• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

На заключній стадії свого розвитку проприум співвідноситься з унікальною здатністю людини до самопізнання та самоусвідомлення.

Крім цих семи аспектів проприума, Олпорт запропонував ще один – пізнання самого себе, який стоїть на всіма іншими та синтезує їх.

Проприативні прагнення (цілепокладання).

Проприум – це позитивне, творче прагнення до розвитку, що усвідомлюється, як найважливіше та центральне утворення, яке є тою частиною суб’єктивного досвіду, як “моє”, тобто самістю.

Виділяє певний принцип, що організує установки, оцінки, мотиви, відчуття та схильності в єдине цілісне утворення – проприум.

Приділяє значну увагу розвитку самості.

Г.Олпорт

Індивіди з чітким усвідомленням своєї індивідуальності сприймають себе, як господаря свого життя, тоді як копіювання чиєїсь поведінки не дає можливість людині досягти справжнього почуття ідентичності.

П’ять основних екзистенціальних потреб людини, однією з яких є потреба в ідентичності.

Еріх Фром

Его-ідентичність, це не просто сукупність прийнятих ролей, але й певне сполучення ідентифікацій та можливостей індивіда, як вони сприймаються їм на основі досвіду взаємодії з навколишнім світом, а також знання про те, як реагують на нього інші.

Проблематика Я-концепції розглядалась через его-ідентичність, як суб’єктивне почуття безперервного ототожнення себе.

Виділив вісім стадій психосоціального розвитку в яких торкався таких аспектів самосвідомості, як впевненість, самоконтроль, самооцінка, почуття его-ідентичності.

Розглядав поняття Его виключно в поцесі його розвитку.

Е.Еріксон

Основним предметом розгляду є патологічні стани самосвідомості, тобто невротичні конфлікти, подолання яких можливе лише через усвідомлення особистістю свого реального Я.

Розвиток реального Я не залежить від соціальних умов буття та виховання, а є внутрішньою силою людини, що є притаманна всім людям однак єдина та неповторна у кожної окремо взятої людини, яка складає глибоке джерело розвитку.

Одне з центральних понять – реальне “Я”, яке є найсуттєвішою та найціннішою частиною Я.

• Вважав, що всі люди відчувають внутрішню потребу ототожнення з самим собою; в ідентичності, завдяки якій люди почувають свою несхожість з іншими та усвідомлюють , хто вони насправді. Тобто кожна людина повинна бути здатною сказати “Я – це я”.

• Виділив сім різних аспектів самості, що беруть участь у розвитку проприума з дитинства до зрілості, в результаті консолідації яких формується “Я”, як об’єкт суб’єктивного пізнання та відчуття:

• відчуття власного тіла;

• відчуття самоідентичності;

• почуття самоповаги;

• розширення самості;

• образ себе;

• раціональне керування самим собою;

Таблиця 1.2

Наукові підходи дослідження проблеми «Я»

Читайте також:

1. II. МЕХАНІЗМИ ФІЗІОЛОГІЧНОЇ ДІЇ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ.
2. III.Цілі розвитку особистості
3. III.Цілі розвитку особистості
4. III.Цілі розвитку особистості
5. Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства
6. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
7. V Такі негативні особистісні утворення, як самовпевненість і нерозвиненість автономії та ініціативи, обумовлюють неадаптивне старіння людини.
8. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
9. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
10. А. Це наявність в однієї людини кількох ліній клітин з різним набором хромосом.
11. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
12. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.

Переглядів: 534