Питання 3. Режим особливих умов в колоніях.

Відповідно до статті 105 КВК «Режим особливих умов у колоніях» у випадках стихійного лиха, епідемій, аварій важливих для життєзабезпечення систем, масових заворушень, проявів групової непокори засуджених або в разі виникнення реальної загрози збройного нападу на колонію чи у зв'язку з введенням надзвичайного чи воєнного стану в районі розташування колонії посилюється охорона, нагляд за засудженими, здійснюються інші додаткові режимні заходи. Такі заходи спрямовані на забезпечення режиму як порядку виконання та відбування покарання. При виникненні зазначених обставин колонії не можуть функціонувати в нормальному режимі, порушується їхня, встановлена відповідними нормативними актами, діяльність. З метою її відновлення, а також забезпечення безпеки в колоніях вводиться режим особливих умов їх функціонування. Перелік підстав введення особливого режиму в колоніях є вичерпним.

Словосполучення «стихійне лихо» у даному випадку треба тлумачити в широкому розумінні, маючи на увазі настання стихійного лиха не тільки природного походження, але й значні аварії або катастрофи в районі розташування колонії, що ставлять під загрозу життя засуджених і персоналу, і тим самим потребують проведення аварійно-рятувальних і відбудовних робіт. До стихійного лиха природного походження відносяться: повені, оповзні(зсуви), землетруси, урагани(бурі, смерчі), пожежі, силові потоки, снігові обвали.

Підставою введення особливого режиму можуть стати також епідемії, які виникають як в районі дислокації колонії, так і серед засуджених.

До аварій важливих для життєзабезпечення систем як підстави введення режиму особливих умов в колонії відносяться: аварії у каналізаційних системах із скиданням і викиданням забруднювальних речовин; аварії у теплових мережах (система гарячого водопостачання) холодної пори роки; аварії у системах забезпечення населення питною водою; аварії на комунальних газопроводах.

Внутрішніми причинами, що викликають необхідність введення режиму особливих умов в колоніях є масові заворушення і прояви групової непокори засуджених. масові заворушення - тобто, відмова виконати законні вимоги з боку численних груп засуджених; погроми, побиття, вбивства засуджених, представників персоналу та інших осіб, а також ряд аналогічних дій; групова непокора засуджених - це відмова виконати висунуті до них вимоги (або їх більшу частину). Групова непокора, на відміну від масових заворушень, має менш агресивну форму. Водночас вона не пов'язана з погромами, підпалами, вбивствами тощо, й у них беруть участь значно менші групи засуджених (хоча й не виключені випадки участі великих мас засуджених, як, наприклад, при оголошенні голодування чи масовому суїциді). При масових заворушеннях створюється загроза громадській безпеці в цілому, життю і здоров'ю персоналу і засуджених, порушується встановлений порядок виконання покарання, нормальне функціонування колоній. Вони супроводжуються погромами, підпалами, побиттям засуджених, захопленням заручників тощо. Мотиви виникнення масових заворушень (у тому числі характер висунутих засудженими вимог) не мають значення при вирішенні питання про уведення режиму особливих умов. Групова непокора засуджених, як правило, характеризується пасивним поводженням (відмовою від виходу засуджених на роботу, на загальне шикування для проведення перевірки, від прийому їжі тощо). У цих випадках засуджені відмовляються виконувати законні вимоги персоналу і покладені на них обов'язки. Небезпека групової непокори полягає в тому, що у своєму розвитку вона може перерости в масові заворушення.

До наступної підстави введення режиму особливих умов законодавець відносить виникнення реальної загрози збройного нападу на колонію. Загроза збройного нападу – це загроза нападу чи напад із застосуванням зброї, який може становити небезпеку діяльності (функціонування) колонії, персоналу, засудженим. Він може вчинюватись з метою, наприклад, звільнення засуджених тощо. Вид зброї у даному випадку не має значення. Небезпека має бути наявною, тобто створювати безпосередню загрозу об'єкту, що охороняється, або такою, що пов'язана з веденням бойових дій поблизу колонії. Інформація про збройний напад, що готується, може бути отримана з різних джерел, у тому числі й оперативним шляхом.

У випадку оголошення надзвичайного стану в районі розташування колонії в ній також вводиться режим особливих умов. Згідно зі статтею 92 Конституції України правовий режим надзвичайного стану визначається виключно законом, а саме Законом України «Про надзвичайний стан». Стаття 4 названого Закону визначає, що надзвичайний стан може бути введено за певних умов (стихійного лиха, аварій і катастроф, епідемій, епізоотій, що створюють загрозу життю і здоров'ю населення; масових заворушень правопорядку, що супроводжуються насильством над громадянами, обмежують їх права і свободи; блокування або захоплення окремих особливо важливих об'єктів, чи місцевостей, що загрожує безпеці громадян і порушує нормальну діяльність органів державної влади та управління, місцевого чи регіонального самоврядування тощо). Надзвичайний стан на всій території України або в окремих її місцевостях вводиться постановою Верховної Ради України з негайним повідомленням Президента України або Указом Президента України, який підлягає затвердженню Верховною Радою України. На період надзвичайного стану можуть запроваджуватись такі заходи:

1) встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де запроваджено надзвичайний стан;

2) обмеження руху транспортних засобів і їх огляд;

3) посилення охорони громадського порядку та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства;

4)заборона проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, а також видовищних спортивних та інших масових заходів;

5) заборона страйків;

Введення воєнного стану також є підставою для введення режиму особливих умов в колонії. Воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Воєнний стан в Україні або в окремих її місцевостях вводиться Указом Президента України, який підлягає затвердженню Верховною радою України протягом двох днів з моменту звернення Президента України. На територіях, де введено воєнний стан, можуть здійснюватися, зокрема, такі заходи: встановлення охорони важливих об'єктів національної економіки, які забезпечують життєдіяльність населення; запровадження комендантської години(заборона перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень); перевірка документів у громадян, а в разі потреби проведення огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України тощо.

Режим особливих умов може виражатися в ряді конкретних дій. Насамперед, може бути призупинено реалізацію засудженими належних їм прав, що передбачені статтями 107-114 КВК (придбання продуктів харчування і предметів першої потреби, побачень і телефонних розмов, листування, одержання посилок, передач і бандеролей тощо). Режим особливих умов в обов'язковому порядку передбачає переведення колонії на посилений варіант охорони і нагляду (персонал колонії переходить на більш щільний графік роботи, зменшується час на відпочинок, забороняються відпустки і т.п. заходи). На протязі часу дії режиму особливих умов встановлюється особливий порядок допуску персоналу і інших осіб на об'єкти колоній і на території, що прилягають до неї. Крім того, в колонії може бути змінений розпорядок дня, обмежена діяльність виробничих, комунально-побутових, культурно-освітніх, медико-санітарних та інших служб. Таким чином, режим особливих умов пов'язаний з суттєвими обмеженнями як для засуджених, так і для персоналу.

Для припинення групових протиправних дій засуджених та ліквідації їх наслідків за рішенням Голови ДПтС України, начальника управління (відділу) ДПтС України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві та Київській області використовуються сили і засоби колонії, органів і установ виконання покарань, а в разі потреби з дозволу Міністра внутрішніх справ України, начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, місті Києві, Київській області, начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в області, місті Севастополі — органів та підрозділів Міністерства внутрішніх справ України.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Питання 2. Взаємодія частин і служб установ виконання покарань в забезпеченні і підтриманні режиму.	\|	Біологічні особливості травлення с.-г. птиці

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.