• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Суб’єкти управління в галузі оборони

Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України, за Конституцією України (п. 17 ст. 106) є Президент України. Він призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави.

Безпосереднє керівництво Збройними Силами України здійснюється Міністерством оборони України.

Міністерство оборони України (Міноборони України) є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує втілення в життя державної політики у сфері оборони держави та військового будівництва, керівництво Збройними Силами України їх мобілізаційну і бойову готовність та підготовку до виконання покладених на них завдань.

До основних завдань Міноборони України належать:

реалізація державної політики з питань оборони і військового будівництва; оцінка воєнно-політичної обстановки, визначення рівня воєнної загрози; безпосереднє керівництво Збройними Силами, утримання їх у постійній бойовій і мобілізаційній готовності; забезпечення оснащення Збройних Сил озброєнням і військовою технікою, підготовки і розстановки кадрів, розвитку військової освіти і науки, зміцнення дисципліни, правопорядку та виховання особового складу; здійснення заходів з реалізації соціально-правових гарантій військовослужбовців, членів їхніх сімей та працівників Збройних Сил; створення умов для цивільного і громадського контролю над Збройними Силами.

Для виконання покладених, на нього завдань Міноборони України здійснює такі заходи:

1) бере участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері оборони та військового будівництва, розробці проекту воєнної доктрини, пропозицій та обґрунтувань до актів Верховної Ради України, Президента України, Ради національної безпеки і оборони України, Кабінету Міністрів України з питань військової та військово-технічної політики держави;

2) подає на розгляд Президентові України опрацьовані разом з Генеральним штабом Збройних Сил, відповідними міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, військовими формуваннями; утвореними відповідно до законодавства України (далі — військові формування) проекти концепції військового будівництва, державної програми будівництва і розвитку Збройних Сил, державної програми розвитку озброєння та військової техніки, планів дислокації та розташування Збройних Сил тощо;

пропозиції щодо застосування Збройних Сил, їх загальної структури та чисельності;

3) подає Кабінету Міністрів України опрацьовані разом з Генеральним штабом, відповідними міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, військовими формуваннями проекти мобілізаційного плану і схем мобілізаційного розгортання Збройних Сил та інших військових формувань, плану підготовки території держави до оборони, а після затвердження здійснює заходи щодо їх реалізації;

4) оцінює воєнно-політичну обстановку та визначає рівень воєнної загрози;

5) бере участь у формуванні оборонного бюджету, звітує перед Кабінетом Міністрів України про використання виділених коштів;

6) організує накопичення озброєння і військової техніки в непорушному запасі, інших матеріальних ресурсів у мобілізаційному резерві Збройних Сил;

7) бере участь в організації підготовки до оборони господарства України та контролі за виконанням підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності мобілізаційних завдань;

8) здійснює загальне керівництво оперативною, бойовою, мобілізаційною, морально-психологічною підготовкою Збройних Сил, воєнною наукою та освітою;

9) визначає пріоритети та головні завдання воєнної розвідки і забезпечує її діяльність;

10) здійснює функції державного замовника на розробку, виробництво, постачання, ремонт, знищення і утилізацію озброєння, військової техніки та військового майна, виконання робіт та надання послуг для потреб оборони;

11) узгоджує програми, тактико-технічні (технічні) завдання всіх державних замовників на розробку і модернізацію озброєння, військової техніки та їх складових частин, забезпечує єдину державну політику з питань стандартизації, метрології та уніфікації, методологічні основи цінової і контрактно-договірної роботи у цій справі;

12) організує випробування та експертизу озброєння, військової техніки і військового майна, контролює якість їх виготовлення;

13) організує всебічне забезпечення Збройних Сил продовольством, речовим та іншим майном, матеріальними та іншими ресурсами, здійснює військові перевезення всіх видів у державі;

14) проводить державну кадрову політику у Збройних Силах, забезпечує підготовку та розстановку військових кадрів;

забезпечує військове, правове, військово-патріотичне, морально-етичне та естетичне виховання особового складу Збройних Сил та проведення заходів щодо зміцнення військової дисципліни і правопорядку у військах (силах);

контролює додержання вимог законодавства з питань підготовки громадян до військової служби та забезпечує їх виконання під час проходження служби;

15) проводить роботу щодо здійснення заходів, пов'язаних з призовом громадян на строкову військову службу та звільненням у запас військовослужбовців, які відслужили визначені строки служби, а також мобілізацією та демобілізацією;

16) забезпечує виконання законодавства щодо екологічної безпеки під час діяльності Збройних Сил, підприємств, установ та організацій, підпорядкованих Міністерству;

17) здійснює в установленому порядку у межах своїх повноважень функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління Міністерства;

18) утворює, реорганізує і ліквідує у встановленому порядку підприємства, установи, організації, військові частини і з'єднання, військові навчальні заклади, контролює їх діяльність;

19) здійснює у встановленому порядку та у межах своїх повноважень реалізацію озброєнь, військової техніки та іншого військового майна, яке перебуває у сфері управління Міністерства, передачу його в оренду, а також надання послуг військово-технічного призначення;

20) керує економічною і фінансовою роботою в Збройних Силах;

21) здійснює капітальне будівництво, експлуатацію і ремонт житлового, казарменого та інших фондів, об'єктів воєнного призначення, забезпечує використання відповідно до законодавства земельних ділянок, виділених для потреб Збройних Сил;

22) реалізує державну політику з питань охорони праці на підприємствах, в установах і організаціях Міністерства;

23) здійснює заходи щодо соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей, а також заходи, спрямовані на охорону здоров'я особового складу Збройних Сил, а у випадках, передбачених законодавством, — і військовослужбовців, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей;

24) бере участь у підготовці міжнародних договорів України, укладає у встановленому порядку міжнародні договори міжвідомчого характеру і забезпечує їх виконання, здійснює в межах своєї компетенції військове і військово-технічне співробітництво з військовими органами іноземних держав, забезпечує участь миротворчих контингентів Збройних Сил у міжнародних миротворчих операціях;

25) забезпечує у межах своєї компетенції реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням у Міністерстві, Збройних Силах, на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери його управління;

26) веде інформаційно-роз'яснювальну роботу через засоби масової інформації, здійснює видавничу діяльність;

27) здійснює інспектування органів управління, військ (сил), установ і організацій Міністерства, стану бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил, якості виконання покладених на них завдань;

28) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції про вдосконалення законодавства та у встановленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України, Кабінету Міністрів України;

29) організує виконання актів законодавства, здійснює систематичний контроль за Їх реалізацією в межах і в порядку, встановлених законодавством;

30) здійснює інші функції, що випливають з покладених на Міністерство завдань.

Міноборони України має право: залучати фахівців міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції; представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях та під час підписання міжнародних договорів України; одержувати у встановленому порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

скликати у встановленому порядку наради за участю представників органів виконавчої влади з питань, що належать до його компетенції.

Міноборони України очолює Міністр, якого призначає на посаду і звільняє з посади Президент України. Міністр оборони України з питань, що належать до конституційних повноважень Президента України, підпорядковується безпосередньо Президентові України. Він несе персональну відповідальність перед Президентом України, Радою національної безпеки і оборони України та Кабінетом Міністрів України за виконання Міністерством покладених на нього завдань і здійснення ним своїх функцій.

Міністр оборони України в межах повноважень Міністерства на основі та на виконання актів законодавства видає накази і директиви, організує і контролює їх виконання.

Накази і директиви з питань будівництва та розвитку Збройних Сил, їх бойової і мобілізаційної готовності, оперативної та бойової підготовки, організаційних заходів та інспектування військ (сил) Міністр оборони України видає спільно з Начальником Генерального штабу Збройних Сил.

Генеральний штаб Збройних Сил України — окрема складова частина Міністерства оборони України. Він є головним військовим органом з планування оборони держави і оперативного управління Збройними Силами та іншими військовими формуваннями України в межах своєї компетенції.

Генеральний штаб підпорядкований Міністрові оборони України. У воєнний час він є робочим органом Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України зі стратегічного планування застосування Збройних Сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України та керівництва ними.

Генеральний штаб призначений здійснювати:

1) стратегічне планування застосування Збройних Сил та інших військових формувань, координацію їх оперативної і мобілізаційної підготовки;

2) організацію і контроль за виконанням заходів, спрямованих на підтримання військ (сил) у постійній бойовій і мобілізаційній готовності, комплектування їх особовим складом, озброєнням і військовою технікою;

3) забезпечення функціонування системи управління Збройними Силами, їх взаємодії з міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади та військовими формуваннями;

4) організацію і проведення оперативної підготовки органів управління Збройних Сил та інших військових формувань.

Генеральний штаб відповідно до покладених на нього завдань:

1) бере участь в аналізі воєнно-політичної обстановки та визначенні рівня воєнної загрози Україні, прогнозує тенденції розвитку форм і способів воєнних дій та засобів збройної боротьби, обґрунтовує шляхи будівництва і розвитку Збройних Сил;

2) здійснює заходи щодо підтримання постійної бойової та мобілізаційної готовності Збройних Сил;

3) керує оперативною та мобілізаційною підготовкою Збройних Сил, координує і здійснює контроль за оперативною і мобілізаційною підготовкою інших військових формувань, призначених для передачі до складу Збройних Сил під час мобілізації, методологічне та методичне її забезпечення, веде облік наявності матеріальних цінностей мобілізаційного резерву;

4) готує пропозиції щодо:

потреби в особовому складі, озброєнні, військовій техніці та матеріально-технічних ресурсах, продовольстві, речовому та іншому майні для виконання покладених на Збройні Сили та інші військові формування завдань, організує загальне планування всебічного забезпечення їх на особливий період;

формування видатків Державного бюджету України на національну оборону, обсягів і пріоритетів розподілу бюджетних асигнувань відповідно до потреб та стратегічних завдань Збройних Сил;

оперативно-стратегічних вихідних даних стосовно кількісних та якісних характеристик озброєння і військової техніки, необхідних для оснащення Збройних Сил;

5) організує стратегічне розгортання Збройних Сил та інших військових формувань, їх взаємодію з міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади під час виконання завдань оборони держави;

6) визначає завдання та порядок розвідувального та інформаційно-аналітичного забезпечення штабів і військ (сил);

7) планує призов громадян на строкову військову службу, комплектування військ (сил) особовим складом, озброєнням і військовою технікою, звільнення в запас військовослужбовців, які відслужили визначені строки служби, організує збори, підготовку та перепідготовку військовозобов'язаних запасу;

8) контролює додержання і використання встановленого для Збройних Сил та інших військових формувань бойового та чисельного складу;

9) організує розробку системи оцінки бойової та мобілізаційної готовності військ (сил), проводить порівняльну оцінку бойових можливостей з'єднань, частин, підрозділів, озброєння і військової техніки Збройних Сил та військ інших держав, готує пропозиції щодо підвищення цих можливостей;

10) створює систему управління Збройними Силами, забезпечує її бойову готовність, застосування, вдосконалення і розвиток;

11) організує підготовку органів стратегічної та оперативно-стратегічної ланок управління, готує їх до взаємодії з міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади та військовими формуваннями;

12) організує застосування системи зв'язку і автоматизованої системи управління військами Збройних Сил, розробляє пропозиції щодо залучення державної системи зв'язку до виконання завдань оборони;

13) забезпечує приховане управління військами (силами) і зброєю, організує шифрований (кодований) і засекречений зв'язок, визначає порядок організації цих видів зв'язку для взаємодії Збройних Сил з міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади та військовими формуваннями, а також на підставі міжнародних договорів — з відповідними органами іноземних держав;

14) організує застосування засобів систем державного розпізнавання у Збройних Силах, міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади та військових формуваннях, використання цих засобів у невійськових організаціях усіх форм власності;

15) визначає порядок використання радіочастотного ресурсу, виділеного для цілей оборони, здійснює контроль його використання у Збройних Силах, міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади та військових формуваннях;

16) організує службу військ і режиму у військах (силах), додержання законодавства з питань охорони державної таємниці у Збройних Силах;

17) здійснює заходи щодо зміцнення військової дисципліни та профілактики правопорушень серед особового складу безпосередньо підпорядкованих йому військ (сил);

18) організує наукову роботу з воєнних питань у Збройних Силах, узагальнює досвід оперативної та мобілізаційної підготовки, бойових дій і воєнних конфліктів;

19) планує та контролює військові перевезення усіх видів у державі;

20) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції про вдосконалення законодавства та вносить їх на розгляд Міністра оборони України;

21) бере участь у співробітництві зі збройними силами іноземних держав, координує і контролює підготовку миротворчих контингентів Збройних Сил та виконання ними завдань у міжнародних миротворчих операціях;

22) забезпечує згідно з міжнародними договорами в галузі роззброєння та контролю над озброєннями інспекційну діяльність на території України та поза її межами, збирає, опрацьовує інформацію та повідомлення відповідно до цих міжнародних договорів незалежно від підлеглості об'єктів інспектування;

23) доводить до Збройних Сил, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та військових формувань директиви і накази Президента України — Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України з питань оборони, організує і контролює їх виконання;

24) здійснює інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.

Генеральний штаб очолює Начальник, який за посадою є першим заступником Міністра оборони України. Начальника Генерального штабу призначає на посаду і звільняє з посади Президент України.

Начальник Генерального штабу несе персональну відповідальність перед Радою національної безпеки і оборони України та Міністром оборони України за виконання завдань і здійснення функцій, покладених на Генеральний штаб.

Читайте також:

1. ERP і управління можливостями бізнесу
2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
3. III. КОНТРОЛЬ і УПРАВЛІННЯ РЕКЛАМУВАННЯМ
4. Oracle Управління преміальними
5. А. Видання прав актів управління
6. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
7. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ ДИСПЕТЧЕРСЬКОГО УПРАВЛІННЯ
8. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ДОРОЖНІМ РУХОМ
9. Адаптивні організаційні структури управління.
10. Адміністративне право і державне управління.
11. Адміністративний устрій і управління в українських землях під час татаро-монгольського панування.
12. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.

Переглядів: 849