Єдність і наступність системи освіти.

Поєднання державного управління і громадського самоврядування в освіті.

Безперервність і різноманітність системи освіти.

Гнучкість і прогностичність системи освіти.

Цей принцип передбачає варіативність, саморегуляцію і безперервне оновлення вищої освіти, її адаптацію до вимог суспільства згідно визначених Болонськими угодами європейських стандартів. Реалізації цього принципу має сприяти перехід на модульно-кредитну систему навчання, педагогічний експеримент з упровадження якої в навчальний процес ВНЗ III – IV рівнів акредитації розпочався в Україні з 2004 – 2005 навчального року. Одним з головних завдань модернізації системи вищої освіти має стати чітке прогнозування потреб суспільства на підготовку фахівців, усунення структурних невідповідностей між потребами економіки та структурою підготовки і перепідготовки фахівців.

З огляду на це у вищій освіті має чітко прогнозуватися державне замовлення на основі моніторингових досліджень щодо його відповідності реальним соціальним потребам.

В основу принципу покладена концепція “Навчання впродовж усього життя”, яка є істотним елементом Зони європейської вищої освіти. Наразі суспільство, наука, економіка потребують мобільних, постійно обновлюваних знань, тому стратегія навчання протягом усього життя постає поряд із проблемою конкурентоспроможності. Ці функції може забезпечувати самостійне навчання і самоосвіта з метою забезпечення високої якості життя, а також післядипломна освіта. Наприклад, біля 40 % населення країн Європи активного віку (24 – 65 років) бере участь в освітніх програмах, що стимулюється наданням субсидій, гарантів, компенсацією (до 50%) плати за навчання.

Цей принцип полягає у оптимальному розподілі функцій в управлінні освітою між державними органами та органами самоврядування ВНЗ за умов забезпечення університетської автономії. Аналізуючи проблему демократизації вищої освіти, ми вже зупинялися на проблемах поєднання державного управління і автономізації ВНЗ.

Система вищої освіти в Україні побудована на принципі послідовності, який забезпечується внутрішньою єдністю структури освіти та узгодженістю ступенів і етапів навчально-виховного процесу. Згідно Болонських угод мова повинна йти про використання прозорих схем та етапів підготовки фахівців, які будуть відкритими і порівнянними для різних країн. Як можлива модель пропонується двоступенева система освітньо-кваліфікаційних рівнів за схемою “бакалавр-магістр”. Перший етап в академічному плані повинен повністю забезпечити доступ до другого рівня підготовки магістра. Разом з цим освіта на рівні магістра дає право продовжити післядипломну освіту і здобути ступінь доктора наук (доктора філософії). Наступність в освітній практиці забезпечується також методично і психологічно обґрунтованою побудовою програм, підручників, дотриманням послідовності руху від простого до складного в отриманні знань та організації самостійної роботи студентів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Взаємозв’язок з освітніми системами інших країн, відповідність вищої освіти України світовому рівню.	\|	Типи ВНЗ та основні напрями їх діяльності

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.