• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Розрізняють наступні види потужності: перспективну, проектну, ефективну, резервну та поточну (фактично досягнуту, діючу).

План

ТЕМА «Обґрунтування виробничої програми

Теми рефератів

План семінарського заняття

Тема: “Оперативно-календарне планування

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 2

та регулювання виробництва”

1. Особливості та головне завдання оперативно-календарного планування на підприємствах

2. Характеристика рівномірного і ритмічного виробництва

3. Основні завдання та принципи тактичного планування.

4. Склад та взаємозв’язок розділів плану економічного та соціального розвитку підприємства.

1. Взаємозв’язок розділів плану економічного та соціального розвитку підприємства.
2. Сутність та необхідність планування діяльності підприємства.

Питання для самоконтролю:

- основні завдання оперативно-календарного планування

- система оперативного планування виробництва

- характеристика рівномірного і ритмічного виробництва

- основні завдання тактичного планування

- характеристика принципів тактичного планування

- склад та взаємозв’язок розділів плану економічного та соціального розвитку підприємства.

Рекомендована література

1. Мазаракі А.А. Економіка торгівельного підприємства с.82-93.

2. Фролова Л.В. Планування діяльності підприємства с. 17-26

3. Шваб Л.І. Економіка підприємства с. 322-328.

ЛЕКЦІЯ №

виробничою потужністю»

1. Поняття, види та чинники формування виробничої потужності підприємства.

2. Механізм розрахунку виробничої потужності підприємства та визначення рівня її використання

3. Визначення максимально можливого випуску продукції за наявної потужності.

Виробнича потужність підприємства – це максимально можливий випуск продукції необхідної якості в передбаченій номенклатурі, за певний час (зміну, добу, місяць, рік) при повному завантаженні обладнання та виробничих площ у прийнятому режимі роботи з урахуванням застосування передової технології, організації виробництва і праці.

Обґрунтування виробничої програми виробничою потужністю проходить два етапи:

· Визначення максимального обсягу випуску виробів, який має бути забезпечений наявною виробничою потужністю підприємства.

· Обчислення необхідної кількості введення в дію нових (додаткових) потужностей за рахунок технічного переозброєння або розширення підприємства.

Виробнича потужність визначається різними вимірниками:

- натуральними;

- умовно-натуральними;

- у багато номенклатурних виробництвах – вартісним вимірником.

При обчисленні потужності для визначення обсягу однорідної продукції використовуються натуральні показники – штуки, метри квадратні, метри кубічні, тонни, погонні метри й інші. Однак вони не дають змогу при визначенні потужності підприємства (ділянки, агрегату) порівнювати й1 аналізувати виробництво виробів за складністю й трудомісткістю. Тому, з метою спрощення розрахунку виробничої потужності при широкій номенклатурі продукції, що випускається підприємством, продукція різних найменувань поєднується в групи за ознакою конструктивної, технологічної та іншої подібності. Кожна така група приводиться за трудомісткістю до базового виробу-представника, тобто до умовно-натуральних показників. Виріб-представник може мати найбільшу питому вагу за кількістю і трудомісткістю (хоча це не обов’язково). Застосування умовно-натуральних показників дозволяє привести усі види однорідної продукції з різними характеристиками до одного виду, взятого за базу. Для цього використовуються перевідні коефіцієнти, що відображають трудомісткість та складність виготовлюваної продукції.

Перспективна виробнича потужність відображає очікувані зміни номенклатури продукції, технології й організації виробництва, закладені в плановому періоді (в перспективі).

Проектна виробнича потужність являє собою величину можливого випуску продукції умовної номенклатури за одиницю часу, задану при проектуванні чи реконструкції виробничої одиниці. Вона є фіксованою величиною, тому що розрахована на постійну умовну номенклатуру і постійний режим роботи. За період проектування (1-2 роки), будівництва (2-5 років) і освоєння потужності (1-2 роки) значно змінюється номенклатура продукції, що випускається, а також ряд технологічних характеристик устаткування. Тому в певний час проектна потужність перестає відображати дійсні можливості підприємства. Вона буде оптимальною за умови, що обсяг, склад і структура запроектованої продукції відповідають обсягу, складу та структурі попиту на цю продукцію.

Ефективна виробнича потужність характеризується тим, що в конкурентних реальних умовах може забезпечити отримання максимального прибутку. вона менша або дорівнює проектній. Наприклад, на підприємстві є технологічна лінія з випуску продукції, яка не користується попитом. В цій ситуації таку технологічну лінію краще не включати в роботу, тоді підприємство отримає певну економію матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.

Резервна виробнича потужність створюється у певних галузях національної економіки (газовій, транспортній, харчовій тощо) для виконання цільових завдань в екстремальних ситуаціях для покриття так званих „пікових” та сезонних навантажень.

Поточна (фактично досягнута, діюча) потужність підприємства (цеху, лінії, агрегату) визначається періодично у зв’язку зі зміною умов виробництва (номенклатури і структури трудомісткості продукції) або перевищенням проектних показників.

Отже, вона має динамічний характер і змінюється відповідно до організаційно-технічного розвитку виробництва. Тому її характеризують такі показники:

- потужність на початок розрахункового періоду (вхідна);

- потужність на кінець розрахункового періоду (вихідна);

- середньорічна потужність.

При визначенні вхідної виробничої потужності враховуються:

- проведення заходів щодо ліквідації „вузьких місць” протягом планового року;

- збільшення кількості устаткування чи зміна його на більш продуктивне;

- перерозподіл робіт між окремими групами устаткування та між виробничим підрозділами;

- можливість збільшення змінності роботи устаткування чи ділянок, що лімітують випуск продукції.

Під „вузьким місцем” розуміють невідповідність потужностей окремих цехів, дільниць, груп устаткування потужностям відповідних підрозділів, тобто це підрозділи, чи групи устаткування, пропускна спроможність яких найменша в порівнянні з виробничими можливостями інших ланок технологічного процесу.

Вихідна потужність підприємства визначається з урахуванням:

- намічених при визначенні вхідної потужності заходів щодо ліквідації „вузьких місць”;

- введення в дію нових потужностей, у тому числі за рахунок розширення, реконструкції, модернізації, автоматизації, а також за рахунок здійснення заходів щодо підвищення ефективності виробництва.

Вихідна виробнича потужність у вартісному виразі , обчислюється за формулою:

,

де - виробнича потужність на початок періоду, грн.;

- введена в календарному періоді виробнича потужність, грн.;

- виведена за календарний період виробнича потужність, грн.

Середньорічна виробнича потужність підприємства (цеху) обчислюється за формулою:

,

де к - кількість місяців експлуатації обладнання з певною потужністю

протягом року.

Приклад.На початок року виробнича потужність підприємства становила 4000 од. У березні виведене обладнання виробничою потужністю 100 од., у липні – 200 од. У квітні ввели в експлуатацію потужність на 200 одиниць, у серпні – на 400 одиниць. Середньорічна виробнича потужність становитиме:

При формуванні виробничої потужності приймаються до уваги наступні чинники:

- номенклатура, асортимент та якість продукції, що виготовляється;

- структура і обсяг основних засобів;

- якісний склад обладнання, рівень фізичного і морального зносу;

- передові технічні нормативи продуктивності обладнання, використання площ, трудомісткість виробів, вихід продукції із сировини;

- прогресивність технологічних процесів;

- режим роботи підприємства;

- ступінь спеціалізації;

- рівень організації виробництва та праці;

- якість сировини і ритмічність поставок;

- фонд робочого часу обладнання.

Вихідні дані та послідовність розрахунків, за якими визначається виробнича потужність підприємства, наведені на рисунку. Розрахунки виконуються технологічними й економічними службами підприємства. Виробничі підрозділи, які за виробничою потужністю нижчі від рівня провідних підрозділів, повинні розглядатися як „вузькі місця”, за якими необхідно розробити й впровадити технічні і організаційні заходи, які дадуть змогу довести їх пропускну спроможність до рівня провідних підрозділів підприємства. Може бути вжито заходів щодо заміни устаткування, технології, збільшення змінності роботи на окремих дільницях.

До розрахунків виробничої потужності підприємства входять як встановлене, так і невстановлене устаткування, яке є на підприємстві (крім резервного). Крім того, виробнича потужність розраховується виходячи із максимально можливого річного часу роботи устаткування та використання виробничих площ.

Читайте також:

1. В залежності від мети та характеру угоди, які лежать в основі випуску векселів, а також їх забезпечення розрізняють комерційні, фінансові та фіктивні векселя.
2. Валютне регулювання ЗЕД розглянуто окремо в наступній лекції «Валютне регулювання ЗЕД.
3. Відтворення основних засобів виробничого характеру –це процес безперервного їх оновлення. Розрізняють просте і розширене відтворення.
4. Враховуючи вищезгадані функції, розрізняють два види використання емблеми.
5. Всю сукупність теорій виникнення держави можна обєднати в наступні напрямки теорій: теологічну, патріархальну, договірну, органічну, класову, теорію насильства тощо.
6. До прямих, явно виражених функцій належать наступні.
7. Дохідна частина бюджетної класифікації доходів бюджету України включає наступні статті доходів.
8. Єдність і наступність системи освіти.
9. З точки зору динамічного підходу механізм соціального конфлікту проходить зазвичай наступні стадії протікання конфлікту.
10. За перебігом розрізняють доброякісну і злоякісну гіпертонічну хворобу.
11. За ступенем участі спостерігача в досліджуваній ситуації розрізняють невключене і включене спостереження.
12. За характером дії дослідника розрізняють

Переглядів: 1013