МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
На заключній стадії свого розвитку проприум співвідноситься з унікальною здатністю людини до самопізнання та самоусвідомлення.Крім цих семи аспектів проприума, Олпорт запропонував ще один – пізнання самого себе, який стоїть на всіма іншими та синтезує їх. Проприативні прагнення (цілепокладання). Проприум – це позитивне, творче прагнення до розвитку, що усвідомлюється, як найважливіше та центральне утворення, яке є тою частиною суб’єктивного досвіду, як “моє”, тобто самістю. Виділяє певний принцип, що організує установки, оцінки, мотиви, відчуття та схильності в єдине цілісне утворення – проприум. Приділяє значну увагу розвитку самості. Г.Олпорт Індивіди з чітким усвідомленням своєї індивідуальності сприймають себе, як господаря свого життя, тоді як копіювання чиєїсь поведінки не дає можливість людині досягти справжнього почуття ідентичності. П’ять основних екзистенціальних потреб людини, однією з яких є потреба в ідентичності. Еріх Фром Его-ідентичність, це не просто сукупність прийнятих ролей, але й певне сполучення ідентифікацій та можливостей індивіда, як вони сприймаються їм на основі досвіду взаємодії з навколишнім світом, а також знання про те, як реагують на нього інші. Проблематика Я-концепції розглядалась через его-ідентичність, як суб’єктивне почуття безперервного ототожнення себе. Виділив вісім стадій психосоціального розвитку в яких торкався таких аспектів самосвідомості, як впевненість, самоконтроль, самооцінка, почуття его-ідентичності. Розглядав поняття Его виключно в поцесі його розвитку. Е.Еріксон Основним предметом розгляду є патологічні стани самосвідомості, тобто невротичні конфлікти, подолання яких можливе лише через усвідомлення особистістю свого реального Я. Розвиток реального Я не залежить від соціальних умов буття та виховання, а є внутрішньою силою людини, що є притаманна всім людям однак єдина та неповторна у кожної окремо взятої людини, яка складає глибоке джерело розвитку. Одне з центральних понять – реальне “Я”, яке є найсуттєвішою та найціннішою частиною Я. • Вважав, що всі люди відчувають внутрішню потребу ототожнення з самим собою; в ідентичності, завдяки якій люди почувають свою несхожість з іншими та усвідомлюють , хто вони насправді. Тобто кожна людина повинна бути здатною сказати “Я – це я”. • Виділив сім різних аспектів самості, що беруть участь у розвитку проприума з дитинства до зрілості, в результаті консолідації яких формується “Я”, як об’єкт суб’єктивного пізнання та відчуття: • відчуття власного тіла; • відчуття самоідентичності; • почуття самоповаги; • розширення самості; • образ себе; • раціональне керування самим собою; Таблиця 1.2 Наукові підходи дослідження проблеми «Я» Читайте також:
|
||||||||
|