Права людини в історії людства

Тема 7. права, свободи та відповідальність

Форми участі громадян у суспільному житті

І. Соціальна діяльність

2. Спілкування

Чинники, що впливають на становлення особистості:

* сім'я;

* школа;

* однолітки;

* засоби масової інформації та комунікації телебачення, радіо, друковані засоби інформації, мережа глобального зв'язку — Інтернет;

* політична система суспільства, яка об'єднує державні й громадські організації в цілісну структуру, ідо діє в сфері політики

* професійна діяльність, яка впливає па формування особистісних рис людини, сприяє чи ні формуванню громадянської позиції

* релігійні вірування, які відчуваються в багатьох сферах життєдіяльності,

* національні традиції що мають значний вплив на соціалізацію особистості.

Формування уявлень і понять про права людини почалося з найдавніших часів історії людства. 3 самого початку людина почала будувати свою поведінку и відносини з іншими людьми, дотримуючись елементарних прав та обов'язків у колективі (роді племені).

Розвивалися людина, суспільство, в якому вона жила, змінювалися уявлення про власні права та обов'язки. У правах людини відображалися моральні, етичні, релігійні, культурні та інші правила - норми.

Джерелами первісних уявлень про права людини є стародавні релігійні тексти, у яких сформульовано чимало гуманістичних принципів і норм загальнолюдського характеру, та твори давньогрецьких і китайських філософів у яких сформульовано ідеї людських прав.

Перше закріплення низки ідей щодо прав людини у законодавстві здійснено у Великій хартії вольностей, яку підписав 1215 р. король Іоанн Безземельний внаслідок угоди між ним і повсталими проти нього англійськими баронами. У цьому документі захищалися права на приватну власність, недоторканність та свободу особистості від абсолютизму, принцип недоторканності особи, право людини на вільне пересування. 1689 р. у Великій Британії прийнято Білль про права, що став юридичною основою конституційної парламентської монархії у Великій Британії і в якому закладено основи демократичного парламентаризму (вільні вибори членів парламенту їх недоторканність).

На українських землях питання прав людини та їх захисту порушувалися в Конституції Пилипа Орлика 1710 р. Там зазначалося: «Подібно до того, як Ясновельможному Гетьману з обов'язку його уряду належить керувати й наглядати за порядком щодо всього Війська Запорозького, гак само він повинен пильно дбати про те, щоб на рядовий і простий народ не покладали надмірним тягарів, утисків і надмірних вимог, бо відштовхнуті ними (люди). залишивши свої домівки, відходять, як правило до чужих країв шукати життя кращого, спокійного і легшого».

У Конституції Пилипа Орлика закріплено принцип розподілу влади, обрання влади вільним волевиявленням населення. У разі повернення Орлика в Україну обіцялося відновити козацькі права, зберегти привілеї міст, полегшити податковий тягар селянам, надати державну допомогу вдовам, сиротам та іншим соціально не захищеним верствам населення.

Конституція Пилипа Орлика залишилася в історії як оригінальна правова пам'ятка, хоча реальної сили так і не набула.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Участь у житті суспільства	\|	Поняття прав і свобод людини

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.