Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Механізм генерації потенціалу дії кардіоміоциту

 
 

Потенціал дії м'язової клітки серця відрізняється від потенціалу дії нервового волокна і клітки кістякового м'яза насамперед тривалістю порушення - деполяризації (мал. 4.7).

 

Якщо тривалість ПД аксона складає 1 мс, клітки кістякового м'яза 2 - 3 мс, то тривалість потенціалу дії клітки скорочувального міокарда шлуночка серця складає 250-300 мс. Як буде показано нижче (гл.5, 7), це дозволяє здійснити синхронне порушення і скорочення структур серця для забезпечення викиду крові.

 
 

Такі особливості ПД кардіоміоциту забезпечуються розподілом іонів усередині і зовні клітки, представленим на мал. 4.8.

 

Розподіл іонів К+ і Na+ у кардіоміоцитах близький до розподілу цих іонів у кістяковому м'язі (табл. 3.1). Однак у кардіоміоциті при формуванні ПД і в процесі скорочення істотну роль грають і іони Са2+. Їхня концентрація зовні клітки складає близько 2 ммоль/л, але усередині клітки концентрація вільних іонів Са2+ дуже мала: 10-4 ммоль/л. При скороченні концентрація вільних іонів Са2+ усередині клітки може зростати до 10-3 ммоль/л, але у фазі реполяризації надлишок цих іонів віддаляється з клітки.

Іонні насоси міокардіальних кліток. Збереження іонного балансу в кардіоміоцитах забезпечує К+- Na+- і Са2+-насоси, що активно перекачують іони Na+ і Са2+ назовні, а іони К+ - усередину клітки (див. мал. 4.8). Роботу цих насосів забезпечують ферменти K+-Na+-АТФаза і Са2+-АТФаза, що знаходяться в сарколемі міокардіальних кліток.

Щільність молекул К+- Na+-насоса в мембрані, оцінювана по специфічному зв'язуванню [3Н] - оуабаіну, складає близько 1000 на 1 мкм2, тобто 1011 насосів на див2. Число циклів насоса оцінюється » 20 у секунду. Тоді на 1 см2 за одну секунду відбуваються 2 × 1012 циклів насосів. Тому що за кожен цикл насос переносить 3 іони Na+, те усього переноситься
6 × 1012 іонів за 1 з на 1 см2. Розділивши цей результат на число Авогадро (6,02×1023 моль-1), одержуємо 10 × 10-12 моль/см2 × з, тобто з розрахунку через 1 см2 за 1 з насос перекачує
10 пмоль іонів Na+. Близький результат був отриманий і в експерименті.

У спокої проникність мембрани для іонів Na+ і Са2+ досить мала: РNa/ РK » 0,05; відношення РCa/ РK також мало, мала і концентрація іонів Са2+ поза кліткою. Тому потенціал спокою, як і в нервових волокнах, визначається в основному різницею концентрацій іонів ДО+ по обох сторони клітинної мембрани.

Потенціал дії клітки міокарда має три характерні фази: деполяризація (I), плато (II) і реполяризація (III).

I фаза – деполяризація, як і в аксоні, визначається різким ростом проникності мембрани для іонів натрію: РK : РNa = 1:20 у момент перевищення φM граничного значення при порушенні. Поріг активації натрієвих каналів приблизно -60 мв, а час життя 1-2 мс і може доходити до 6 мс.

I фаза – плато - характерна повільним спадом φM від пікового значення (» + 30 мв) до нуля. У цій фазі одночасно працюють два типи каналів - повільні кальцієві канали і калієві канали.

Кальцієві канали мають поріг активації біля -30 мв, а час їхнього життя приблизно 200 мс. У результаті відкривання кальцієвих каналів виникає деполяризуючий повільний вхідний у клітку кальцієвий струм:

I = g (jM),

де gCa - провідність мембрани для іонів Са2+.

Цей струм забезпечується пасивним переносом відповідно до градієнта електрохімічного потенціалу для іонів Са2+ (див. мал. 4.8).

Рівноважний кальцієвий потенціал по рівнянню Нернста:

Одночасно з ростом кальцієвого струму росте провідність для іонів калію g, що приводить до виникнення калієвого струму, реполяризуючого мембрану.

В II фазі gCa зменшується, a g збільшується (див. мал. 4.9), відбувається поступове вирівнювання поточних назустріч один одному струмів, а потенціал мембрани φM знижується майже до нуля. Для II фази характерно, що сумарний струм мембрани IM прагне до 0, тобто

Зміни провідностей іонів натрію, кальцію і калію при формуванні ПД кардіоміоциту показані на мал. 4.9.

III фаза – реполяризація - характеризується закриттям кальцієвих каналів, ростом величини g і посиленням вихідного струму К+.

Модифікуючи рівняння (3.8), можна одержати рівняння для мембранного струму при порушенні кардіоміоциту:

(4.8)

 
 

Другий і третій доданок - складові вхідних деполяризуючого швидкого струму Na+ і повільного Са2+, четверте вихідний реполяризуючий струм К+. Необхідно враховувати, що відповідно до теорії Ходжкіна-Хакслі провідність gNa, g, а також і gCa є потенціалозалежними величинами: gi = f (φM, t). Для кальцієвого каналу, так само як і для натрієвого, передбачається існування що активують і інактивуючих часток, стан яких описується деякими параметрами d і f відповідно. Тоді провідність каналу gCa у рівнянні (4.8)

gCa = gCa×d×f,

де gCa - максимальна провідність відкритого кальцієвого каналу.

Опис кінетики параметрів активації d і інактивації f є складною науковою задачею, пошуки рішення якої в даний час інтенсивне ведуться.

Коротко резюмувати характеристики процесів, що відбуваються при формуванні потенціалу дії кардіоміоциту, можна таблицею 4.1. Стрілки в таблиці вказують напрямок відповідного струму, зачернені канали закриті, ТK, ТNa, і ТCa - характерні часи життя відповідних каналів.

 

Таблиця 4.1. Процеси, що відбуваються при формуванні ПД кардіоміоциту

 
 

 

Процеси порушення кардіоміоциту вивчаються за допомогою ряду спеціальних методів.

Один з них - це метод блокаторів (антагоністів) іонів кальцію. Були знайдені специфічні блокатори кальцієвого струму в міоциті: препарати Д-600, верапаміл, катіони металів La3+, Mn2+ і деякі інші. Ці речовини припиняють доступ кальцію усередину клітки і тим самим змінюють і величину, і форму потенціалу дії. Цікаво відзначити, що кальцієві канали не блокуються тетродотоксином (блокатором іонів Na+), що дає підставу допускати існування в кардіоміоцитах окремих кальцієвих каналів.

Другий метод - люмінесцентний аналіз. Він дозволяє реєструвати в експерименті перенос іонів кальцію за допомогою білка екворину, одержуваного зі світних медуз. Особливість цього білка полягає в тім, що, володіючи високою спорідненістю до іонів Са2+, він люмінісцирує у їхній присутності. Екворин вводиться в препарат серцевого м'яза, і за допомогою спеціальної оптичної апаратури реєструється зміна інтенсивності світіння в часі. Отримані результати дозволяють описати процеси переносу іонів кальцію при генерації потенціалу дії в м'язі серця.

Розподіл іонів кальцію по серцевому м'язі в нормі і патології вивчається за допомогою методу радіонуклідної діагностики. Для цього використовують радіоактивний ізотоп кальцію – Са45, β – випромінювання якого реєструється сканерами.


Читайте також:

  1. II. МЕХАНІЗМИ ФІЗІОЛОГІЧНОЇ ДІЇ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ.
  2. V Процес інтеріоризації забезпечують механізми ідентифікації, відчуження та порівняння.
  3. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.
  4. Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу
  5. Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу, прояви гіпер- та гіпофункцій.
  6. Адміністративно-командна система, її ознаки та механізм функціонування.
  7. Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
  8. Аеробний механізм ресинтезу АТФ
  9. Акти застосування норм права в механізмі правового регулювання.
  10. Акціонерні товариства як механізм трансформації
  11. Алгоритм формування потенціалу Ф2
  12. Альдостерон та механізми ренін-ангіотензину




Переглядів: 1309

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Іонні канали клітинних мембран | Зовнішні електричні поля органів. Принцип еквівалентного генератора

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.041 сек.