінансування, належать такі:

• списання заборгованості;

• надання кредитів;

• здійснення безповоротної фінансової допомоги;

• державне цільове кредитування;

• дотації за рахунок бюджетних коштів;

• випуск конверсійної позики;

• реструктуризація боргів.

Відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визначення його банкрутом» орган державної влади з питань банкрутства здійснює державну політику, що спрямована на відновлення платоспроможності підприємств, забезпечення їх фінансової стійкості. Орган державної влади сприяє створенню організаційних, економічних та інших умов, необхідних для забезпечення фінансової стабільності підприємств. Оперативно виявляє ознаки кризового стану, здійснює локалізацію кризових явищ, сприяє впровадженню на підприємствах-боржниках заходів, спрямованих на подолання фінансової кризи. В складі заходів по запобіганню банкрутства - створення умов для відновлення платоспроможності державних підприємств та підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності не перевищує 25 %. Передбачено, що до казенних та комунальних підприємств не може застосовуватися процедура щодо неплатоспроможності боржника. У разі визнання підприємства банкрутом здійснюється реалізація процедури банкрутства: розгляд заяви про банкрутство, порушення справи про банкрутство господарським судом, експертне визначення фінансового становища боржника, затримка у виконанні поточних платежів, забезпечення грошових вимог кредиторів, призначення нового розпорядника майном підприємства, проведення зборів кредиторів, відкриття ліквідаційної процедури тощо.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Податок на прибуток	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.