Скорочення термінів вирощування бройлерів у США

Рік	Термін вирощування, діб	Жива вага, г	Витрати корму на 1 кг живої маси, кг
			4,3
			2,5
			2,0
			1,9
			1,66

При цьому слід мати на увазі, що вихід м'яса від відгодованих курчат вищий, ніж від великої рогатої худоби або свиней. Так, вихід їстівної частини у курчат становить 71% (1,85 кг), чистого м'яса -33,3% і грудинного - 17,8%, або 460 г. Щорічне зростання бройлерів за останні 65 років становить 20,0 г, а зниження витрат корму на кілограм приросту живої маси 30,8 г (2600г : 1,3 кг : 65 р.).

До найважливіших змін, що відбулися в індустрії м'ясного птахівництва США, слід віднести розвиток вертикальної та горизонтальної інтеграції як нових форм організації і управління виробництвом промислового типу. Інтеграція виявилась ефективним важелем у справі координації та централізованого управління чисельними технологічними ланками виробництва, що в процесі спеціалізації відособилися в окремі виробничі формування. Глибока міжгосподарська спеціалізація дала змогу найбільш повно використовувати досягнення науки і техніки, стимулювати розробку нових технологій, нових методів розведення, утримання та відгодівлі птиці. При відособленому виробництві бройлерів у господарствах без спеціалізації їх на окремих технологічних стадіях не досягалося високої ефективності. В умовах спеціалізації та інтеграції проблема знайшла своє вирішення. На сьогоднішній день бройлерне виробництво в США повністю інтегроване [85].

У процесі вертикальної інтеграції 12 штатів Півдня і Південного Сходу США виробляють 75,2% загальнодержавного виробництва бройлерів, а 5 з них (Алабама, Арканзас, Міссісіпі, Північна Кароліна і Джорджія) - 61%.

Першоджерелом таких зональних зрушень у бройлерній промисловості були природні та економічні умови (теплий клімат, дешева робоча сила і т.д.) в цих штатах, що дало змогу знизити собівартість виробництва порівняно з іншими регіонами.

Підвищення ефективності бройлерної промисловості США забезпечується також відповідною мірою зростанням горизонтальної інтеграції. Відбувається підвищення концентрації бройлерного виробництва в руках небагатьох фірм: майже всі види діяльності, починаючи з отримання сировини і до реалізації готової продукції. Аналіз показує, що серед виробників бройлерів частка таких підприємств становить 95%. Здебільшого ці фірми є організаторами, тобто вони виступають в ролі інтеграторів усіх стадій виробництва.

Американські спеціалісти умовно процес виробництва м'яса бройлерів розділяють на 10 етапів, кожен з яких тісно пов'язаний з переднім та наступним: селекційна робота та отримання базових ліній, одержання племінних яєць для вирощування кінцевих гібридних форм бройлерів (репродукція першого порядку), виробництво інкубаційних яєць для отримання кінцевих гібридних форм (репродукція другого порядку), інкубація гібридних яєць, отримання добового молодняку, виробництво повно раціонних комбікормів для різних технологічних груп птиці, вирощування
та годівля) бройлерів, їх забій та переробка, глибока переробка м’яса в кулінарні вироби, оптовий збут готової продукції, роздрібна торгівля.

Фірми - інтегратори контролюють на правах власника чи на основі контрактів, як правило, вісім з десяти вказаних вище етапів виробництва бройлерів. Селекційна робота і роздрібна реалізація й нової продукції зосереджена в основному в спеціалізованих селекційних фірмах і торгових компаніях, що працюють у тісному контакті з бройлерними компаніями (об'єднаннями). Останні підтримують тісні зв'язки з машинобудівними, будівними, фармацевтичними, хімічними підприємствами, науково-технічними центрами та посередницькими фірмами.

Організаційно-управлінська структура фірм-об'єднань США характеризується трьома рівнями. Перший - найвищий, це фірми інтегратори, головні організації великих бройлерних компаній, що мають два чи більше відділень (обсяг виробництва до 250-300 млн. бройлерів за рік). Другий - середні бройлерні компанії (обсяг - до 50 млн. бройлерів на рік) або відділення великих компаній, вони контролюють ринок м'яса, як правило, на регіональному рівні. Третій - найнижчий рівень, до якого входять виробничі одиниці трьох типів господарств, що спеціалізуються на вирощуванні ремонтного молодняку, виробництві племінних або інкубаційних яєць та на вирощуванні бройлерів. В основному - це самостійні господарства і з бройлерними компаніями (інтеграторами) зв'язані тільки контрактами [32, 33].

На сучасному етапі розвитку птахівництва 92% бройлерів відгодовуються на базі господарств, що є власністю фермерів, а 8% - бройлерних компаній. За даними Міністерства сільського господарства США, середня потужність таких господарств - 117 тис. голів. Відгодівля птиці фермерами забезпечує ідеальні зооветеринарні умови завдяки роззосередженню ферм.

Взаємовідносини між бройлерною компанією (інтегратором) і фермерами будуються на основі контрактів. У контракті визначаються умови поставки фермеру фірмою добових курчат, кормів, ветпрепаратів та ін. Як правило, фермер, який працює за контрактом, для вирощування птиці надає приміщення, обладнання, робочу силу та все або частину палива і підстилкового матеріалу за домовлену плату.

Організація виробництва за інтегрованою схемою використання передових технологій і засобів автоматизації в широких масштабах дала можливість м'ясному птахівництву стати найбільш конкурентноздатною галуззю серед тих, що виготовляють харчові продукти в США.

У розвинутих країнах світу важливим джерелом пташиного м'яса о індиківництво. Ця галузь в останні роки розвивається швидкими темпами не лише завдяки впровадженню нових кросів і технологій вирощування молодняку, а й внаслідок поглибленої переробки м'яса індиків та виробництваширокого асортименту продовольчих товарів, що користуються великим попитом у населення.

Виробництво м'яса індиків зосереджено головним чином в США - 2,4 млн. т і в країнах ЄС -1,6 млн. т - це до 90% усього світового виробництва. Передбачається, що щорічний приріст виробництва м'яса індиків збережеться на рівні понад 3%.

Обсяг світового виробництва качиного м'яса постійно зростає, і в попередньому році він становив 2,8 млн. т. Понад 80% світового виробництва цього виду м'яса зосереджено в країнах Азії (2,26 млн. т).

Важливим фактором, що визначає розвиток птахівництва у тій чи іншій країні, є місце, яке вона посідає у виробництві шротів: США - 34,7%, Бразилія -15,7, країни ЄС - 12,6, Аргентина - 10,4, Китай - 9,7, Індія - 3,6, інші країни - 13,3%, а також у виробництві сої: США - 47,2%, Бразилія -19,7, країни ЄС - 1, Аргентина -11,8, Китай - 8,8, Індія - 3,5, Парагвай -2, інші країни - 6%.

Значному зростанню виробництва м'яса птиці також сприяло розширення світової торгівлі цим продуктом. Експорт м'яса птиці за останні десять років збільшився майже втричі (1990 р. - 2677 млн. т, 2000 р. -7955 млн. т). Головними партнерами в експортному постачанні м'яса птиці з США є Росія, Гонконг, Мексика і Канада, у кожній з цих країн імпорт м'яса птиці перевищує 200 млн. дол.: І ч 535 млн., Гонконг - 370 млн., Мексика - 231 млн., Канада – 231 млн. дол. США [34].

Проблема розвитку птахівництва в Україні набула надзвичайно гострого характеру. Тривалий час внутрішній український ринок
заповнюється імпортними продуктами птахівництва. З 35 держав світу
(без країн СНД) лише одна Україна у 1997 р. виробила найменше пташиного м'яса (а саме 249,2 тис. т, що становить 25,9% рівня 1998 р.), тоді як усі інші країни забезпечили зростання виробництва цього продукту.

На сучасному етапі перед українськими виробниками продукції птахівництва поставлено завдання забезпечити зростання її виробництва на якісно нових засадах побудови цієї галузі та задовольнити відповідні потреби як внутрішнього, так і зовнішнього ринків. Вирішити цю проблему можна, значною мірою, за рахунок розвитку спеціалізованого м'ясного птахівництва до обсягів його споживання у країнах ЄС (тобто до 20-25 кг у розрахунку на одну особу, а в перспективі - до 35-40 кг). Отже, тільки для внутрішнього споживання нам необхідно виробляти м'яса птиці у 6-8 разів більше, ніж у 2002 р., і в 1,7-2,7 рази, ніж у 1990 р. [35].

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Найбільші виробники яєць у світі та їх позиції в групі лідерів, тис. т	\|	Історія розвитку птахівництва як галузі в Україні.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.